Інженерно-геологічні вишукування

Інженерно-геологічні вишукування виконуються для проектування цивільних (багатоповерхової і котеджної забудови), промислових, енергетичних, сільськогосподарських і шляхових об'єктів будівництва.

У перелік вишукувальних робіт можуть входити:

- збирання та обробка матеріалів вишукувань минулих років;

- маршрутні спостереження (рекогносцирувальна обстеження);

- польові роботи (буріння і випробування свердловин, польові дослідження властивостей грунтів);

- геофізичні дослідження;

- лабораторні дослідження (визначення властивостей грунтів і підземних вод);

- дослідження грунтів підстав фундаментів існуючих будівель і споруд;

- складання прогнозу змін інженерно-геологічних умов;

- оцінка небезпеки і ризику від геологічних та інженерно-геологічних процесів.

Для проведення інженерно-геологічних вишукувань Замовник надає:

- технічне завдання на інженерно-геологічні вишукування, отримане у проектувальників споруди.

- топографічний план ділянки з підземними комунікаціями і нанесеними контурами проектованої будівлі (масштаб - 1:500).

- в якості результату виконаних вишукувальних робіт Замовнику надається технічний звіт (висновок) про проведені інженерно-геологічні дослідження.

Виробництво інженерних вишукувань у повному їхньому комплексі повинно бути підпорядковане обгрунтуванню вирішення ряду проектних завдань.

До числа завдань, що вирішуються з використанням матеріалів інженерно-геологічних вишукувань, відносяться:

- обгрунтування технічної можливості та економічної доцільності будівництва об'єкту в даному районі;

- порівняння можливих варіантів розташування об'єкта, що проектується, і вибір з них оптимального;

- обгрунтування компонування будівель і споруд проектованого об'єкта за вибраним варіантом;

- аргументація розрахункових схем основ і середовища будівель і споруд;

- здійснення авторського нагляду за виробництвом будівельних робіт.

Необхідно також мати на увазі, що рішення деяких проектних завдань не вимагає обов'язкового проведення польових інженерно-геологічних робіт.

Для реалізації будівельного проекту, а саме будівельних робіт необхідна проектна документація.

Основним документом, що встановлює склад, порядок розробки, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво та реконструкцію будівель і споруд цивільного призначення і на нове будівництво, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення в Україні, є ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розробки, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».

Розробляти проектну документацію може тільки ліцензована організація. Так само генеральний проектувальник веде авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві.

Для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати вихідні дані:

- архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);

- завдання на проектування;

- правовстановлюючі документи фірми-замовника, а також документацію, що підтверджує права на ділянку або приміщення / будівля.

На стадії проектування замовник може доручити проектувальникам виконати будь-які передпроектні роботи щодо розміщення об'єкта на будь-якій території без спеціальних дозволів та погоджень.

Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування і підлягають тільки розгляду та схваленню замовником і органами містобудування та архітектури.

Для технічно нескладних об'єктів проектування виконується:

- в одну стадію - робочий проект (РП);

- у дві стадії - для об'єктів цивільного призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робоча документація (Р).

Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: проект (П); Р.

Для об'єктів IV і V категорії складності, технічно складних відносно містобудівних, архітектурних, художніх та екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів, проектування виконується в три стадії:

для об'єктів цивільного призначення - ЕП, а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); П; Р.

ЕП розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об'єкта, підтвердження можливості створення об'єкта цивільного призначення.

ТЕО розробляється для об'єктів виробничого призначення, які потребують детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта.

П розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників.

РП розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, розрахункової вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення).

РП застосовується для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового застосування.

Р розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт. Р розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії.

ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувана частина) погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації.

На стверджувальній стадії погоджується напрямок мереж інженерних комунікацій.

Утвердженню підлягає тільки одна стадія, визначена в АПЗ.

ЕП, ТЕР, П, РП (затверджувана частина) їх затвердження підлягає обов'язковій комплексній державній експертизі відповідно до законодавства незалежно від джерел фінансування будівництва.

Комплексна державна експертиза проводиться службами Укрінвестекспертизи, як відповідального виконавця, із залученням представників органів державного нагляду з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження.

По об'єктах, які становлять ядерну та радіаційну небезпеку, крім зазначених видів експертизи, проводиться державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки.

Будівництво розпочинається після затвердження проектної документації. Основним документом для початку будівельних робіт є дозвіл державного будівельно-архітектурного контролю (ДАБК) на будівельні роботи.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. РСН 64-87. Инженерные изыскания для строительства. Технические требования к производству геофизических работ. Электроразведка.

2. ДБН А.2.1-1-2008. Інженерні вишукування для будівництва.

3. Зміна № 1 СНиП 1.02.07-87 Инженерные изыскания для строительства (Інженерні вишукування для будівництва);

4. ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів (ICS: 2001, IDT);

5. Справочник современного изыскателя / Под общ. ред. Л.Р. Маиляна. — Ростов н/Д: Феникс, 2006. — 590 с.: ил. — (Строительство и дизайн);

6. СП 11-105-97 Часть VI. Правила производства геофизических исследований.

7. «Инструкция по применению каротажных методов при инженерных изысканиях для строительства» РСН 46-79. - Москва 1979.

8. «Свод правил по инженерно-геологическим изысканиям для строительства» СП 11-10 5- 97, часть VI «Правила производства геофизических исследований». – Москва 2004.

9. СНиП 11-02-96 «Инженерные изыскания для строительства. Основные положения».

10. ГОСТ 25358-82 «Метод полевого определения температуры».

11. РСН 75-90 «Инженерные изыскания для строительства. Технические требования к производству геофизических работ. Каротажные методы».

12. Физические свойства горных пород и полезных ископаемых (петрофизика). Под редакцией Н.В.Дортман. М., Недра, 1976.

13. Грушинский Н.П., Сажина Н.Б. Гравитационная разведка. М., "Недра", 1988.

14. Якубовский Ю.В., Ляхов Л.Л. Электроразведка. М.,Недра, 1988.

15. Литвиненко О.К. Геологическая интерпретация геофизических данных. М., Недра, 1983.

16. Гурвич И.И., Боганик П.Н. Сейсмическая разведка. М., Недра, 1980.

17. Итенберг С.С. Интерпретация результатов геофизических исследований скважин. М., Недра, 1987.

18. Толстой М.Н., Тимошин Ю.В. и др. Основы геофизических методов разведки. Киев, "Вища школа", 1985.

19. Логачев А.А., Захаров В.П. Магниторазведка. Л., Недра, 1979.

20. Ларионов В.В., Резванов Р.А. Ядерная геофизика и радиометрическая разведка. М., Недра, 1976.

21. Радиоактивные элементы в горных породах. Новосибирск, Наука, 1976.

22. Основы методологии комплексирования геофизических исследований при поисках рудных месторождений. М., Недра,1978.

23. Горбунов Л.М. и др. Геофизические методы поисков и разведки. Л., "Недра", 1982.

24. Матвеев Б.К. Электроразведка при поисках месторождений полезных ископаемых. М., Недра, 1982.

25. Вахромеев Г.С. Основы методологии и комплексирования геофизических исследований при поисках рудных месторождений. М., Недра, 1978.

26. Геофизические поиски рудных месторождений // Под редакцией Кличникова В.А. и др.). Алма-Ата, 1970.

27. Комаров В.А. Электроразведка методом вызванной поляризации. Л., Недра, 1980.

28. Семенов А.С. Электроразведка методом естественного электрического поля. Л., Недра, 1980.

29. Руководство по применению методов переходных процессов в рудной геофизике // Под ред. Каменецкого Ф.М., Л., Недра, 1977.

30. Гамма-методы в рудной геологии // Под ред. Очкура А.П., Л., Недра, 1976.

31. Родионов Д.А., Коган Р.И., Голубева В.А. и др. Справочник по математическим методам в геологии. М., Недра, 1987.

32. Садовский М. А., Николаев А. В. Новые методы сейсмической разведки. Перспективы развития. - Москва: Вестник АН СССР, 1982.

33. Ян В. Д.Спектральная сейсморазведка в инженерно-геологических изысканиях / материалы II Междунар. конф. "Предотвращение аварий зданий и сооружений". - Магнитогорск: 2007.