Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Складання завершального звіту та висновку базується на об'єктивності наданої фінансової звітності. Однак фінансова звітність підприємства зазвичай складається на дату, яка передує, іноді — на досить віддалену ретроспективу, дату винесення висновку аудитором. Отже, у процесі роботи аудитору слід ви- значити, чи є сукупність виявлених після дати складання фінансового звіту (ба- лансу) підприємства невиправлених похибок настільки суттєвою, щоб вона справила вплив на характер висновку, навіть за умови позитивного висновку про події, що їх оцінено на час складання фінансового звіту (балансу) підпри- ємства.
Після завершення складання фінансової (бухгалтерської) звітності підп- риємством аудитор бере до уваги сукупність подій, а саме події, що сталися пі- сля дати складання балансу і звіту про фінансові результати, але до дати подан- ня аудиторського висновку, або висвітлені у фінансовому звіті тенденції мину-
лих періодів, які мали суттєве значення і вплив на подальшу діяльність підпри- ємства та його фінансові показники.
Висвітленню таких подій відповідає МСА 560 "Наступні події".
Згідно з ним наступні події після дати складання звітності поділяються на два види:
1) події, що потребують коригування (які надають додаткові докази сто- совно умов, що існували на кінець періоду);
2) події, що потребують доопрацювання (які вказують на умови, що ви- никли після закінчення періоду).
Якщо сукупність усіх виявлених після дати балансу викривлень або ж за- гальна їх сукупність, взята як до, так і після дати балансу, наближається до кри- тичного рівня суттєвості, необхідно розширити обсяг аудиторських процедур і тим самим знизити рівень ризику або вимагати від керівництва внести необхід- ні виправлення у фінансову звітність з урахуванням виявлених викривлень. У протилежному випадку аудитор розглядає питання видачі модифікованого ау- диторського висновку (умовно-позитивного, негативного або відмови від ви- словлення думки).
Оцінюючи всю сукупність подій, що сталися після дати складання фінансової звітності і повинні знайти відображення у звітах чи пояснювальній записці, аудитор має приділити увагу аналізу таких обставин, як зміни у фінансовій політиці й страте- гії, розмірі і складі активів і пасивів; незвичайні і суттєві виправлення у звітності, зроблені після її складання; рішення ради директорів або зборів акціонерів. Особливу увагу при цьому спрямовують на вивчення проміжних фінансових звітів після закін- чення періоду, за який проводиться аудит; аналіз структурно-динамічних зрушень у номенклатурі й кількості основних засобів внаслідок придбання, продажу, оренди, довгострокових активів під заставою тощо; дослідження змін, що сталися в довго- строкових зобов'язаннях та основному капіталі, й вивчення операцій по розрахунках за трудовими відносинами.
У разі потреби аудитор може дати огляд наступних подій, що сталися з часу розгляду останніх документів до дати складання висновку, у додатку до
свого початкового висновку і звіту. Отже, аудиторський висновок може датува- тися різними датами: першою датою — за початковим його варіантом, яка ви- значається датою закінчення перевірки, другою — за календарним числом складання додаткового документа.
Таким чином, у разі виявлення суттєвих доказів про порушення і викрив- лення у фінансовій та іншій господарській звітності після дати балансу або складання початкового варіанта звіту й висновку аудитор може і повинен відо- бразити це в основному або ж додатковому звітно-підсумковому документі.
Дата публикования: 2015-02-28; Прочитано: 388 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!