Показники і чинники міжнародної конкурентоспроможності підприємства

В останні десятиліття для підвищення конкурентоспромож ності підприємств і продукції на підприємствах запроваджуються системи якості з наступною їх сертифікацією. Система якості — це сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, які необхідні для загального керівництва якістю на підприємстві.

Для підприємств, які намагаються вийти зі своєю продукцією на зовнішній ринок, система якості є лише засобом на шляху одержання необхідного сертифікату, якого вимагають зовнішні споживачі. Виходячи зі світової економічної практики можна встанови ти, що критерієм ефективності підприємства е зростання добро буту власників (акціонерів, власників частки або паю), або, інак ше, зростання вартості бізнесу. Це зростання може, бути визначе не як різниця між вартістю капіталу, який внесений акціонером (власником частки) при створенні підприємства, і вартістю цієї ж частки при її можливому продажу.

Показник ринкової вартості компанії реагує на будь-які зміни ситуації: зниження рентабельності випуску, погіршення платос проможності, збільшення інвестиційного ризику, втрату конку рентної переваги — все це викликає зменшення ринкової вар тості підприємства. У багатьох зарубіжних компаніях ринкова вартість бізнесу стала важливим об’єктом управління. Всі клю чові управлінські рішення приймаються з метою збільшення рин кової вартості компанії.

Перша задача, яка виникає у підприємства, що функціонує в умовах ринку, це елементарне виживання або здатність оплачу вати свої рахунки, тобто забезпечення платоспроможності. Ця задача вирішується шляхом прийняття екстрених заходів щодо реалізації вже виробленої продукції, проведенням ряду марке тингових заходів: аналізу ринку, асортименту, цінової політики, методів просування. Після досягнення платоспроможності виникає звичайна зада ча досягнення прибутковості діяльності. На цьому етапі маркетингові заходи необхідно доповнити заходами економічними (аналіз затрат на виробництво, аналіз собівартості і ціноутворен ня) та організаційно-технологічними (аналіз ефективності вироб ництва, технологічності та інші). Після вирішення поточних задач виникають задачі другого рівня.

На цьому етапі першою ключовою характеристикою є стратегічність управління. Для вирішення цієї задачі розробляється стратегічна концепція для підприємства і кожного підрозділу. Наступною важливою задачею для менеджменту підприємства є структурування і відповідна цій системі характеристика — адаптивність системи управління. Це означає, що система управління повинна сприяти реалізації стратегічної концепції компанії.