Джерела фінансування проекту

Можливі джерела фінансування	Які витрати покриваються	Сума, 1 рік
1. Власні кошти	Капітальні витрати, в т.ч....
	Потреба в оборотних коштах.
2. Залучені кошти, в т.ч.
2.1. Капітальні інвестиції	Капітальні витрати, в т.ч....
2.2. Прямі інвестиції	Капітальні витрати, в т.ч....
	Потреба в оборотних коштах
2.3. Портфельні інвестиції	Капітальні витрати, в т.ч....
	Потреба в оборотних коштах
2.4. Випуск і розміщення облігацій	Капітальні витрати, в т.ч....
Потреба в оборотних коштах
3. Кредити комерційних банків, у т.ч
3. 1. Довгострокові кредити	Капітальні витрати, в т.ч....
3.2. Короткострокові кредита	Потреба в оборотних коштах
4. Нормальна кредиторська заборгованість	Потреба в оборотних коштах
5. Державні субсидії	Капітальні витрати, в т.ч....
	Потреба в оборотних коштах
6. Інші	Потреба в оборотних коштах
Разом

Стаття "Кредити комерційних банків" включає обсяг передбачуваних довгострокових і короткострокових кредитів банків на здійснення проекту.

Стаття "Нормальна кредиторська заборгованість" розраховується на основі коефіцієнта ліквідності (від 1 до 2) і потреби в оборотних коштах за винятком короткострокових кредитів банків.

Стаття "Державні субсидії" означає, що проект частково фінансується з державного чи місцевого бюджетів або державних позабюджетних фондів.

При складанні бюджету початкових витрат проекту необхідно добитися раціоналізації структури капіталу для реалізації проекту.

Оптимізація структури капіталу для реалізації проекту

Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з певними витратами: акціонерам треба випла­чувати дивіденди, банкам — проценти за надані кредити і т.д. Загальна сума коштів, яку необхідно сплатити за використання певного обсягу фінансування, називається ціною капіталу. При фінансовому проектуванні передбачається, що поточні витрати фінансуються за рахунок поточних, а капітальні — за рахунок довгострокових активів. Завдяки цьо­му оптимізується загальна сума витрат по залученню капіталу.

Величина й частка в загальній сумі коштів джерел фінан­сування, а також їх ціна можуть бути різними.

Ціна власного капіталу розраховується у вигляді ставки дивідендів, якщо капітал акціонерний, або норми прибутку, яку необхідно сплатити учасникам господарського товариства, якщо його створено у відмінній від акціонерного формі.

Ціна акціонерного капіталу (ЦАК) розраховується за такими формулами:

для простих акцій

ЦАК = Д п / Ц за + п,

де Д п — прогнозне значення дивіденду на певний період; Ц за — ринкова ціна простої акції; п — прогнозований темп приросту дивідендів;

для привілейованих акцій

ЦАК = Д / Ц па,

де Д — фіксований дивіденд у грошовому виразі; Ц па — ринкова ціна привілейованої акції

Такий підхід має ряд недоліків. По-перше, він може бути реалізований лише для фірм, що виплачують дивіденди. По-друге, показник ЦАК для простих акцій дуже чутливий до зміни коефіцієнта я. По-третє, формули не враховують фактор ризику.

Ці недоліки знімаються, якщо застосовується модель CAMP, описана в розділі "Оцінка ризиків інвестиційних проектів".

Ціна позикового капіталу залежить від його різновидів.

Ціна кредитів банків дорівнює процентам за кредит.

де С_н — номінальна вартість облігацій; р — процент по облігаціях (у частках одиниць); С_р — поворотна (реалізаційна) вартість облігацій; к — термін обертання облігацій (в роках); Н — ставка податку на прибуток (у частках одиниць, якщо проценти по облігаціях оподатковуються).

Ціна кредиторської заборгованості (постачальникам, подат­ковій адміністрації, по оплаті і т.п.) залежить від її виду. Якщо ця заборгованість нормальна, тобто пов'язана з дозволеним часо­вим лагом, вона дорівнює нулю. Якщо вона перевищує встанов­лений термін, то ціна кредиторської заборгованості дорівнює штрафним санкціям за її непогашення.

Ціна державних субсидій звичайно дорівнює нулю, але держава може брати плату за надання субсидій.

Для оцінки вартості капіталу може застосовуватися модель оцінки середньозваженої вартості капіталу.

Вартість капіталу для фінансування проекту — це середньозважена вартість капіталу по кожному джерелу фінансування (WACC). Ця модель враховує чотири типи джерел фінансу­вання:

1) кредити банків;

2) вкладення інвесторів у привілейовані акції;

3) вкладення інвесторів у прості акції;

4) реінвестиції.

Відповідно до цього

Дв K_d — проценти за кредит; К_p - необхідна доходність по привілейованих акціях; К_s — необхідна доходність по простих ак­ціях; К_e — необхідна доходність по альтернативних інвестиціях;

W_d, W_p, W_s, W_e — частка відповідного джерела в усьому обсязі інвестицій.

Тут важливо розуміти, що вартість капіталу WACC, а отже, і дисконтна ставка визначаються величинами W_d, W_p, W_s, W_e, тобто структурою капіталу, і величинами K_d, К_p, К_s, К_е тобто коефіцієнтами необхідної доходності по кожному джерелу фі­нансування.

Вартість капіталу водночас відображає якість інвестиційних рішень і, через вплив на NPV, доцільність інвестицій в даний проект.

Таким чином, розрахунок середньозваженої вартості капі­талу пов'язаний з розрахунком дисконтної ставки для оцінки проекту з урахуванням рівня ризику. Далі, по цій ставці можна продисконтувати очікувані грошові потоки від проекту і на ос­нові одержаного значення NPV застосувати стандартні критерії відбору.