Національні культурні організації і рухи

Паралельно з розвитком літературного процесу і мистецтва, по мірі становлення української інтелігенції в її середовищі виникають різні національно-культурні організації і рухи. Їх створення відбувалося за несприятливих політичних обставин, вимагало особистої мужності, твердості.

Перша в українській історії національно-культурна організація виникла в 1833 році у Львові. Це був нелегальний гурток, який організували Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький, які вчилися в духовній семінарії. Їх символічно назвали «Руською трійцею» (русинами називали західних українців). Вступаючий у гурток давав клятву утверджувати права рідної мови, перекладати слов'янських авторів, робити все для воскресіння українського народу до нового життя. Вищим досягненням гуртка стала публікація в 1837 році альманаху «Русалка Дністровая

У Києві в 1845 виникає нелегальне Кирило-Мефодіївське братство —політична національна організація, перша в історії України, створюють її діячі вітчизняної культури (М. Гулак, М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський, Т. Шевченко). Мета підкреслена назвою — слов'янська єдність, створення федерації слов'янських демократичних республік. Ідеї організації — рівність людей, знищення.

Другу половину XIX ст. активність інтелігенції розгортається в сфері «культурництва». В 1859 р. студентами і викладачами Київського університету створюється культурно-просвітницька організація « Громада». Мету - в просвіті народної маси, організовувалися безкоштовні недільні школи, видавалися дешеві книги.

Імперська політика привела до того, що український центр в 60-70-і роки XIX ст. перемістився в Західну Україну. Польське домінування зберігалося, в 1859 р. спробували ввести латинський алфавіт в «русинську» писемність. Значна частина інтелігенції побачила порятунок в тісному союзі з Росією. Склалася теорія і про єдність мови. Описана течія отримала назву «москвофільства».

«Москвофілам» у національному культурному русі протистояли «народовці» — однодумці і продовжувачі справи громад. Їх журнал «Правда» з 1867 р. починає відігравати роль загальноукраїнського видання.