Вибірка в аудиторській роботі, її сутність та етапи проведення

Перевірити всі господарські операції крупного підприємства за період, відведений на аудиторський процес, часто просто неможливо фізично. Зва- жаючи на чималий обсяг документації для обробки, аудитор часто зверта- ється до вибіркового дослідження, при цьому він керується принципом ек- страполяції — розповсюдження результатів перевірки вибірки на всю гене- ральну сукупність об'єктів, що перевіряються з урахуванням:

- складу генеральної сукупності;

- величини граничної помилки вибірки;

- обсягу вибірки і методу відбору;

- інтерпретації аудитором результатів вибіркового дослідження.

Правильно зроблена вибірка може забезпечити високий ступінь довіри щодо повноти відображення господарських операцій. Згідно з МСА 530 мож- ливість застосування вибіркового дослідження в аудиті залежить від дотриман- ня кількох умов:

- вибірка повинна повністю відповідати поставленій меті і характеру

аудиторської перевірки;

- обсяг генеральної сукупності має бути досить великим;

- генеральна сукупність повинна бути однорідною як за класом опе- рацій, так і за величиною їх значень;

- вибірки повинні бути репрезентативними, тобто давати уявлення про всі основні класи операцій, перевірка яких є метою аудиту;

- генеральна сукупність повинна охоплювати операції всього звітно- го періоду;

- кожна одиниця генеральної сукупності повинна мати чітку іденти- фікацію.

Отже, вибіркове дослідження має статистичний характер, ефективність якого залежить від методу формування вибірки. У процесі формування випад- кової вибірки застосовується випадкова точка початку відбору, випадковий або систематичний метод відбору. При цьому, щоб забезпечити обґрунтованість ви- бірки, не враховуються суб'єктивні судження аудиторів.

Проте існують ситуації, в яких аудитор не повинен застосовувати вибірку, зокрема, якщо він занепокоєний результатами раніше виконаних перевірок і отри- маною інформацією; якщо розмір помилки, визначений згідно з теорією, не відпо- відає розміру помилки всієї генеральної сукупності; коли перевіряються статті ба- лансу, до яких відповідно до вимог закону повинні додаватися пояснення та ауди-

торська перевірка яких бажана незалежно від величини їх значення. Не застосову- ється вибірка і тоді, коли генеральна сукупність неоднорідна і структура генераль- ної сукупності не дозволяє застосовувати вибіркове дослідження.

Основними підходами до вибіркового дослідження в аудиті є атрибутив- ний (якісний) та варіаційний (монетарний).

Атрибутивне вибіркове дослідження призначене для виявлення того, якій частині генеральної сукупності характерні або, навпаки, не характерні ті чи ін- ші ознаки, що називаються атрибутами.

Варіаційне вибіркове дослідження призначене для визначення абсолют- ного розміру помилки, тобто величини заниження або завищення значення по- казника. Отже, атрибутивне вибіркове дослідження більш доречне для перевір- ки на відповідність, а варіаційне — для перевірки по суті.

Основні етапи вибіркового дослідження в аудиті мають такі процесуальні складові:

✓ визначення цілей перевірок на відповідність (наскільки мета перевірки

контролю пов'язана з конкретними цілями аудиторської перевірки), та по суті

(для виявлення фактів завищення або заниження значень сальдо рахунків);

✓ визначення генеральної сукупності (множинності результатів господарсь- ких операцій) одиниці вибіркового дослідження;

✓ стратифікація (групування) генеральної сукупності операцій за розміром

або за характером сальдо рахунків; за географічними ознаками; за часовою пос- лідовністю; за алфавітом; за інтенсивністю запитів на певний вид інформації. Групування дає можливість виділити з однієї генеральної сукупності для цілей обліку кілька однорідних генеральних сукупностей для цілей аудиту, завдяки

«ому збільшується точність визначення одиниці вибіркового дослідження. Одиницею вибіркового дослідження можуть бути: документ, сальдо рахунку, запис в обліковому реєстрі, фізична величина тощо;

✓ визначення помилки або відхилення, тобто встановлення взаємозв'язку

між загальною метою перевірки і одиницею вибіркового дослідження. Крім пошуку помилок або відхилень, аудитор оцінює ймовірність того, що деякі по- милки можуть залишитися непоміченими;

✓ розрахунок обсягу вибірки проводиться таким чином, щоб, з одного боку,

зменшити зайві витрати часу та зусиль на аудиторський процес, а з іншого, — заради вичерпної репрезентативності даних вибірки для якісного виконання ос- новного завдання аудиторської перевірки;

✓ добір одиниць у вибіркову сукупність, який повинен бути випадковим,

аби кожна одиниця вибіркового дослідження мала однаковий шанс бути відіб- раною. Методи випадкового та систематизованого добору сприяють досягнен- ню цієї мети, бо під час їхнього застосування використовують випадкову точку початку добору. Метод монетарного вибіркового дослідження відрізняється від раніше вказаних — усі одиниці вибіркового дослідження, значення яких більше або дорівнює значенню інтервалу вибірки, неодмінно потраплять до вибірки;

✓ перевірка одиниць, які потрапили до вибіркової сукупності. Обов'язкови-

ми вимогами до якісної позитивної оцінки вибірки є такі: наявність документа- ції на кожну одиницю, що перевіряється, доведення перевірки до кінця з отри- манням усіх пояснень, оцінка результатів перевірки тощо.