Методичний

Теоретичний

1) Визначити сферу застосування соціальної технології.

2) Виявити, яку суспільну потребу покликана задовольнити соціальна технологія.

3) Сформулювати мету, для досягнення якої створюється соціальна технологія.

4) Сформулювати проблеми, які будуть вирішені за допомогою соціальної технології.

5) Визначити суб'єкт, об'єкт і предмет соціальної технології.

Методичний

1) Описати планований підсумковий стан соціальних систем, процесів.

2) Вибрати методи, засоби отримання інформації, її обробки, аналізу, принципи її трансформації в конкретні висновки і рекомендації.

3) Визначити час, необхідний для розробки соціальної технології.

4) Визначити кваліфікацію працівників, що будуть організовувати впровадження й функціонування технології.

3. Процедурний – пов'язаний з організацією практичної діяльності розробки соціальної технології.

1) Провести діагностику реального стану об'єкта технологізації і його системний аналіз.

2) Перелічити проблеми, які виявив системний аналіз об'єкта соціальної технології.

3) Сформулювати й обґрунтувати можливі варіанти дій, як способи вишення виявлених проблем і досягнення поставленої мети, з урахуванням системи відносин, явищ і процесів об'єкта технологізації.

4) Провести аналіз альтернатив, тобто оцінити можливості здійснення варіантів дій сформульованих у п.3. і визначити ступінь їх ризику.

5) Зробити вибір оптимальних способів дій для досягнення мети соціальної технології (на підставі використання ділових ігор, побудови імітаційних моделей, досліджень суспільної думки, проведення соціального експерименту тощо). Дані дії становлять основу для процедур і операцій соціальної технології, на їхній основі необхідно описати її структуру.

6) Виокремити етапи соціальної технології.

7) Розробити конкретні процедури і операції.

8) Визначити потреби в теоретичному, практичному, правовому, економічному забезпеченні кожної процедури соціальної технології.

9) Підготувати сценарій дії та затвердити його (визначити формули взаємодії суб'єкта й об'єкта технологізації, ступінь використання методів управління і самоуправління, рівня готовності об'єктивних і суб'єктивних умов реалізації технологій).

10) Здійснити прогноз ефективності реалізації соціальної технології.

15. Впровадження соціальних технологій - це динамічний процес перекладу теоретичних концепцій по відтворенню соціальних якостей, характеристик, явищ, відносин на мову практичних дій.

Впровадження соціальних технологій включає наступні процедури:

1. професійної підготовки виконавців;

2. організації їхньої роботи (відповідно до обсягу, певного технологічного регламенту соціальної технології);

3. координації дій різних суб'єктів (окремих виконавців або груп);

4. надання науково-методичної допомоги фахівцям;

5. налагодження зворотного зв’язку;

6. соціальної діагностики результатів;

7. аналізу процесу технологізації;

8. корегування цілей (при необхідності);

9. організації інформаційного обслуговування процесу впровадження.

За допомогою соціальних технологій реалізується функція виявлення, розкриття, використання потенціалу соціальної системи, інституту, організації за умов оптимального функціонування соціальної технології за допомогою управлінського регулювання.

Можливість та необхідність впровадження соціальної технології визначається:

1. очевидністю чи обґрунтованістю її переваг для вирішення певного класу управлінських проблем, завдань у порівнянні з іншими способами їх вирішення;

2. сумісністю з системою існуючих культурних та організаційних цінностей, потреб персоналу організації;

3. апробованістю елементів соціальної технології;

4. комунікаційною наочністю та ін.

Впровадження соціальних нововведень пов'язане з суперечливим відношенням до них. З одного боку, покращення соціального життя не може не схвалюватися, але з іншого - будь-яка зміна пов'язана з ломкою усталених уявлень і вимагає певної підготовки.

Як система запропонованих норм, стандартів управлінської діяльності і відповідної поведінки, з орієнтацією на конкретний результат соціальна технологія в управлінському процесі є засобом передачі, трансляції - відтворення об'єктивних стосунків між людьми, їхнього досвіду, професійної, етичної, загальної культури. У ній укладена єдність традиційних, творчих та інноваційних дій.

Соціальні технології використовують для розв’язання певних завдань управлінської діяльності. Соціальна технологія для розв'язання однотипних завдань може бути перенесена з одного об'єкта на подібний інший, з унесенням необхідних коректив, що залежать від конкретних умов простору і часу.

16. Поняття «адміністративний менеджмент»

Адміністративний менеджмент – це не лише управління в межах адміністративних систем, а також конструювання, реконструювання та деконструювання адміністративних систем та процесів, що в них протікають (інженірінг адміністративних систем та процесів).

Використання в діяльності адміністративного менеджера соціальних технологій не звільняє його від таких функцій управління як планування, організація, мотивація, контроль та ін., і, тим більше, не применшує ролі лідерства та творчості в діяльності менеджера.

17. Особливості діяльності адміністративного менеджера.

Використання в діяльності адміністративного менеджера соціальних технологій не звільняє його від таких функцій управління як планування, організація, мотивація, контроль та ін., і, тим більше, не применшує ролі лідерства та творчості в діяльності менеджера.

Соціальні технології роблять наголос на раціональності та ефективності елементів діяльності та виключають з неї елементи, які не тільки можуть перешкодити досягненню суспільних цілей, а і просто не сприяють їх досягненню. Одним з результатів такого підходу до діяльності є раціональне використання ресурсів, а отже – і зменшення ентропії системи адміністративного управління.

Впровадження соціальних технологій в практику адміністративного управління в Україні покликане використати:

§ наявну базу та потенціал наукових розробок вітчизняної науки;

§ інноваційний потенціал молодої української інтелектуальної еліти;

§ наявну бюрократичну систему.

18. Суспільне значення соціальних технологій.

Любые социальные преобразования, связанные с повышением качества жизни людей, представляют собой инновационные процессы, которые происходят под воздействием целенаправленных мер по созданию новых общественных структур, институтов и форм социального взаимодействия людей. Эффективным же средством реализации этих инноваций являются, прежде всего, социальные технологии.

Чтобы найти новые формы и способы организации общественной жизнедеятельности во всех ее сферах, нужно выработать и реализовать самые разнообразные социальные технологии, особенно в сфере управления, где отчетливее всего проявляется эффективность социальной технологизации.

крайне необходимы социальные технологии, направленные на социальную защиту той части населения, которая в силу объективных причин не может приспособиться к новым социально-экономическим условиям; технологии самоорганизации (саморегуляции и сбалансированного развития) экономических и социальных систем; новые технологии обучения, позволяющие с минимальными затратами времени и сил повысить уровень профессиональной подготовки людей для новых сфер их предстоящей деятельности. Таким образом, проблема социальных технологий приобрела сегодня актуальное общественное звучание.