 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Вертикальний
|
|
(класичний) відрізок показує зміни в обсязі ВНП за умов повної зайнятості, коли рівень фактичного безробіття дорівнює природному безробіттю і додаткового зростання реального ВНП не відбувається, а спостерігається інфляційне зростання цін.
Цінові фактори, що визначають сукупну пропозицію
• Зміна процентної ставки.
• Зміна рівня цін.
Під дією цінових факторів зміни в сукупній пропозиції зображується рухом за кривою сукупної пропозиції (АS).
Нецінові фактори, що визначають сукупну пропозицію
• Зміна цін на ресурси:
а) наявність власних ресурсів;
б) ціни на імпортні ресурси;
в) співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів.
• Зміни економіко-правових норм:
а) податки з підприємств та субсидії;
б) державне регулювання.
• Зміни в продуктивності праці.
Під дією нецінових факторів крива сукупної пропозиції переміщується:
а) вліво вгору, коли сукупна пропозиція скорочується в результаті зростання витрат виробництва
б) вправо вниз, коли сукупна пропозиція зростає
Короткостроковим періодом макроекономічна теорія вважає такий період, впродовж якого ціни на фактори виробництва (і насамперед номінальна заробітна плата) залишаються незмінними навіть за умови зміни загального рівня цін.
Така ситуація в економіці пояснюється двома головними чинниками:
а) наймані працівники не можуть відразу усвідомити зростання рівня цін, а тому і зміни їх реальної заробітної плати. Це усвідомлення відбувається тільки згодом;
б) значна частка найманих працівників на умовах контракту отримують фіксовану заробітну плату.
Тому зміна рівня цін не веде автоматично до зміни номінальної заробітної плати.
Для короткострокового періоду (декілька місяців або років) розглядаємо короткострокову криву сукупної пропозиції.
Довгостроковий період — це такий період, коли ціни на фактори виробництва (в тому числі і номінальна заробітна плата) реагують досить відчутно на зміни рівня цін. Пояснюється це тим, що, по-перше, з часом наймані працівники отримують повну інформацію стосовно зміни рівня цін і усвідомлюють зміну рівня своєї реальної заробітної плати. По-друге, короткострокові трудові контракти закінчуються, а нові підписуються на нових умовах, які відображаються в змінах рівня номінальної заробітної плати, посадових окладів тощо.
Для довгострокового періоду (декілька років, десятиліття або більше) розглядається довгострокова крива сукупної пропозиції, яка зображується вертикальною лінією AS.. Це означає, що підвищення цін не викликає збільшення обсягу національного виробництва у довгостроковому періоді.
Qf - потенційний обсяг виробництва (за умов повної зайнятості).
Сукупна пропозиція в основному залежить від потенційного обсягу виробництва.
25. Рівноважний обсяг виробництва в моделі АD-AS
Взаємодія та взаємозв'язок між сукупним попитом (AD) та сукупною пропозицією (АS) здійснюється через систему цін.
Точка перетину кривої сукупного попиту (АD) та кривої сукупної пропозиції (АS) - точка рівноваги, яка визначає рівноважний рівень цін (Pa) та рівноважний реальний обсяг національного виробництва (Qа).
Три варіанти макрорівноваги
•Якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіансіанського відрізка, то зростання попиту приводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах.
• Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку, це приводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості.
• Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку АS, це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП (оскільки він не може зростати за межі рівня «повної зайнятості»).
Із сказаного вище випливають такі висновки:
1) рівноважне співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції дає точка їх перетину;
2) залежно від того, на якому відрізку криву сукупної пропозиції перетинає крива сукупного попиту, будемо мати різні результати (ефекти);
3) за незмінної сукупної пропозиції зміщення праворуч кривої сукупного попиту: на кейнсіанському відрізку зумовлює зростання обсягу виробництва і зайнятості, не зачіпаючи рівня цін; на проміжному — зумовлює зростання обсягів виробництва при зростанні рівня цін; на класичному — збільшує рівень цін за незмінного обсягу національного виробництва;
4) за незмінної сукупної пропозиції зміщення кривої сукупного попиту ліворуч зумовлює зростання рівня цін і зменшення обсягів виробництва, що пояснюється ефектом храповика;
5) за незмінного сукупного попиту зміщення кривої сукупної пропозиції праворуч приводить до зниження рівня цін та збільшення обсягів національного виробництва, і навпаки, зміщення АS ліворуч — до стагфляції, тобто зменшення обсягів виробництва, зростання рівня цін та рівня безробіття;
6) описана модель АD — АS є основою для більш детального і ретельного аналізу цілої низки макроеко-номічних проблем.
26. Взаємозв‘язок моделей АD-AS та мультиплікатора.
Рівновага за мультиплікатором дає той самий рівень обсягу виробництва (Q), що і рівновага за моделлю AD - АS, обидві ведуть до реального ВНП, що дорівнює QE.
Вирішальне обмеження моделі мультиплікатора полягає в тому, що вона може пояснювати стан в економіці під час депресії або рецесії, однак не може застосовуватися для аналізу періоду повної зайнятості, коли реальний обсяг ВНП перевищує потенційний обсяг виробництва.
де С –ф-я споживання, C+I – зростання сукупного попиту під дією автономних інвестицій,
QE – Рівноважний ВНП, Е – точка рівноваги, QF – ВНП в умовах повної зайнятості.
27. Споживання, заощадження та їх взаємозв‘язок.
Дохід домашніх господарств складається з двох частин споживання і заощадження.
Споживання поділяють на:
· споживання товарів довгострокового використання (строк яких перевищує рік)
· короткострокового споживання (один рік)
· послуги(не має уречевленої форми,процес виробництва і споживання у сфері послуг збігається у часі)
Дохід домашніх господарств є основним фактором споживчого попиту.
Споживання домашніх господарств залежить від абсолютної величини поточного доходу і зростає з його збільшенням, але не так швидко як дохід.
C=C0 + c’ ·Y
Гранична схильність до споживання – це величина, яка показує, наскільки зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одну одиницю.
С’ = дельта С/ дел Y
• якщо с’= 0, то весь приріст доходу буде зберігатися, оскільки заощадження –та частина доходу, що не споживається;
• якщо с’= 1/2, це означає, що збільшення доходу буде поділено між споживанням і заощадженням порівну;
• якщо с’= 1, то весь приріст доходу буде витрачений на споживання.
Заощадження – це неспожита частина доходу.
S= -C0 +(1-c’ )Y
Гранична схильність до заощадження
1-с’=s’
Разом із зростанням доходу зростає середня схильність до заощадження і зменшується середня схильність до споживання.
В період з 2002 до 2009 роки поведінка населення при зміні використовуваного доходу була неоднаковою. В 2003 та 2006 роках відбувалось скорочення заощаджень населення порівняно з попередніми роками і, як наслідок, гранична схильність до заощаджень була від`ємною. Це означало, що в ці роки витрати домогосподарств перевищували їх доходи. В 2004, 2005, 2007 та 2008 роках відбувалось зростання абсолютних заощаджень і, як наслідок, гранична схильність до заощаджень була позитивною. Це означало, що в ці роки домогосподарства вважали за краще частку доходу зберігати як заощадження (на поточних та депозитних рахунках в банках, в цінних паперах та ін.)
28.Інвестиції як компонент сукупних витрат. Одним з компонентів сукупних витрат є інвестиції (І). Вони відіграють подвійну роль в макроекономіці, оскільки в короткостроковому періоді, впливаючи на сукупний попит, визначають обсяг виробництва, а в довгостроковому періоді впливають на економічне зростання через капітало-утворення, на потенційний обсяг випуску та сукупну пропозицію.
Нагадаємо, що інвестиційні товари набувають як фірми, так і домогосподарства, і діляться вони на три групи:
• інвестиції в житлове будівництво;
• виробничі інвестиції, тобто інвестиції в машини, обладнання, устаткування;
• інвестиції в товарно-матеріальні запаси.
Кількість інвестиційних товарів, на які з'являється попит, залежить від величини процентної ставки. Для того щоб інвестиційний проект був прибутковим, доход від його реалізації має перевищувати витрати на його впровадження. Підвищення ставки процента призводить до того, що зменшується кількість прибуткових інвестиційних проектів і, відповідно, скорочується попит на інвестиційні товари.
Інвестиції залежать від реальної (r), а не від номінальної процентної ставки. Найпростіша функція інвестицій має вигляд:
I=е-dr,
де I - інвестиційні витрати; e - автономні інвестиції (не залежать від процентної ставки, а визначаються зовнішніми економічними факторами, наприклад); r — реальна процентна ставка (вартість запозичення); d — емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки процентної ставки.
Графік інвестиційного попиту нахилений донизу: чим вища ставка процента, тим менша кількість інвестиційних проектів буде прибутковою. Іншими словами, прибутковість інвестицій перебуває в оберненій залежності від ціни капіталу, і вища процентна ставка змушує фірми анулювати певні інвестиційні проекти.
Окрім процентної ставки, на інвестиції також впливають і інші сили. Наприклад:
а) зростання ВВП переміщує криву інвестиційного попиту праворуч;
б) зростання податків на прибутки чинитиме депресивний вплив на інвестиції, і крива інвестиційного попиту зсуватиметься ліворуч;
в) песимістичні очікування інвесторів переміщують криву інвестиційного попиту ліворуч, а оптимістичні, навпаки, — праворуч.
29.Мультиплікатор Кейнса. Парадокс ощадливості. Характер залежності між запланованими інвестиціями і ВВП називається ефектом мультиплікатора, або просто М-ром.
Рівновага за мультиплікатором дає той самий рівень обсягу виробництва,що і рівновага за моделлю AD-AS,обидві ведуть до реального ВНП,що дорівнює QE.
Модель мультиплікатора може пояснювати стан в економіці під час депресії або рецесії.
Де С – функція споживання
С+І – зростання сукупного попиту під дією автономних інвестицій
QE – рівноважний ВНП
Е – точка рівноваги
QF - реальний ВНП в умовах повної зайнятості.
Прагнення до заощаджень пов'язане з тим, що при певному рівні доходів населення прагне заощадити кошти і інколи економічний обсяг заощаджень перевищує інвестиційні можливості виробництва. Тобто, виникає парадокс ощадливості, коли ріст заощаджень супроводжується скороченням інвестицій. Аналізуючи теорію мультиплікатора, потрібно звернути увагу на той факт, що первинний поштовх для розвитку економіки дають автономні інвестиції, незалежні від поточного доходу. Їх вливання в економіку викликає мультиплікаційний ефект. Відповідно, починається пожвавлення ділової активності, ріст зайнятості, ріст граничної схильності до інвестування.
М-р — це число, на яке потрібно помножити зміни в запланованих інвестиціях, щоб визначити чміни в сукупному обсязі вир-ва.
Економічна суть М-ра в теорії Кейнса полагає в тому, що він показує залежність змін доходу від початкової зміни запланованих інвестицій:
де МІ — мультиплікатор інвестицій;
ВВП – зміна ВВП;
ВІп — початкова зміна запланованих інвестицій, яка викликає приріст ВВП.
Ефект М-ра спирається на 3 положення:
1) витрати та одержання доходів — це дві сторони кожної ділової угоди. Тому будь-які витрати створюють доходи адекватної величини, які розподіляються на споживання та заощадження;
2) б-я зміна доходу обумовлює відповідні зміни в споживанні та заощадженні, але співвід-ня між споживанням і заощадженням зберігається незмінним;
3) споживання, яке випливає із доходів, одержаних на кожному попередньому етапі здійснення ділових угод, перетворюється у витрати для наступного етапу. Причому, величина цих витрат постійно зменшується в міру віддалення кожного нового етапу від початкового.
Таким чином, початкові зміни інвестиційних витрат породжують нескінченний ланцюг вторинних споживчих витрат, які зменш-ся з кожним наступним циклом витрат, але у підсумку багаторазово змінюють ВВП.
Дія ефекту М-ра закінчується тоді, коли сума всіх заощаджень, які були спричинені початковим збільшенням інвестицій, компенсує цей початковий приріст запланованих інвестицій.
Існує зв'язок міх М-ром і граничними схильностями до споживання і заощадження. Доля приросту доходу, що спрямовується на заощадження (ГСЗ), визначає сумарний ефект від послідовних циклів витрат, які викликані початковою зміною доходів. М-р і гранична схильність до заощаджень обернено залежні:
М-р залежить від того, яка частка доходу перетворюється у споживчі витрати, т.б. від ГСС. Чим вища ГСС, тим більший м-р і навпаки. М-р знаходиться в оберненій залежності від ГСЗ. Чим вища ГСЗ, тим нижчий м-р.
Розглянутий простий м-р має однакову дію не лише до інвестицій, а й до ін елементів сукупних витрат, якщо вилучення відбуваються лише в формі заощаджень. Тому в загальному контексті це є м-р витрат:
Спираючись на цей м-р, можна обчислити приріст ВВП, спричинений б-я початковою зміною сукупних витрат:
Графічно дія ефекту м-ра зображена на рис. Припустимо, що початкове рівновага досягалась при ВВП на рівні О, де інвестиції = заощадженням. Далі на ринку складається сприятлива інвестиційна кон'юнктура, створюються можливості для додаткових інвестицій.
Графік ефекту м-ра
Лінія ВІ, зміщується в положення ВІ2, що викликає новий рівноважний ВВП на рівні О2. При цьому ВВП у декілька разів перевищує початковий приріст запланованих інвестицій. Графічно початковий приріст запланованих інвестицій — це відстань по вертикалі між лінією ВІ1, і лінією ВІ2. Ця відстань менша ніж відрізок О1 О2 на горизонтальній осі графіка пропорційно мультиплікатору витрат.
При застосуванні М-ра витрат слід враховувати ту обставину, що ВВП може змінюватися лише реально і лише інфляційне або на умовах певного співвідношення між реальною та інфляційною змінами. Це означає, що кожний однаковий початковий приріст запланованих інвестицій може викликати різний мультиплікативний приріст ВВП у залежності від динаміки цін. Якщо ціни стабільні, то М-р працює на повну силу, тобто ефект М-ра є макс. Але якщо ціни зростатимуть, то певна частка або весь мультиплікативний ефект буде нейтралізовано інфляцією.
Вплив цінового фактора на мультиплікативний приріст реального ВВП є лише іншим свідченням того, що ефект М-ра витрат залежить від рівня зайнятості в економіці, тобто від того, на якій ділянці кривої сукупної Пропозиції перебуває економіка.
Парадокс ощадливості
Парадоксальне явище, суть якого полягає в скороченні заощаджень унаслідок посилення прагнення до заощаджень (тобто зростання ощадливості). Воно привернуло увагу багатьох провідних теоретиків, зокрема меркантилістів, Маркса, Кейнса. Причини цього явища полягають в тому, що ощадливість обумовлює зниження споживання і, отже, веде до скорочення об'єму реалізації продукції. В результаті компанії гальмують інвестиційний процес і наймають все менше робочої сили. Доходи падають. Зрештою, не дивлячись на можливе зростання тієї частки доходу, яка прямує на заощадження, самі доходи скорочуються так, що і загальний об'єм заощаджень також зменшується. На думку прихильників неокласичної теорії, описана послідовність подій може бути перервана за рахунок регулювання процентної ставки.
Графічно дію ефекту мультиплікатора можна показати на графіку 3:
Реальний ВВП у січні – вересні 2007 р. збільшився на 7.3% порівняно із 6.1% в аналогічному періоді 2006 р. Розвиток економіки протягом 2007 р. відбувався за рахунок зростання внутрішнього попиту, чому сприяв підвищений інвестиційний та споживчий попит. За вісім місяців 2007 р. реальні наявні доходи населення збільшилися на 11.5%, реальна заробітна плата – на 12.2% за низького рівня зареєстрованого безробіття (2.1%). Водночас прибутки підприємств збільшилися на 41.5%, інвестиції в основний капітал – на 32.2% (за перше півріччя), а обсяги надходження прямих іноземних інвестицій у січні – серпні 2007 р. становили 6.1 млрд. дол. США, що в 1.6 раза більше ніж в аналогічному періоді 2006 р. Схематично це можна споглядати на графіку 3
Припустимо, що початково рівновага досягається при ВВП на рівні Q1 де інвестиції дорівнювали заощадженням. Далі на ринку складається сприятлива інвестиційна кон'юнктура, створюються сприятливі можливості для інвестицій.
Лінія ВI1 переміщується у положення ВІ2 і створюється рівноважний ВВП на Q2- При цьомуΔ ВВП у кілька разів перевищує початковий приріст запланованих інвестицій (відстань між ВI1 та ВІ2), ця відстань менша від відстані між Q1 та Q2.
При застосуванні мультиплікатора витрат потрібно не забувати, що ВВП може зміінюватися лише реально і лише інфляційно або в умовах певного співвідношення між реальною та інфляційною змінами.
Це означає, що кожний однаковий початковий приріст запланованих інвестицій може викликати різний муль типлікативний приріст ВВП залежно від динаміки
30. Суб’єкти, об’єкти та структура національного ринку
НАЦІОНАЛЬНИЙ РИНОК - це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за посередництвом яких здійснюється реалізація товарів та послуг, обіг капіталу, купів-ля-продаж робочої сили.
Основними складовими національного ринку є:
• ринок товарів та платних послуг (благ);
• ринок грошей та цінних паперів;
• ринок робочої сили.
Суб'єктами національного ринку виступають всі макроекономічні суб'єкти: держава, підприємства, домашні господарства, закордон.
Рівновагу національного ринку дослідимо на основі Кейн- сіанської моделі.
31. Ринок товарів та платних послуг (благ). Крива Хікса-Хансена для ринку товарів та платних послуг.
Ринок товарів та платних послуг (благ) являє собою систему економічних відносин між продавцями та покупцями з приводу руху товарів та послуг, які задовольняють споживчий та інвестиційний попит макроекономічних суб'єктів.
Споживчий попит - платоспроможний попит домогоїк подарств на:
1) товари тривалого користування (транспортні засоби, пре
дмети побуту та інше);
2) товари поточного споживання (продукти харчування,
одяг, енергія та інше);
3) послуги (житло, охорона здоров'я, особисті послуги, осві
та та інше).
Інвестиційний попит - попит підприємців на блага для:
1) відновлення зношеного капіталу;
2) збільшення реального капіталу.
Основою взаємодії фірм та домашніх господарств на цьому ринку є пропорція, в якій дохід (У) розподіляється на споживання (С) та заощадження (5):
¥ = С + 5. (4.1)
СПОЖИВАННЯ представляє собою індивідуальне та сумісне використання споживчих благ, яке направлене на задоволення матеріальних та духовних потреб людей.
Залежність споживання від доходу можна описати степеневою функцією
С=Л-Уа, 0<А< 1,(4.2)
де Я - коефіцієнт еластичності, який показує, на скільки процентів змінюється споживання при зміні доходу на 1 процент.
ЗАОЩАДЖЕННЯ - економічний процес, пов'язаний з інвестуванням. Це - частина доходу, яка залишається невикористаною після відрахування коштів у фірм на поточні виробничі потреби, а у домашніх господарств - на споживчі потреби.
Розподіл доходу (У) на споживання (С) і заощадження (5) здійснюється економічними суб'єктами з урахуванням:
- по-перше, переваг між поточним споживанням і майбутнім споживанням;
- по-друге, діючої ставки процента.
Заощадження здійснюються як фірмами, так і домашніми господарствами.
Інвестування (/) здійснюється фірмами з метою розширення виробництва і збільшення прибутку.
Як правило, 5 > /.
Рівновага на ринку товарів та платних послуг
Рівновага на ринку товарів та платних послуг у закритій моделі економіки, в якій не враховується діяльність держави досягається за умови, коли пропозиція заощаджень дорівнює інвестиційному попиту.
Пропозиція заощаджень (5) є функцією від доходу (У): 5 = 5 {¥). (4.3)
Залежність між 5 та У- пряма.
Інвестиційний попит (І) є функцією від ринкової норми процента (/):
і). (4.4)
Залежність між інвестиційним попитом (/) та процентом (і) - обернена (чим більше і, тим менше /).
Рівновага на ринку товарів та платних послуг
виражається формулою:
5 (У) = /(*'). (4.5)
Крива Хікса-Хансена для ринку товарів та платних послуг
Найбільш поширеним графічним зображенням ринку товарів та платних послуг є графік Хікса-Хансена для цього ринку (графік 4.1).
Для побудови графіка рівноваги ринку благ зробимо так пщщддеішаі--.
1) рівень цін (Р) є сталим;
2) пропозиція благ є еластичною (це можливо за умов непов ної зайнятості, коли підприємці можуть збільшити випуск това рів та послуг за рахунок залучення тимчасово вільної робочо сили, що не призведе до зміни середніх витрат виробництва);
3) гранична схильність до споживання (с') є сталою.
Рівновага на цьому ринку встановлюється за умови, щ< 5 (У) = Ці), тобто існує множина комбінацій У та і, за яких ні ринку благ існує рівновага.
Для визначення множини значень національного доходу (У та ставки процента (/), за яких встановлюється рівновага ринк; благ, розглянемо графік 4.1.
31. Ринок товарів та платних послуг (благ). Крива Хікса – Хансена для ринку товарів та платних послуг Рівновага на ринку товарів та платних послуг у закритій моделі економіки, в якій не враховується діяльність держави досягається за умови, коли пропозиція заощаджень дорівнює інвестиційному попиту.
Пропозиція заощаджень (S) є функцією від доходу (У):
S = S (Y). Залежність між S та У- пряма.
Інвестиційний попит (І) є функцією від ринкової норми процента (i):
I = I(i). Залежність між інвестиційним попитом (I) та процентом (і) - обернена
Рівновага на ринку товарів та платних послуг виражається формулою:
S(Y) = I(i).
Крива Хікса-Хансена для ринку товарів та платних послуг
Найбільш поширеним графічним зображенням ринку товарів та платних послуг є графік Хікса-Хансена для цього ринку.
Для побудови графіка рівноваги ринку благ зробимо такі припущення:
1) рівень цін (Р) є сталим;
2) пропозиція благ є еластичною
3) гранична схильність до споживання (с') є сталою.
Рівновага на цьому ринку встановлюється за умови, що S(Y) = I(i), тобто існує множина комбінацій У та I, за яких на ринку благ існує рівновага.
Основні умови побудови графіка S (У):
1) S < У (заощадження завжди менші за дохід);
2) s' - стала величина;
3) S = S(У) (заощадження (S) є функцією від доходу (У)).
У III квадранті проведена допоміжна пряма лінія під кутом 45° для побудови проекцій функцій S(У) та I(і). Ця лінія є графічною інтерпретацією умови рівноваги на ринку благ: S(У) = I(i)
У II квадранті побудований графік функції інвестицій (I), яка залежить від ставки процента (і).
Основні умови побудови графіка I(i):
1) І = І (і) - інвестиції є функцією від ставки процента (і) (ця функціональна залежність обернена, тобто чим вища ставка процента (і), тим менший обсяг інвестицій (I) здійснюється в економіку);
2) 0 < і < ∞- ставка процента (і) може нескінченно зростати;
3) коли і—►∞=>I—>0- при нескінченному зростанні ставки процента (і) інвестиції (I) наближаються до 0 (вісь ординат є асимптотою графіка І (і));
4) коли і —> 0 => / = 1тах - при нульовому значенні ставки процента (і) інвестиції (I) досягають максимального значення.
5) в точці рівноваги М0 при значенні i = i0
S0= I0
У І квадранті будуємо лінію шляхом поєднання проекції функції S(У) та I(і). Лінія IS не є відображенням функціональної залежності національного доходу (У) відставки процента (і), а являє собою множину усіх можливих комбінацій парних значень національного доходу і ставки процента, за яких на ринку благ встановлюється рівновага.
Лінія ISпоказує, наскільки необхідно змінити ставку процента (і) при зміні національного доходу (У) для збереження рівноваги на ринку благ.
Над лінією IS знаходяться такі комбінації ставки процента (і) та національного доходу (Y), які відповідають перевищенню пропозиції над попитом на ринку (тобто є надлишок благ), під лінією - ті, які відповідають дефіциту благ.
Ринок товарів та платних послуг являє собою систему економічних відносин між продавцями та покупцями з приводу руху товарів та послуг, які задовольняють споживчий та інвестиційний попит макроек. суб.
Споживчий попит - платоспроможний попит домогосподарств на:
товари тривалого користування, товари поточного споживання, послуги
Інвестиційний попит - попит підприємців на блага для:
відновлення зношеного капіталу, збільшення реального капіталу.
Крива ІS відбиває взаємозв'язок між процентною ставкою і рівнем доходу, який виникає при рівновазі на товарному ринку. Використаємо функцію попиту на інвестиції і графік "кейнсіанського хреста" для визначення того, яким чином змінюється рівноважний доход при зміні процентної ставки.
Відомо, що процентна ставка являє собою витрати, що виникають при отриманні кредиту для фінансування інвестицій. За інших рівних умов, чим вища ставка процента (r), тим нижчий рівень планових інвестицій (I). Таку залежність відтворює графік інвестиційної функції. Зменшення інвестиційних видатків скорочує заплановані сукупні витрати (Е) в економіці і зсуває графік планових витрат донизу, що, в свою чергу, скорочує рівноважний рівень доходу (Y). Ця залежність показана на графіку "кейнсіанського хреста". Аналогічним чином зміна процентної ставки впливає і на рівень споживання: її зростання сприяє зменшенню споживчого попиту і, відповідно, сукупних витрат. Отже, існує сталий зв'язок між процентною ставкою (r) і доходом (Y): при підвищенні ставки рівень доходу в економіці зменшується. Крива IS узагальнює цей негативний зв'язок і тому має від'ємний нахил.
Таким чином, крива IS — це графічна інтерпретація залежності між процентною ставкою і рівнем доходу, яка з'являється в результаті взаємодії функції інвестицій і "кейнсіанського хреста". При заданій ставці процента кожній точці кривої IS відповідає певний рівень доходу. Оскільки "кейнсіанський хрест" визначає рівноважний рівень доходу, при якому заплановані витрати економічних агентів дорівнюють їхнім фактичним витратам і, відповідно, встановлюється рівність між плановими й фактичними інвестиціями та заощадженнями в економіці, то IS є кривою рівноваги на ринку товарів. Товарний ринок може досягти рівноважного стану шляхом зміни або Y, або r, або обох змінних разом. Причому, чим менший доход, тим вищою має бути ставка процента, щоб досягнути точки рівноваги.
Крива IS будується на основі певних передумов і, зокрема, припускає, що очікуваний використовуваний доход, державні видатки і податки фіксовані. Але зміна державних витрат чи рівня податків впливає на обсяг попиту на товари та послуги в економіці, наслідком чого є зміна рівня доходу. Зростання державних закупок або зменшення податків збільшують сукупний попит в економіці і викликають зсув кривої планових витрат угору. В результаті цього при будь-якій заданій процентній ставці встановлюється вищий рівноважний рівень доходу. В графічній інтерпретації скорочення податків (T) і збільшення державних видатків (G) пересуваюсь криву IS праворуч вгору.
Аналогічним чином зменшення G та зростання T зсувають криву IS ліворуч вниз. Отже, Т і G є екзогенними змінними, ям визначають положення кривої IS.
Крива IS вказує на такий зв'язок: вищий рівень доходу означає збільшення пропозиції позичкових коштів, що, в свою чергу, призводить до нижчої рівноважної процентної ставки. Через це крива IS має від'ємний нахил. Таким чином, криву IS можна розглядати як криву, що показує процентну ставку, яка врівноважує ринок позичкових коштів при кожному даному рівневі доходу. В усіх точках кривої IS зберігається рівність інвестицій (I) та заощаджень (S).
31. Ринок товарів та платних послуг (благ). Крива Хікса – Хансена для ринку товарів та платних послуг.
Рівновага на ринку товарів та платних послуг у закритій моделі економіки, в якій не враховується діяльність держави досягається за умови, коли пропозиція заощаджень дорівнює інвестиційному попиту.
Пропозиція заощаджень (S) є функцією від доходу (У):
S = S (Y). Залежність між S та У- пряма.
Інвестиційний попит (І) є функцією від ринкової норми процента (i):
I = I(i). Залежність між інвестиційним попитом (I) та процентом (і) - обернена
Рівновага на ринку товарів та платних послуг виражається формулою:
S(Y) = I(i).
Крива Хікса-Хансена для ринку товарів та платних послуг
Найбільш поширеним графічним зображенням ринку товарів та платних послуг є графік Хікса-Хансена для цього ринку.
Для побудови графіка рівноваги ринку благ зробимо такі припущення:
1) рівень цін (Р) є сталим;
2) пропозиція благ є еластичною
3) гранична схильність до споживання (с') є сталою.
Рівновага на цьому ринку встановлюється за умови, що S(Y) = I(i), тобто існує множина комбінацій У та I, за яких на ринку благ існує рівновага.
Основні умови побудови графіка S (У):
1) S < У (заощадження завжди менші за дохід);
2) s' - стала величина;
3) S = S(У) (заощадження (S) є функцією від доходу (У)).
У III квадранті проведена допоміжна пряма лінія під кутом 45° для побудови проекцій функцій S(У) та I(і). Ця лінія є графічною інтерпретацією умови рівноваги на ринку благ: S(У) = I(i)
У II квадранті побудований графік функції інвестицій (I), яка залежить від ставки процента (і).
Основні умови побудови графіка I(i):
1) І = І (і) - інвестиції є функцією від ставки процента (і) (ця функціональна залежність обернена, тобто чим вища ставка процента (і), тим менший обсяг інвестицій (I) здійснюється в економіку);
2) 0 < і < ∞- ставка процента (і) може нескінченно зростати;
3) коли і—►∞=>I—>0- при нескінченному зростанні ставки процента (і) інвестиції (I) наближаються до 0 (вісь ординат є асимптотою графіка І (і));
4) коли і —> 0 => / = 1тах - при нульовому значенні ставки процента (і) інвестиції (I) досягають максимального значення.
5) в точці рівноваги М0 при значенні i = i0
S0= I0
У І квадранті будуємо лінію шляхом поєднання проекції функції S(У) та I(і). Лінія IS не є відображенням функціональної залежності національного доходу (У) відставки процента (і), а являє собою множину усіх можливих комбінацій парних значень національного доходу і ставки процента, за яких на ринку благ встановлюється рівновага.
Лінія ISпоказує, наскільки необхідно змінити ставку процента (і) при зміні національного доходу (У) для збереження рівноваги на ринку благ.
Над лінією IS знаходяться такі комбінації ставки процента (і) та національного доходу (Y), які відповідають перевищенню пропозиції над попитом на ринку (тобто є надлишок благ), під лінією - ті, які відповідають дефіциту благ.
34. Ринок грошей та цінних паперів. Крива Хікса – Хансена для ринку грошей та цінних паперів.
ГРОШОВИЙ РИНОК - це ринок короткострокових кредитних операцій (до 1 року), на якому попит на гроші та їхня пропозиція визначають рівень процентної ставки (і) (тобто ціну грошей).
Пропозиція грошей - це процес формування грошової маси в країні. Пропозиція грошей є однією з найважливіших функцій держави, яку здійснює Центральний банк (в Україні - Національний банк України).
Попит на гроші (на реальні касові залишки) - визначається як бажання економічних суб'єктів у кожний момент часу утримувати частину доходу в ліквідній (готівковій) формі.
Ринок грошей утворюється в результаті взаємодії Національного банку з комерційними, а також у результаті взаємодії комерційних банків.
Попит на гроші пред'являють комерційні банки, підприємства, домашні господарства, держава.
Пропозицію грошей надає Національний банк.
Виділяють два основних мотиви попиту на гроші:
=>) операційний (для здійснення угод);
=> 2) спекулятивний (гроші як майно) Операційний попит на гроші - це попит на реальні касові залишки (готівку), які необхідні для рівномірного здійснення платежів при нерівномірному надходженні грошей.
Операційний (трансакційний) попит на гроші, мотивом якого є здійснення операцій купівлі-продажу, залежить від інтервалу часу між моментами отримання і використання грошових коштів. Чим цей інтервал коротший, тим менший попит на гроші, і навпаки.
М1D =τPQ
спекулятивний попит на гроші визначається намаганням економічних суб'єктів мати певний грошовий запас у вигляді майна, а не для здійснення угод.
Спекулятивний мотив попиту на гроші пов'язаний з їх функцією зберігати цінність. За бажання використовувати гроші як засіб збереження цінності суб'єкт повинен заплатити втратою доходу від альтернативних видів майна, тому попит на гроші як майно обернено пропорційний доходності цінних паперів.
^Спекулятивний попит на гроші тим вищий, чим менше можливостей для збереження цінності мають інші фінансові активи. І/Якщо фінансовий ринок розвинений і має достатню кількість короткострокових фінансових активів, які приносять процентний дохід, то спекулятивний попит на гроші мінімальний.
Спекулятивний попит на гроші (попит на гроші як майно) визначається ставкою процента (/):
М1D = М1D (і).
Якщо ставка процента є низькою, спостерігається високий курс цінних паперів, що послаблює стимули до вкладання в них ліквідних коштів через ризик, пов'язаний з падінням курсу цінних паперів у зв'язку із зростанням ставки процента (і) і навпаки.
Курс акції = (Дивіденди/Ставка процента)x100%.
Крива Хікса-Хансена для ринку грошей та цінних паперів
За кейнсіанською концепцією, при даній грошовій базі функції попиту на гроші (М°) та пропозиції грошей (М5) є функціями одних і тих же аргументів: доходу (У) та ставки процента (і). Таким чином, умови рівноваги на грошовому ринку (4Л1) визначаються одним рівнянням з двома невідомими У та і. Це означає, що існує множина пар У та і, які є розв'язком даного рівняння.
Сукупність парних значень національного доходу (V) та ставки процента (/), за яких встановлюється рівновага на ринку грошей, утворює «грошову лінію» ЬМ.
Побудуємо графік ЬМ за умови, що пропозиція грошей М5 та операційний і спекулятивний попити не залежать від ставки процента (і) (графік 4.3).
У II квадранті будуємо графік функції спекулятивного попиту на гроші М2D
Умови побудови графіка:
1) при і = m ах, спекулятивний попит на гроші М2 наближається до 0.
2) при і = ^i (за умов ліквідної пастки) спекулятивний попит на гроші необмежено зростає.
У IV квадранті зображено функцію операційного попиту – попиту на гроші для здійснення угод М1D.
У III квадранті побудована лінія ММ, яка показує, як задана грошова база розподіляється на попит, на гроші для здійснення
угод М1D та спекулятивний попит на гроші М2D.
На основі побудованих ліній в II, IIІ, IV квадрантах визначається множина комбінацій і та Y, яка відповідає рівновазі на ринку грошей і, таким чином, отримуємо лінію L М в І квадранті.
Kрива Хікса-Хансена для ринку грошей та цінних паперів - «грошова» крива LМ.
За Кейнс.концепцією, рівновага на ринку грошей та цінних паперів встановлюється, коли пропозиція грошей дорівнює сумі операційного та спекулятивного попиту на гроші, тобто: Ms=Md1 +Md2 (прон.гр.=операційний поп.+спекулятивний попит)
У Кейнс. моделі гроші не є нейтральними, тому зміни на ринку грошей та ринку благ взаємо впливають на одну через механізм процентної ставки (і).
За кейнсіанською концепцією, при даній грошовій базі функції попиту на гроші та пропозиції грошей є функціями одних і тих же аргументів: доходу та ставки процента. Таким чином, умови рівноваги на грошовому ринку визначаються одним рівнянням з двома невідомими Y та i. Це означає, що існує множина пар Y та i, які є розв'язком даного рівняння.
Сукупність парних значень національного доходу (Y) та ставки процента (i), за яких встановлюється рівновага на ринку грошей, утворює «грошову лінію» LM.
Mo-точка рівноваги, іо-рівноважний процент,Yo-рівнов. обсяг в-ва, і (с шляпкой)-ліквідна пастка, М1/(тау)-грошова маса.
35. Загальна рівновага ринку благ і ринку грошей та цінних паперів. Модель IS – LM. Економічною рівновагою є рівновага на обох ринках одночасно. Аналітичним засобом поєднання двох ринків на умовах рівноваги є модель IS (інвестиції — заощадження) - LM (ліквідність — гроші).
IS відображає зв'язок між реальною відсотковою ставкою (r) і доходом (Y) в умовах рівноваги на товарному ринку. LM відображає зв'язок між Y і r в умовах рівноваги на грошовому ринку. Модель IS - LM пристосована для умов, якщо ціни стабільні. Тому n = r.
Aлгебраїчнa модель кривої IS:
У = те(АЕ-b •r).
Функція кривої LM:
K 1
r = ------ • Y - ----- • MS
H h
Поєднавши на 1-му графіку криві IS-LM отримаємо:
Eкономічна рівновага в моделі IS-LM — точка, в якій перетинаються обидві криві. Ця точка визначає відсоткову ставку (r0) і дохід (Уо), які відповідають умовам рівноваги як на товарному, так і на грошовому ринках. У точці рівноваги фактичні видатки дорівнюють запланованим, а грошовий попит — грошовій пропозиції.
Модель IS-LM використовують для пояснення впливу фіскальної і монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді з припущенням, що ціни є стабільними. При цьому треба брати до уваги, що в даній моделі до екзогенних змінних належать державні закупівлі, чисті податки і грошова пропозиція, а до ендогенних — дохід і відсоткова ставка. Це визначає характер впливу фіскальної та монетарної політики на криві IS-LM.
У разі застосування стимулювальної фіскальної політики відбувається збільшення доходу і зростання відсоткової ставки.Із застосуванням стимулювальної монетарної політики відбувається зниження відсоткової ставки і збільшення доходу.Модель IS-LM пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку. Оскільки об'єктами їх впливу є однакові ендогенні змінні (У, r), то завдяки цьому модель IS-LM дає можливість узгоджувати між собою дію окремих складових макроекономіч-ної політики.
36. Ринок робочої сили та його рівновага. Ринок робочої сили: зміст, суб¢єкти, структура та принципи функціонування.
Ринок РС явл. Собою с-му екон. відносин між його субєктами з приводу купівлі-продажу трудових послуг, чкі пропонуються найманими працівниками за цінами, що скл. під впливом співвідношення попиту і пропозиції.
Ø Субєктами ринку РС є працедавці та наймані працівники.
Ø Обєктами – умови найму на роботу та якість трудових послуг.
Попит РС (LD) – потреба працедавців у трудових послугах працівників певних професій і кваліфікації.
Пропозиція РС (LS) – різноманітність і якість трудових послуг, які пропонуються для реалізації.
Ціна попиту на РС – це max можлива ставка ЗП, з точки зору, підприємця для найманих працівників.
Ціні пропозиції РС – min ставка ЗП, що задовольняє тих, хто наймається на роботу.
Ринок робочої сили складається з трьох частин: 1) потенційного, тобто тієї сфери де формується сама праця; 2)циркулюючого, тобто сфери купівлі- продажу робочої сили; 3) внутріфірмового, тобто того де боротьба за робочі місця ведеться на підприємствах між зайнятими працівниками.
Рівновага на ринку праці РС встановлюється, тоді, коли попит на РС =пропозиції РС і рівень ЗП задовільняє як найманих працівників, так і найманих робітників
мал. 1
Пояснення: попит залеж. від ЗП, задається податковою с-мою, рівнем культури, авторитетом профспілок.
Умова рів-ги: LS=LD
37. Загальна рівновага національного ринку. Крива Хікса – Хансена для національного ринку. Модель Хікса-Хансена доповнює модель IS-LM рівнянням попиту та пропозиції на ринку праці. Абстрагуючись від державного сектору та сектору «закордон» Модель Хікса-Хансена математично можна записати системою рівнянь:
У моделі Хікса — Хансена єдиним змінним ресурсом є праця. Попит на працю визначається першою похідною агрегатної виробничої функції. Попит і пропозиція праці є функціями реальної заробітної плати
І —І. Всі інші рівняння теж є функціями реальних величин.
1) У IV квадранті зобр виробнича ф-я, яка показує зв'язок між обсягом випуску та рівнем зайнятості.
2) У III квадранті зобр графіки, що показують точку перетину кривих попиту на працю та пропозиції праці, якій відповідає повна зайнятість (L0*) за реальної ставки зарплати (W/P )0*
3) УII квадранті зображено співвідношення процентної ставки (і) та реальної ставки заробітної плати.
4) модель IS-LM.
Крива IS показує зв'язок між процентною ставкою і рівноважним рівнем доходу, який визначається рівністю запланованих інвестицій та заощаджень (І = S).
Пропозиція грошей є екзогенною змінною, яка визначається органами, що здійснюють грошово-кредитну політику. Вона задана рівнянням (2) і в І квадранті представлена кривою LМ, яка відображає рівноважне співвідношення попиту на гроші та їх пропозиції за незмінного рівня цін.
У моделі Хікса — Хансена функція доходу (рівняння (1)) зображена таким чином, що заощадження і споживання є функціями і від доходу, і від процентної ставки.
Таке математичне відображення функції доходу не впливає на загальні висновки кейнсіанської системи. Воно тільки підтверджує, що заощадження чутливіше реагують на зміни доходу, ніж на зміни процентної ставки, а інвестиції навпаки чутливіші до змін процентної ставки і менш чутливі до зміни доходу. Тому лінія інвестиційної функції від процентної ставки стрімко спрямована вгору, лінія інвестиційної функції від доходу — донизу.
38. Модель Кейнсіанського хреста.
Кейнсіанський хрест. –це модель визначення доходів, яка виявляє механізм виникнення мультиплікативного ефекту збільшення сукупного доходу при зміні витрат Заплановані витрати (E) являють собою суму, яку домогосподарства, фірми і уряд планують заплатити за товари і послуги.Якщо ек-ка закрита, то заплановані витрати будуть сумою споживання, запланованих інвестицій та витрат держави. При цьому споживання є ф-цією від доходу кінцевого використання(У-Т). Рівень запланованих інвестицій фіксований і бюджетна політика (рівень держ. витрат і податків) залишається незмінною.
В цілому кейнсіанський хрест показує яним чином визначається доход при заданому рівні витрат.
39. Застосування моделі IS – LM для аналізу економіки України.
Особливості моделі 18 - ЬМ (графік 5.13) в умовах інверсійної економіки:
• Р не дорівню є константі
• LМ залежить від У, і – Р з шляпочкою, Р;
• ІS залежить від У, і – Р з шляпочкою, Р;
• лінія ЬМ у системі координат [У, (і – Рз шляпочкою)} є паралельною до осі [0, і—Р з шляпочкою], бо коли
дельта М>дельта Р->АD зростає, але з часом
дельта Р більша за дельта М, тоді AD спадає
де Р- рівень цін;
У— реальний обсяг виробництва; і - номінальна ставка процента;
і—Рз шляпочкою - реальна ставка процента; Р - рівень інфляції; М— грошова маса;
АІ) - сукупний попит
Вплив зростання державних видатків,
бюджетного дефіциту та емісії на конфігурацію
моделі 15 - ЬМ в Україні
Графік 5.14. Вплив бюджетної політики на модель 1S
40. Природа і специфіка циклічності економічної динаміки. Цикли і кризи
Загальне уявлення про макроекономічну динаміку дає дослідження економічних циклів.
Економічний цикл характеризується періодичним зростанням та падінням ділової активності, яке проявляється у формі невідповідності попиту і пропозиції. У загальному виді економічний цикл являє собою результат коливання різних показників економічної активності (темпів зр ВНП, загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття, завантаження виробничих потужностей).
Напрямок та ступінь зміни сукупності показників, які характеризують розвиток народного господарства, називається економічною конюнктурою.
Загальну тривалість циклу вимірюють часом(місць, рік) між двома сусідніми нижчими точками економічної активності.
За тривалістю економічні цикли поділяються на короткі – коливання ділової активності 3-4 роки; середні – 7-11 років; великі (довгі хвилі) – з періодичністю 40-60 років.
КОРОТКІ цикли повязані з відновленням рівноваги на споживчому ринку. Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин. Малі цикли розмежовуються грошовими кризами, що повторюються з певними закономірностями. За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту.
СЕРЕДНІ цикли (промислові, економічні, ділові цикли) повязані зі зміною попиту на засоби виробництва. Матеріальною основою періодичності середніх циклів є необхідність оновлення основного капіталу. Основною властивістю промислового циклу є коливання темпів зростання ВНП за період часу, коли економ система проходить 4 послідовні фази: кризи, депресії, пожвавлення, підйом.
Тривалість падіння вимірюється часом між вищою і наступною нижчою точками ділової активності, а піднесення – між нижчою і наступною вищою точками ділової активності. Основними фазами економічного циклу є підйом та падіння, під час яких відбувається відхилення від середніх показників економічної динаміки.
Коливання фактичного обсягу в-ва по відношенню до потенційного обсягу в-ва характеризується показником gap GNP (кон’юнктурний розрив ВВП)= 
, де У-факт обсяг в –ва, У 
-потенційний обсяг в-ва. Потенційний ВВП-обсяг в-ва за умов повної зайнятості.
З прискоренням НТП та посиленням втручання держави в економ життя сусп-ва відбув модифікація економ циклу. Тренд – результат дії факторів, що зумовлюють довгострокове економ зр, цикл – тимчасове відхилення від цієї тенденції. Основними індикаторами фази циклу виступають: - рівень зайнятості; - рівень безробіття; - обсяг в-ва.
Серед найважливіших причин циклічності в економіці називають коливання співвідношення між споживаннями і інвестиціями. Рецесія – падіння обсягу національного в-ва протягом 6 місяців і до року. Депресія – падіння обсягу нац в-ва, яке супроводжується високим рівнем безробіття і триває декілька років.
Економічна криза характеризується: - перевиробництвом товарів порівняно з платоспроможним попитом; - падіння рівня цін внаслідок перевищення пропоз товарів над платоспроможним попитом; - скорочення обсягів в-ва; - масовим банкрутством промислових, банківських, торгових фірм; - зрост безробіття і скорочення номінальної зар плати; - потрясінням кредитної системи.
Характерні риси депресії: - скорочення виробничих інвестицій; - збільшення запасів; - скорочення попиту на роб силу; - різке падіння норми чистого прибутку; - падіння обсягу продажу; - скорочення кількості нових замовлень; - скорочення попиту на кредитні ресурси.
Характерні риси пожвавлення: - перехід до стійкого розширення в-ва;- зр попиту на активні елементи засобів в-ва;- зр попиту на сировину; - зр попиту на роб силу; - зр зар плати і відповідно попиту на товари особистого споживання.
Характерні риси економ буму: - значний приріст виробничих інвестицій;- скорочення запасів;- різке зр попиту на роб силу; - значний приріст загального рівня цін.
ВЕЛИКІ хвилі. Матеріальною основою великого циклу є зміна базових технологій і поколінь машин, оновлення обєктів інфраструктури. Великі цикли мають 2 фази: 1фаза – висхідна(25-30рр). Це довготривале піднесення, що виникає на базі революційних стрибків технології і массового її розповсюдження. 2 фаза – нисхідна (20-25рр).Криза виникає тоді, коли стара структура економіки вступає у конфлікт з потребами нової технології, Але ще не готова до змін. У цей період гостро проявляють себе кризи середніх та малих циклів.
41. Антикризова політика держави.
Антикризова пол-ка – це пол-ка, яка направлена на регулювання коливань ек-ії активності в сусп-ві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку ек-их криз. Двома основними періодами, які повинні знаходитися під особливим контролем у цьому зв'язку є, періоди депресії (¯ обсягів нац. вир-ва, яке супроводжується високим рівнем безробіття і триває декілька років) і буму.
Хар-ні риси депресії.
· Скорочення вир-их інвестицій;
· Збільшення запасів;
· Скорочення попиту на робочу силу;
· Різке падіння норми чистого прибутку;
· Падіння обсягу продажу;
· Скорочення кількості нових заказів.
Хар-ні риси пожвавлення.
· Перехід до стійкого розширення вир-ва;
· Зростання попиту на робочу силу;
· Зростання ЗП і відповідно попиту на товари особистого споживання;
· Зростання попиту на сировину.
Хар-ні риси ек-го буму.
· Значний приріст вир-их інвестицій;
· Скорочення запасів;
· Різке зростання попиту на робочу силу;
· Значний приріст загального рівня цін.
Найважливіші заходи антикризової пол-ки.
В періоди депресії:
Грошово-кредитна пол-ка– зниження облікової ставки; купівля держ. цінних паперів на відкритому ринку; зниження норми обов'язкових банківських резервів.
Фіскальна пол-ка – додаткові витрати держ. бюджету; зменшення податкових ставок.
Пол-ка ЗП і тарифів - зростання ЗП.
Пол-ка держ.інвестицій – прискорення виконання інвестиційних програм.
В періоди бумів:
Грошово-кредитна пол-ка – збільшення облікової ставки; продаж держ. цінних паперів на відкритому ринку; підвищення норми обов'язкових банківських резервів.
Фіскальна пол-ка – скорочення витрат держ. бюджету; збільшення податкових ставок.
Пол-ка ЗП і тарифів - зменшення ЗП.
Пол-ка держ.інвестицій – скорочення держ. будівництва.
42. Фіскальна політика держави: сутність та види.
Фіскальна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат, направлених на забезпечення повної зайнятості, рівноважного платіжного балансу та економічного зростання за умов виробництва неінфляційного ВВП.
Стимулююча фіскальна політика (фіскальна експансія):
- в короткостроковому періоді - має за мету подолання цикл. кризи в економіці і передбачає зростання державних витрат (G), зниження податків (Т) або комбінує ці заходи;
- в довгостроковому періоді політика зниження податків (Т) може привести до розширення пропозиції факторів виробництва і зростання економічного потенціалу.
Стримуюча фіскальна політика (фіскальна рестрикція) — має за мету обмеження циклічного підйому економіки і передбачає зниження державних витрат (G), збільшення податків (Т) або комбінування цих заходів в цій фазі економічного циклу.
В короткостроковому періоді заходи стримуючої фіск. політики дозволяють знизити темпи інфляції ціною зростання безробіття (u) і скороч. виробництва (Q).
В довгостроковому періоді збільшення податкового тиску може викликати стійке скорочення сукупної пропозиції (AS) і активізацію елементів механізму стагфляції,особливо за умов пропорційного скорочення державних витрат за всіма статтями бюджету, що призводить до значного скорочення державних інвестицій в інфраструктуру ринку праці.
Основні функції фіскальної політики: вплив на стан господарської кон'юнктури; перерозподіл національного доходу; нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм; стимулювання економічного зростання; підтримка високого рівня зайнятості тощо.
До фіскальної політики відносяться тільки такі маніпуляції державним бюджетом, які не змінюють кількості грошей в обігу.
У короткостроковому періоді заходи фіскальної політики супроводжуються ефектами мультиплікаторів державних витрат, податків та збалансованого бюджету.
Податковий мультиплікатор (тT)
тT = - (c’ / (1 – c’))
Податковий мультиплікатор показує, що зростання податків на певну величину зменшує (знак «-») обсяг виробництва на більшу величину і навпаки, при зменшенні ставок оподаткування Т(Y) на певну величину, рівноважний обсяг виробництва (Y) збільшується на більшу величину.
Якщо державні витрати (G) та автономні податкові відрахування (Т) зростають на одну і ту ж величину (∆G = ∆T), то і рівноважний обсяг виробництва зростає. У даному випадку мова йде про мульт-р збалансованого бюджету, який завжди менший або = 1.
Мультиплікативний ефект від зниження податків слабший, ніж від збільшення державних витрат, що є наслідком більш сильного впливу державних витрат на величину сукупного доходу і споживання, порівняно зі зміною податків.
Мультиплікатор державних витрат (тG)
тG = ∆Y/ ∆G = 1/(1-c’)
Мультиплікатор державних витрат показує, наскільки зміняться сукупні доходи (∆Y) при зміні державних витрат (∆G) на 1.
Основні засоби дискреційної фіскальної політики:
- введення або зміна програм суспільних робіт та інших програм, пов’язаних з витратами держави;
- зміна програм «трансфертного типу» (виплат з бюджету);
- циклічні зміни рівня податкових ставок, які проводяться урядом та парламентом.
Напрями державних виплат: споживання в держ секторі (з/п працівникам державного сектора, платежі за товари, що використ в держ секторі), трансферти в приватному секторі (страхування на випадок безробіття, пільги ветеранам, допомога малозабезпеченим сім’ям), державні інвестиції (капітальні витрати – будівництво доріг, портів…), проценти по держ боргам (внутр., зовн позики).
Дата публикования: 2015-01-26; Прочитано: 816 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
