Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Засоби боротьби з тероризмом. 4 страница



* вертикальні (В них конфронтація проходить по лінії «влада – суспільство». Різні соціальні шари, класи і етнічні групи в неоднорідній соціальній політичній структурі суспільства займають різні позиції (статуси) і грають різні ролі. Ієрархічність статусно-ролевої структури нерівний доступ до ресурсів і влади породжують політичні конфлікти на всіх рівнях вертикалі «влада - суспільство».).

Причини конфлікту – це явища, події, факти, ситуації, які передують конфлікту і в певних умовах викликають конфлікт. Причиною конфліктів у суспільстві вважається протистояння різних потреб, інтересів, цінностей конкретних суб’єктів політики, складових соціальної структури.

Мета і причини виникнення горизонтальних конфліктів - вдосконалення існуючої системи влади. Наприклад, часткове коректування політичного курсу, зміна неугодних лідерів або правлячої еліти, збільшення або зменшення владних повноважень тих або інших суб'єктів політики і т.п.

Серед причин політичних конфліктів у тоталітарних режимах є надмірна централізація державної влади. відсутність можливості легальної політичної протидії існуючій владі; всезагальна ідеологізація суспільного життя.

У ліберально-демократичних режимах найбільш загальною причиною соціально-політичних конфліктів є нерівне положення, яке займають люди в "координованих системах", де одні управляють і командують, другі — вимушені підпорядковуватись і виконувати вказівки. Іншими словами, політичний конфлікт виникає через питання влади.

Причиною політичних конфліктів є зіткнення ціннісних орієнтацій: ліві — праві, ліберали — консерватори і т.д. т Причинами, які викликають політичні конфлікти, називають незбігання індивідуальних і суспільних цінностей, розлад між сподіваннями та практичними намірами і вчинками осіб, нерозуміння своїх дій стосовно один до одного, логічні помилки і семантичні труднощі в процесі комунікації, недостатність і неякісність інформації

50. Поняття та ознаки партії.

Політи́чна па́ртія — це зареєстроване згідно з законом України «Про політичні партії в Україні» добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Функції партій

1. Представництво інтересів.

2. Комунікативна функція.

3. Формування і підбір політичних еліт та соціалізація.

4. Розробка політики та здійснення політичного курсу.

5. Функції соціальної інтеграції.

Основні ознаки політичної партії:

1)основна мета діяльності - завоювання і здійснення політичної влади в суспільстві;

2)наявність детально розробленої політичної програми і статуту партії;

3)наявність організованої структури на всіх рівнях;

4)активна участь у виборчих кампаніях.

5) добровільність об’єднання;

6) певна тривалість існування в часі;

7) прагнення влади;

8) пошук народної підтримки.

51. Поняття та типи політичної участі.

Політична участь – це вплив громадян на функціонування політичної системи, формування політичних інститутів і вироблення політичних рішень.

Поняття "політична участь" використовується для позначення різноманітних форм непрофесійної політичної діяльності, показуючи ступень реального впливу громадян на інститути влади і процеси прийняття рішень. Політичній участі протистоїть така форма поведінки, як політична імобільність

М.Вебер у своїй лекції "Політика як покликання і професія" виділив три можливих рівні участі у політиці:

1) професійнезаняття політикою (демонструють політичні лідери, що зробили політику "справою життя", а також люди, які в професійному плані обслуговують політичних лідерів: партійні функціонери, державні чиновники, політтехнологи, журналісти.);

2) участь у політиці "за сумісництвом "(виражений активістами партій і суспільних рухів, які, хоча і займаються політикою, беручи участь у мітингах, виступаючи в ролі агітаторів, спостерігачів на виборах, все ж мають сферу професійних інтересів, що лежить поза політикою.);

3) участь у політиці "за випадком "(об'єднує більшу частину громадян, чия політична активність проявляється в участі у виборах, в акціях протесту або підтримки.).

Тип поведінки, заснований на придушенні або викривленні вільних політичних переваг і який визначається тиском зовнішніх обставин (адміністративним, партійним контролем), називається політологами мобілізаційним.

І навпаки, автономна політична участь розглядається як результат раціонального і відносно вільного вибору.

За критерієм легальності прийнято виділяти конвенціональні (поведінка, яка використовує законні або ті, що відповідають загальноприйнятим нормам форми вираження інтересів і впливу на владу. Основною формою конвенціональної поведінки є участь у виборах.) та неконвенціональні форми (незаконна або така, що суперечить загальноприйнятим політичним нормам поведінка. Вона проявляється у формах протесту, у непокорі державній владі) політичної участі.

52. Предмет політології.

Політологія (грец. πολιτικός - суспільний, від грец. Πολίτης - громадянин, далі від грец. Πόλις - місто; др.-греч. Λόγος - вчення, слово), або політична наука, - наука про політику, тобто про особливу сферу життєдіяльності людей, пов'язаної з владними відносинами, з державно-політичною організацією суспільства, політичними інститутами, принципами, нормами, дія яких покликане забезпечити функціонування суспільства, взаємини між людьми, суспільством і державою.

Об'єктом політології як науки виступає політична сфера суспільного життя, основний зміст якої складають політико-владні відносини як відносини з приводу влади в суспільстві

Підходи до визначення предмета політології:

1. Інституціональний підхід -предмет політології це інститути(партії, організації…)Недоліки: Предмет політології розглядається, як формально-статичний, тобто цей підхід мало ефективний, при дослідженні динамічних політичних процесів.

2. Біхевіоризм -розглядає предмет політології, як тенденції і закономірності поведінки людей. Оснований на принципах позитивізму. Недоліки: біхевіористи не враховують внутрішні мотиви людської поведінки.

3. Підхід котрий розглядає політологію в широкому розумінні(Радугін).Політологія- це цілісна міждисциплінарна наука.

4. Шляхтун. Політологія наука про закономірності діяльності по керівництву і управлінню суспільству на основі публічної влади.

Предметом політології є закономірності взаємовідносин соціальних суб'єктів з приводу політичної влади. Звичайно, ці проблеми вивчаються не тільки політологією, але і філософією, соціологією, державно-правовою наукою і т. д. Політологія ж вивчає їх, інтегруючи в себе окремі аспекти цих дисциплін.

53. Принципи правової держави.

Принципи правової держави в Україні необхідно розглядати лише з позицій романо-германської правової традиції, а їх суть – не що інше, як основні ідеї, на яких базується функціонування правової держави.

Правова держава відрізняється від звичайної держави наступними характерними рисами-принципами:
1) верховенство права і правових законів над підзаконними нормативними актами, політичною і фізичною силою держави;
2) розподіл влади, яка належить народу, на законодавчу, виконавчу і судову;
3) верховенство громадянського суспільства і його представника — Парламенту над державою і її апаратом;
4) юридичне закріплення основних прав і свобод людини в Конституції та інших законах і їх фактичне забезпечення;
5) взаємоповага і взаємовідповідальність особи і держави;
6) громадянину дозволено робити все, що не заборонено законом, а державі і її чиновникам лише те, що дозволено законом;
7) демократичний плюралізм і гласність — діяльність легальних політичних партій і рухів, відносна свобода засобів масової інформації і т.п.

До принципів, закріплених у Конституції, необхідно віднести:

1) принцип верховенства Конституції;

2) принцип здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову;

3) принцип демократичної держави;

4) принцип соціальної держави

5) принцип пріоритету прав людини і громадянина над іншими цінностями в державі;

6) принцип реальної гарантованості прав і свобод громадян;

7) принцип законності;

8) принцип взаємної відповідальності держави та особи.





Дата публикования: 2015-02-03; Прочитано: 404 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.01 с)...