Або базові показники фінансового менеджменту

Тема 4. Фінансові ресурси i капітал

Проміжні сальдо управління

або базові показники фінансового менеджменту

Основним показником, який розраховується щорічно, дозволяє аналізувати розвиток підприємства, зіставляти його з іншими — це обсяг виробництва.

Для визначення реального рівня розвитку виробництва необхідно порівняти темпи росту виробництва і ріст рівня інфляції у попередній та звітний періоди.

Для успішної реалізації функцій фінансового менеджменту виділяються ще специфічні показники, які називаються проміжними сальдо. В даний час використовуються такі основні показники.

Додана вартість (ДВ) — відбиває вартість, створену підприємством.

Додана вартість= Вироблена продукція — Спожитий продукт

Спожитий продукт включає придбані і спожиті у виробництві сировину, матеріали, енергію, а також вартість послуг третіх осіб (підрядники, посередники тощо). В результаті вийде вартість, що дійсно додали до вже існуючої вартості сировини, енергії послуг. Величина доданої вартості характеризує масштаби діяльності підприємства і його внесок у створення національного багатства.

Отримана таким чином додана вартість містить в собі ще податок на додану вартість. Для більш достовірних результатів оцінки діяльності підприємства необхідно очистити додану вартість від нього.

Чиста додана вартість = Додана вартість — ПДВ

Наступний показник називається сальдо-брутто від експлуатації (Ж. Перар) або брутто-результат експлуатації інвестицій (О.Стоянова). Він відображає економічний результат діяльності підприємства.

Його має вистачати на покриття фінансових витрат, виплати кредитів, дивідендів, забезпечення розвитку підприємства.

За питомою вагою БРЕІ у доданій вартості можна робити висновки про ефективність управління підприємством.

Четвертий показник — це результат від експлуатації без урахування фінансових доходів і витрат (Ж.Перар) або дій (О.Стоянова), або доходи до уплати процента і податків (earnings before interest and taxes (EBIT)).

НРЕІ=БРЕІ — витрати на відновлення основних засобів

або

НРЕІ=БП + плата по кредитах

Цей показник залежить від фінансової політики підприємства і дозволяє робити висновки про неї.

П’ятий: економічна рентабельність (ЕР) активів, або економічна рентабельність усього капіталу підприємства, тобто суми його власних і позикових засобів.

ЕР — життєво важливий показник для підприємства, адже достатній рівень економічної рентабельності — свідчення нинішніх а також умова майбутніх успіхів.

Для здобуття похідних показників О.Стоянова рекомендує перетворити формулу економічної рентабельності, помноживши її на оборот/оборот=1. Від такої операції величина рентабельності не зміниться, зате проявляться два найважливіші елементи рентабельності: комерційна маржа і коефіцієнт трансформації (КТ).

Комерційна маржа показує, який результат експлуатації дає кожна гривня обороту (звичайно КМ виражають у відсотках). Іншими словами, це економічна рентабельність обороту, або рентабельність продажів, рентабельність реалізованої продукції. У підприємств із високим рівнем прибутку КМ перевищує навіть 30%, у інших ледь досягає 3 — 5%. Останнім часом для українських виробничих підприємств спостерігається високий рівень комерційної маржі.

КТ показує, скільки гривень обороту знімається з кожної гривні активу, тобто в який оборот трансформується кожна гривня активу. КТ можна назвати: оборотність активів. Тоді КТ показує, скільки разів за даний період обертається кожна гривня активів.

Регулювання економічної рентабельності зводиться до впливу на неї обох складових: комерційної маржі і коефіцієнту трансформації.