Мистецтво

Театральне мистецтво, залежить від політичного режиму, фінансових можливостей.

До 1861 року існував кріпосний театр. У 1828 році офіційно було заборонено купувати до театру кріпаків, але і після цього кріпосні актори продовжували входити до складу деяких театральних груп. У 1789 театр був побудований у Харкові, але в ньому йшли тільки російські п'єси.

Перші постановки- «Наталка Полтавка,«Москаль-чарівник» у Полтавському любительському театрі. Творцем соціальної драми став Іван Карпенко-Карий (Тобілевич). У основі його п'єс (драми «Бурлака», «Безталанна», комедії «Сто тисяч», «Хазяїн») лежать глибокі психологічні конфлікти, соціальні протиріччя.

Музика

У XIX столітті побутують землеробські пісні, колядки, веснянки, колискові, весільні.

Популярністю користувалися пісні-романси «Їхав козак за Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько», а також створені на вірші Шевченка «Думи мої, думи», «Заповіт».

З народного середовища висувалися талановиті співаки-кобзарі (Остап Вересай, Іван Кравченко-Крюковський, Гнат Гончаренко, Терентій Пархоменко, Михайло Кравченко, Андрій Шут та ін.).

Поширення набуло сімейне музикування, аматорський молодіжний розважальний спів.

В XIX столітті складається світська професійна музична культура. С. С. Гулак-Артемовський на початку 60-х років створює першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм». Перлиною української вокальної класики стали «Вечорниці» П. І. Нищинського.

Цілу епоху складає творчість М. В. Лисенка — великого українського композитора, блискучого піаніста-віртуоза, талановитого хорового диригента, педагога, музикознавця й активного громадського діяча демократичного напряму. Він є основоположником української класичної музики.

Образотворче мистецтво

Перша половина XIX ст.-переважаючим художнім стилем був романтизм.

Українській темі присвятив творчість В. Штернберг. Працював в портретному, побутовому, пейзажному жанрах.

Різнобічний талант Т. Г. Шевченка досяг академічних висот і в художній графіці (серія «Живописна Україна») -- 1860 р. йому присвоєно звання академіка гравюри Петербурзької академії мистецтв.

І. Айвазовський, Феодосія (він і свою картинну галерею заповідав місту). У його живописі звучала й укр. тема: картини «Очерети на Дніпрі поблизу містечка Алешки», жанрова картина «Весілля на Україні».

Новаторською для пейзажу стала творчість А. Куїнджі, («Ніч на Дніпрі» та ін.)

Головна тенденція образотворчого мистецтва другої половини XIX — рух до реалізму.

Ідея правдивого відображення життя народу, критика несправедливості була співзвучна українському мистецтву. Багато художників-передвижників були родом з України: М. Ге, О. Литовченко, М. Ярошенко. Микола Ге написав друга — історика М. Костомарова. Тематика творів зближує з передвижниками художника К. Трутовського («Бандурист», «Український ярмарок», «Шевченко над Дніпром»).

Родом з-під слобідського Чугуєва був художник-реаліст І. Рєпін.

Побутовий жанр був М. Пимоненко, теми селянського життя,: «Святочні ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Проводи рекрутів», «Свати», «Жнива», «По воду».

В цей же час відбувається спорудження пам'ятників видатним людям - 1823-1824 - А.Рішельє в Одесі (автор Б.Мартос), 1853 - князю Володимиру - у Києві (автори - В.Демут-Малиновский, П.Клодт, О.Тон)