Вимоги до інженерно-геологічних вишукувань

Вимоги до інженерно-геологічних вишукувань:

1. Інженерно-геологічні вишукування повинні проводитись у відповідності з рекомендаціями БНіП 11-02, СП 11-105, МГСН 2.07, Інструкцією [26] і цим документом.

2. Результати інженерно-геологічних вишукувань повинні містити дані, необхідні для обґрунтованого вибору типів і розмірів фундаментів і габаритів несучих конструкцій підземних частин будівлі з урахуванням прогнозу змін інженерно-геологічних умов і можливого розвитку небезпечних геологічних і інженерно-геологічних процесів (у період будівництва та експлуатації об'єкта), а також необхідні інженерно-геологічні дані для оцінки впливу будівництва на навколишню забудову і геологічне середовище.

3. Загальну оцінку інженерно-геологічних умов майданчика будівництва та попередній вибір типу фундаментів слід виконувати на основі вишукувань на передпроектній стадії. На цій же стадії слід проводити оцінку можливого прояву небезпечних геологічних і інженерно-геологічних процесів (карстово-суфозійних, зсувних та ін), за наявності яких будівництво висотного будинку на даному майданчику не рекомендується.

4. Можливість будівництва висотних будівель і вибір типу фундаментів в районах прояву небезпечних геологічних процесів і в районах зі складними інженерно-геологічними умовами слід розглядати згідно з вказівками п. 1.3 цього документа і вирішувати з урахуванням геологічного ризику можливих втрат відповідно до Рекомендацій. При цьому складність інженерно-геологічних умов повинна оцінюватися у відповідності з додатком Б до СП 11-105 за сукупністю геологічних та гідрогеологічних факторів.

5. У технічному завданні на інженерно-геологічні вишукування, який складається згідно з вимогами БНіП 11-02, необхідно вказати конструктивні характеристики об'єкта, його геотехнічну категорію (відповідно до п. 1.4 категорію 3), а також привести, з одного боку, характеристику очікуваних впливів об'єкта будівництва на природне середовище з зазначенням меж цих впливів у просторі і в часі, а з іншого боку, - впливів середовища на об'єкт відповідно до вимог БНіП 22-01.

Технічне завдання, що затверджується замовником, має бути складене організацією, яка проектує підстави, фундаменти і підземні частини будинку, та погоджене організацією, яка виконує інженерні вишукування.

6. Програма інженерно-геологічних вишукувань повинна складатися з участі спеціалізованих організацій з геотехніки. При цьому слід враховувати геотехнічні особливості висотних будівель.

У програмі інженерно-геологічних вишукувань на території будівництва слід передбачати проходження наступних свердловин:

- розвідувальних з відстанню між ними не більше 50 м і не менше двох по протилежних кутах обраного майданчика;

- інженерно-геологічних в кількості не менше п'яти: по кутах і в центрі габаритів висотної частини будівлі в плані при відстані між ними не більше 20 м.

Число розвідувальних та інженерно-геологічних свердловин, відстані між ними як у межах висотної частини будинку, так і в межах іншої майданчика забудови призначають залежно від вивченості і складності геологічних умов майданчика з урахуванням розмірів і призначення будівлі.

Розміщення свердловин у плані будинку повинне забезпечувати оцінку неоднорідності нашарувань грунтів, а також враховувати конструктивні особливості будівлі та характер розподілу навантажень.

7. У складі вишукувань слід передбачати виконання статичного зондування для уточнення інженерно-геологічної будови підстави між свердловинами, виявлення неоднорідності грунтів, їх міцності та деформаційних характеристик, а також оцінки несучої здатності паль. Кількість точок зондування має становити не менше десяти, причому при виявленні значної неоднорідності і складних грунтових умов це число слід збільшувати.

8. До складу робіт при вишукування слід включати геофізичні дослідження для уточнення геологічної будови масиву грунтів між свердловинами, зокрема визначення глибини залягання карстівних порід, їх тріщинуватості і закарстованості, наявності і товщини прошарків слабких грунтів і водотривів, напрямку і швидкості руху підземних вод.

9. Для визначення деформаційних параметрів грунтів необхідно передбачати польові випробування штампами у кількості не менше трьох або пресиометрами в кількості не менше шести для кожного виділеного інженерно-геологічного елемента. Програма польових випробувань повинна включати визначення модулів загальної та пружної деформації відповідно по гілкам навантаження та розвантаження графіків "осідання і навантаження".

10. Лабораторні дослідження ґрунтів повинні моделювати роботу ґрунту в основі будівлі в умовах мінливого напружено-деформованого стану. Зокрема, випробування ґрунту в компресійних приладах і приладах тривісного стиснення необхідно проводити з урахуванням природного напружено-деформованого стану ґрунтового масиву і структурної міцності ґрунту в діапазоні діючих у підставі будинку напружень і передбачати реконсолідацію зразків ґрунту та урахування iсторiї навантаження об’єму ґрунту в натурі. Рекомендується розробляти та застосовувати сучасні способи відбору зразків, що забезпечують збереження природного напруженого стану зразка при відборі та транспортуванні.

Програма лабораторних випробувань повинна включати визначення модуля загальної деформації ґрунту, характеристик пружної деформації (модуль пружності і коефіцієнт Пуассона), а також структурної міцності ґрунту на стискання, обумовленої початковим переломом кривої стиснення відповідно до методики, описаної в ДСТУ 12248.

11. Глибину буріння розвідувальних та інженерно-геологічних свердловин, а також глибину зондування та геофізичних досліджень слід визначати з урахуванням передбачуваних габаритів будівлі і навантаження на основу, а також попередньо обраного типу фундаментів висотного будинку. Мінімальну глибину виробок слід призначати з урахуванням глибини котловану, розрахункової глибини стисливої товщі основи і параметрів пальових елементів фундаменту.

12. У випадках, коли активна зона масиву при будівництві висотного будинку і влаштування його підземної частини і огороджувальної конструкції досягає верств переущільнених і скельних грунтів і в розрахунках повинні враховуватися їх специфічні фізико-механічні та фільтраційні характеристики, в програмі вишукувань повинні передбачатися відповідні лабораторні та натурні випробування для визначення цих характеристик.

13. При застосуванні плитного фундаменту глибина розвідувальних та інженерно-геологічних свердловин повинна визначатися з урахуванням глибини котловану та стисливої ​​товщі і повинна становити не менше 1,5 метрів. При навантаженнях P на плиту від 400 до 600 кПа глибина буріння повинна бути нижче глибини закладення її підошви на величину не менше:

- При ширині плити b = 10 м - (1,3 - 1,6) b - для квадратної плити і (1,6- 1,8) b - для прямокутної з співвідношенням сторін = 2;

- При ширині плити b = 20 м - (1,0 - 1,2) b - для квадратної плити і (1,2- 1,4) b - для прямокутної з співвідношенням сторін = 2;

- При ширині плити b> = 30 м - (0,9 - 1,05) b - для квадратної плити і (1,0 - 1,25) b - для прямокутної з співвідношенням сторін = 2.

Для проміжних значень b, P і або для значень цих величин, що виходять за вказані межі, глибина виробок призначається за інтерполяцію та екстраполяцію або безпосередньо визначається за величинами.

14. Для пальового фундаменту і комбінованого пальово-плитного фундаменту глибина інженерно-геологічних виробок повинна бути не менш ніж на 5 м нижче проектованої глибини закладення нижніх кінців паль при рядовому їх розташуванням і навантаженнях на кущ паль до
3 МН і на 10 м нижче - при навантаженнях на кущ більше 3 МН і пальових полях розміром до 10 x 10 м. При пальових полях розміром більше 10 x 10 м і застосуванні комбінованих пальово-плитних фундаментів глибина виробок повинна перевищувати передбачуване заглиблення паль на величину не менше 15 м.

Для розрахунків опади пальового фундаменту по схемі умовного фундаменту глибина розвідувальних виробок повинна призначатися.

15. При наявності верств специфічних ґрунтів (техногенних ґрунтів, пухких пісків, слабких глинистих, органо-і органічних грунтів) глибина виробок визначається з урахуванням необхідності їх проходження і встановлення глибини залягання підстилаючих ґрунтів та визначення їх характеристик.

У зонах можливого прояву карстово-суфозійних процесів необхідно пробурити не менше двох свердловин і розкрити товщу теригенно-карбонатних ґрунтів до глибин залягання незакарстованних і невивітрілих карбонатних порід і верств глин.

16. При розташуванні майданчика будівництва на похилому елементі рельєфу або поблизу його бровки гірничі виробки (точки зондування) необхідно розміщувати як на самому схилі, так і в зонах, прилеглих до його брівки і підошві, із заглибленням частини виробок нижче зони можливого активного розвитку зсуву в незміщувані породи не менше ніж на 3 - 5 м. Бурові роботи, польові та лабораторні дослідження ґрунтів, гідрогеологічні та геофізичні дослідження повинні бути спрямовані на виявлення і вивчення всіх факторів, що мають визначальне значення в зсувному процесі (динаміка підземних вод, наявність слабких глинистих і суфозійно-нестійких піщаних ґрунтів та ін.) Повинні бути визначені міцнісні та реологічні характеристики ґрунтів, проведені прогнозні розрахунки стійкості схилу, а в необхідних випадках організовані стаціонарні спостереження.

17. При влаштуванні під висотною будівлею розвиненої підземної частини при складанні програми інженерно-геологічних вишукувань слід враховувати додаткові вимоги, які пред'являються до вишукувань для підземних і заглиблених споруд, які містяться в п. 4.5 Інструкції[26].

18. Враховуючи значні глибини стисливої ​​товщі основи висотних будівель, допускається при спеціальному обґрунтуванні в програмі вишукувань частину польових досліджень ґрунтів (зондування, випробування ґрунтів штампами) виконувати з дна котловану.

19. При застосуванні пальових і комбінованих пальово-плитних фундаментів слід виконувати випробування паль статичними навантаженнями в обсязі, що залежить від їх загального числа і неоднорідності підстави, але не менше трьох випробувань паль на об'єкт.

20. На майданчику будівництва висотного будинку, як правило, слід виконувати дослідні геотехнічні роботи, склад та обсяг яких визначаються спеціальною програмою, яка розробляється за участю спеціалізованої організації з геотехніки в процесі проектування залежно від інженерно-геологічних умов і прийнятої схеми влаштування фундаментів.

21. При будівництві висотного будинку поблизу існуючої забудови необхідно виконувати інженерно-геологічні вишукування та обстеження стану конструкцій, основ і фундаментів будівель і споруд, що потрапляють в зону впливу висотного будівництва, а також здійснювати прогноз змін напружено-деформованого стану ґрунтового масиву і гідрогеологічного режиму підземних вод.

22. Для території розташування висотного будинку необхідно передбачати проведення моніторингу геологічного середовища, включаючи спостереження за деформаціями поверхні ґрунтів у межах мульди осідання, спостереження за рівнем ґрунтових вод, за небезпечними геологічними та інженерно-геологічними процесами. Вимірювання осідань повинні виконуватися до їх стабілізації, наступ якої оцінюється за графіками залежностей фактичних осідань марок від часу з урахуванням їх порівняння з результатами розрахункового прогнозу осідань.

23. Обсяг і склад вишукувань, передбачених програмою, можуть уточнюватися в процесі їх виконання за погодженням з генеральним проектувальником.