Україна на світовому ринку міграції

Однією з актуальних проблем сьогодення в Україні є трудова міграція. З одного боку, ми добре розуміємо її об‘єктивний характер, адже в усьому світі пришвидшуються внутрішні та зовнішні міграційні процеси. І головним їх призвідником є ринок праці, який дедалі глобалізується і виходить за межі національно-державних утворень. Крім того, сучасний ринок праці в Україні характеризується високою часткою надлишкової зайнятості, перевищенням пропозиції над попитом, низькою територіальною мобільністю робочої сили, негативними демографічними тенденціями (скорочення питомої ваги населення в працездатному віці). Перші два фактори характерні для будь-якої економіки в умовах структурної перебудови, третій пов‘язаний зі специфікою попереднього етапу розвитку, четвертий відбиває загальносвітові тенденції у цій сфері.

У вказаних умовах можна назвати такі ціпі участі України в міжнародних ринках робочої сили:
– скорочення надлишкової пропозиції на внутрішньому ринку праці;
– удосконалювання структури зайнятості;
– зміна демографічної ситуації;
– збільшення валютних надходжень за рахунок грошових переказів емігрантів;
– більш тісна інтеграція України у світове господарство.

У сучасній трудовій міграції, як і в будь-якому об‘єктивному процесі, дослідники схильні вбачати як позитивні, так і негативні риси та тенденції. Позитивним можна вважати те, що за рахунок виїзду робочої сили за кордон зменшується рівень безробіття всередині держави, а зароблені за кордоном гроші здебільшого пересилаються та витрачаються в Україні, тим самим сприяючи розвитку економіки. Після повернення на Батьківщину трудові мігранти, як правило, засновують власний дрібний та середній бізнес, що позитивно впливає на формування та становлення середнього класу. До позитивних складових можна зарахувати й ті, які впливають на дисципліну праці, організацію виробництва, формування світогляду його учасників. Загалом через мігрантів світ має більше уявлення про Україну, і навпаки.