Процедури внутрішнього контролю та їх оцінка в аудиторській роботі

Господарські операції усіх видів повинні контролюватися за кількома ос- новними напрямами. Кожному напряму відповідає тип основних помилок та перекручень.

1. Реальність господарських операцій. При цьому відбувається застосуван- ня процедури контролю для перевірки того, що зареєстровані операції дійсно мали бути зареєстрованими документально. Процедура контролю може поляга- ти у звіренні документів про відвантаження з умовами договору або рахунками- фактурами до того, як продаж зафіксований. Передбачається, що ця процедура має запобігти запису не підтвердженого документами (можливо, фіктивного) продажу.

2. Повнота господарських операцій. За допомогою процедур контролю пе- ревіряється, чи не пропущені під час реєстрації фактично здійснені господарсь- кі операції. Якщо товари відвантажені, то кожний документ про відвантаження повинен звірятися з умовами договору або рахунком-фактурою. Документи, що підтверджують операцію (у цьому випадку документи про відвантаження), ну- мерують. Облік послідовності номерів документів про відвантаження також є відповідною процедурою контролю.

3. Дозвіл на проведення господарської операції. За допомогою контролю пе- ревіряється, чи санкціонувалися господарські операції до того, як вони були обліковані. Прикладом може слугувати санкціонування продажу в кредит, купі- влі обладнання та комплектуючих за певною ціною або проведення ремонтних та інших робіт за кошторисом. У визначених законом випадках закупівлі та на- дання послуг має бути вибір постачальника або виконавця робіт за конкурсом. Система контролю повинна запобігати реєстрації несанкціонованих операцій в обліковій системі.

4. Точність оформлення господарських операцій. Застосовуються процеду- ри, спрямовані на перевірку правильності обчислення записаних сум. Перевірка правильності відображеної в накладній кількості відвантаженої продукції, ціни

одиниці продукції та підсумкових даних є прикладом такого виду контрольної процедури.

5. Класифікація господарських операцій. Реалізуються процедури контролю того, що операції віднесені на відповідні рахунки, що дебетуються, або креди- туються рахунки відповідних замовників, у тому числі дочірніх компаній та фі- лій. Класифікацію іноді плутають із точністю записів, проте відмінність поля- гає в тому, що точність стосується виключно правильності записаних сум.

6. Облік господарських операцій охоплює контрольні процедури перевірки того, чи повністю завершений процес обліку певної операції та чи відповідає облік загальноприйнятим бухгалтерським стандартам. Прикладом може слугу- вати звірення даних первинних документів (наприклад, накладних, актів вико- наних робіт, актів на списання) з даними аналітичного рахунку, а також підсу- мкових даних аналітичних рахунків з даними синтетичного рахунку для визна- чення, чи всі записи на контрольованому рахунку відображають у повному об- сязі господарську операцію.

7. Періодизація передбачає контроль того, щоб операції записувались у то- му періоді, в якому були здійснені. Цей напрям контролю тісно пов'язаний з проблемою реальності та повноти відображення операцій після балансової да- ти. Ця проблема дуже важлива та має відношення до всіх видів господарських операцій з продажу (відчуження), придбання, обліку матеріальних цінностей, нарахування витрат, доходів тощо.

Сучасні підприємства та організації використовують численні процедури обліку та контролю. Усі ці процедури так чи інакше націлені на запобігання, виявлення та виправлення помилок основних видів перекручень інформації, які можуть виникнути у господарській звітності підприємства. Обов'язком аудито- ра є встановлення відповідності системи внутрішнього контролю поставленим перед нею завданням. Особлива увага повинна бути звернена на такі чинники:

• компетентність персоналу, що здійснює функції контролю (часта зміна бухгалтерського персоналу може бути тривожним фактом);

• розподіл функціональної відповідальності. Перелічені нижче чотири види функцій повинні входити до обов'язків різних підрозділів або різних служ- бовців бухгалтерії: санкціонування господарських операцій, реєстрація го- сподарських операцій, розпоряджання активами, що належать підприємст- ву (організації), або контроль за ними, регулярна інвентаризація активів та застосування відповідних заходів у разі виявлення розбіжностей; несуміс- ність обов'язків — така їх комбінація, за якої працівник, який допустив по- милку або перекрутив інформацію, може приховати цей факт протягом сво- єї звичайної повсякденної діяльності;

• контроль доступу до активів. Реальний доступ до активів, документів, ва- жливих записів та бланків повинен бути обмежений уповноваженими на це особами. Такі активи, як запаси та цінні папери не повинні бути доступні тим, хто ними не розпоряджається. Так, не повинні мати доступ до записів про витрати та облік отриманих рахунків особи, які не відповідають за ве- дення обліку;

• порядок здійснення і періодичність інвентаризації. Інвентаризацію прово- дить комісія з осіб, що їх визначають відповідно до нормативних докумен- тів. Наприклад, в Україні склад такої комісії визначається згідно з інструк- ціями, затвердженими Міністерством фінансів України;

• загальна організація нагляду у внутрішньому середовищі. Контролери або керівники підрозділів здійснюють організаційні заходи щодо виправлення виявлених помилок та їх запобігання в майбутньому, а також прийняття та санкціонування рішень, які стосуються системи обліку в компанії. Нагляд є важливим засобом управлінського контролю та умовою функціонування системи внутрішнього контролю в цілому.

Контрольні запитання

1. Що таке аудиторський ризик? Охарактеризуйте його зміст.

2. Як класифікують ризики в аудиті?

3. Як проводиться розрахунок аудиторського ризику?

4. Які існують принципи й засоби розрахунку аудиторського ризику?

5. У чому різниця між помилками та шахрайством?

6. Яким є процес виявлення помилок та шахрайства в аудиторській роботі?

7. Що таке внутрішній контроль? Охарактеризуйте його основні процедури.

8. Якою є структура внутрішнього контролю?

9. Що таке контрольне середовище?

10.Як проводиться оцінка внутрішнього контролю в аудиторській роботі?