Боргова крива Лаффера та заходи платоспроможності країн

Боргова крива Лаффера - це крива, що показує оптимальний рівень заборгованості, який дозволяє країні-боржнику підтримувати достатні для кредиторів боргові платежі. Якщо розмір боргу стає занадто великим, то країна може припинити боргові виплати та об´явити себе банкрутом, від чого постраждає і країна-кредитор. Тому, з точки зору кредиторів, доцільніше підтримувати платоспроможність боржника на оптимальному рівні за допомогою різних заходів.

Реструктуризація боргу — це узгоджені між кредитором і позичальником заходи, спрямовані на підтримку платоспроможності позичальників у середньо- і довгостроковій перспективі. Реструктуризація зовнішнього боргу може здійснюватися на основі переносу платежів на пізніший термін порівняно з початковими датами або скорочення суми боргу шляхом прямого списання, продажу боргу зі скидкою на вторинному ринку, конверсії у будь-які активи країни-боржника.

Рекапіталізація - обмін боргів на облігації країн-боржників чи надання нових кредитів із цільовим призначенням на сплату попередніх боргів. Найбільш відомим у цій групі заходів є план Н. Брейді, у відповідності з яким країни, що розвиваються, можуть обміняти свої борги на облігації (Brady bonds), які б могли продавалися за ринковою ціною на світовому фінансовому ринку.

Пробачення (списання) боргу використовується у виключних випадках на дво- і багатосторонній основі по відношенню до тих кран, які не можуть розрахуватися у середньостроковій перспективі за будь-яких сприятливих обставин.

Підходи до вирішення проблеми зовнішньої заборгованості узгоджуються в рамках Паризького клубу (офіційна заборгованість) і Лондонського клубу (банківські борги), які реалізують технічну сторону врегулювання, тоді як МВФ - пропонує систему макроекономічних заходів для врегулювання економіки. Реструктуризація боргу використовується по відношенню до найменш розвинутих країн із високим рівнем заборгованості та деяких країн із трансформаційною економікою. Криза платоспроможності виявляється у відмові боржника дотримуватися графіку платежів і має низку негативних соціально-економічних наслідків.