Філософська система Г.Гегеля

Гегель у своїй філософії, у своїх добутках уживає спробу створити таку теоретичну систему, що вирішила б проблему тотожності суб'єктивного й об'єктивного, матеріального й ідеального, буття й мислення.

Таким чином, на думку Гегеля, який свою філософію називав абсолютним ідеалізмом, матеріальний світ створений якоюсь духовною реальністю, яку філософ назвав Абсолютною Ідеєю або Світовим Розумом. Абсолютна ідея – це безособовий початок, у якому сконцентрована сутність і першооснова всіх речей, і тому воно є буттям, що перебуває в різних формах і проходить у своєму саморозвитку три основних етапи:

1. Перший з них – це Логіка. Логіка, не як те, що ми звичайно розуміємо під цим поняттям: у цьому випадку мова йде не про логіку як науку. У Гегеля, логіка, як перший етап розвитку Абсолютної ідеї, є ідеальним, незримим первинним миром, у якому формуються категорії й поняття буття.

2. Наступний етап саморозвитку – Природа. Абсолютна ідея залишає сферу Логіки й втілюється в матеріальний світ, що, таким чином, є не самостійною дійсністю, а інобуттям Абсолютної ідеї. Формами буття Абсолютної ідеї на цьому етапі є: механіка (простір, час, матерія, рух, всесвітнє тяжіння), фізика (небесні тіла, світло, тепло), органіка (геологічні реалії, рослинний і тваринний світ).

3. Третім етапом саморозвитку Абсолютної ідеї й вищим рівнем її самореалізації Гегель вважає Дух. На цьому етапі Абсолютна ідея переходить із області матеріального в сферу ідеального й втілюється в людській свідомості, у людському дусі.

Отже, Абсолютна ідея, початок всіх початків у Гегеля, проходить тріаду – три стадії саморозвитку. У своїй ідеалістичній системі буття Гегель дає відповідь на питання про тотожність мислення й буття, оскільки в Абсолютному дусі повністю збігаються мислення й буття, об'єкт і суб'єкт.

Як не парадоксально, але, довівши ідеалізм до свого логічного завершення, Гегель тим самим показав його вичерпаність і обмеженість. З вченням Гегеля можна погоджуватися чи ні, але воно – велике досягнення філософської думки, оскільки щонайкраще представляє певний вид філософії – ідеалізм.