Архітектура

В архітектурі XIX ст. на зміну пишноті і розкутості українського бароко прийшов стриманий, стиль класицизму. Громадські споруди будувалися з урахуванням їх призначення — головною метою архітектора стало не зовнішня привабливість, а внутрішній комфорт (висока стеля, вентиляція, освітлення).

Перехід відбився і на плануванні міст. Обов'язково виділяється адміністративний центр з площею, на якій розміщувалися помпезні будівлі урядових установ, квартали були прямокутними, композиції ансамблів, окремих архітектурних комплексів, палацово-паркового ландшафту носили відкритий характер.

Забудовуються нові міста— Маріуполь, Олександрівськ (Запоріжжя), Катеринослав (Дніпропетровськ), Миколаїв, Одеса. Відбувалася реконструкція міст Слобожанщини і Подніпров'я. Архітектурний стиль Києва визначався відомим архітектором А. Меленським. Упорядковуються такі міста, як Харків, Полтава.

У другій половині XIX ст.з'являються нові матеріали, нові замовники. Складається напрям- «еклектика» (змішування).

У київських фасадах того часу можна побачити і готику, і ренесанс, і романський стиль, багато будівель в «цегельному стилі» (головна прикраса — нештукатурена цегельна кладка).-Кафедральний Володимирський собор, (1862—1886) за проектами І. Штрома, П. Спарро, О. Беретті, участь у розписах собору В. Васнецов, М. Врубель.

Перший проект в українському стилі - 1903 році будівля Полтавського земства архітектора В. Кричевського. Розписи цієї будівлі виконав художник Васильківський.