Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Вихідне положення. Вказівний і середній пальці підняті нагору.
Великий пальчик стукає по підмізинному та мізинцю.
Барабан дзвінкий купили
Для маленького Зайчати.
Б’є по ньому він щосили,
Вовка хоче налякати.
“Ножиці” Вихідне положення. Великий, підмізинний палець і мізинець пригорнути до долоні. Вказівний і середній пальці витягнути вперед.
Вони то розходяться, то сходяться, імітуючи рухи ножиців. Долоня паралельно столу. Спочатку вправу виконувати повільно, потім темп прискорити. Стежити, щоб пальці були прямими.
Ріжу, ріжу я тканину,
буде сукня для Дарини!
“Виделка” Вказівний, середній і підмізинний пальці витягнуті нагору, розставлені нарізно і напружені. Великий палець притискає мізинець до долоні.
Утримувати пальці в такому положенні до рахунку 5-10.
Виделкою їмо сосиску,
Макарони та редиску.
“Каблучка” З'єднати великий і вказівний пальці разом, у кільце. Інші пальці випрямити, підняти нагору й притиснути один до одного.
Утримувати в такому положенні до рахунку 5-10. Виконувати вправу кожною рукою по черзі, потім - двома руками одночасно.
Подивись на мою ручку
і побачиш там каблучку.
“Окуляри” Вихідне положення. Зробити двома руками кола. Піднести до очей, імітуючи окуляри.
Краще бачити хотів (хотіла),
окуляри я надів (наділа).
“Малюк”
Варіант 1.
Вихідне положення. Вказівний і середній пальці витягнути й опустити вниз, середній і підмізинний пальці пригорнути до долоні великим пальцем.
Вказівний і середній пальці пересувати по поверхні стола, імітуючи рухи ніг.
Вправа виконується спочатку однієї рукою, потім - іншою. Після цього - двома одночасно. Треба стежити за тим, щоб вказівний і середній пальці при виконанні сильно не згиналися.
Маленькі ніжки крокують по доріжці!
Топ-топ, топ-топ. Крокують по доріжці.
“Коза” Вихідне положення. Вказівний палець і мізинець випрямити. Середній і підмізинний - притиснути великим пальцем до долоні. Спочатку вправу виконувати кожною рукою по черзі.
Ішла коза дорогами,
Похитувала рогами.
Потім можна виконувати вправу двома руками, зображуючи козу та козенятка:
Іде коза рогата,
Коза бородата,
Козенятко спішить,
Дзвоником дзвенить.
“Місток” Великий і вказівний пальці лівої руки випрямити, розташувати паралельно один одному та з'єднати з великим і вказівним пальцями правої руки. Інші пальці (середній, підмізинний і мізинець) випрямити, притиснути один до одного й утримувати в такому положенні.
З дідом ми через ставок
зробимо для всіх місток.
Кожен хай сміливо йде,
в воду він не упаде!
Або
Йшов Сашко через місток,
Задивився на жабку,
Зачепився за кілок
І загубив шапку.
“Равлик” Вихідне положення. Вказівний, середній та підмізинний пальці притиснуті до долоньки.
Великий палець та мізинець то випрямляються, то ховаються. Виконувати вправу спочатку кожною рукою по черзі, потім обома руками одночасно. Можна показувати, як равлик повзе по столу.
Лізе, лізе равлик по моріжку,
виставляє равлик довгі ріжки.
А на спині в равлика хатинка.
Заболить у тебе, равлик, спинка!
“Бджола” Вихідне положення. Випрямити вказівний палець, інші пальці притиснути до долоні великим пальцем.
Обертати вказівним пальцем.
Бджілка, бджілка, покружляй,
з квіток меду назбирай!
“Жабка” Вказівний палець і мізинець підняти нагору та тримати напівзігнутими. Середній і підмізинний притиснути до долоні великим пальцем.
Біля озера щодня жаба бавить жабеня.
Обіймає лапкою, називає жабкою!
“Дружні пальчики”
Варіант 1.
Вихідне положення. Пальці однієї руки випрямити, притиснути один до одного та утримувати напружені пальці до рахунку 10. Виконувати спочатку кожною рукою по черзі, потім двома руками одночасно. Після вправи - струснути кисті рук.
Пальчики живуть в сім’ї,
це помічники мої.
Варіант 2.
Цю вправу можна випередити невеликою розповіддю про те, яку назву має кожен палець: великий, вказівний, середній, підмізинний і мізинчик.
Вихідне положення. Усі п'ять пальців витягнуті та розведені в боки - пальчики "посварилися". Потім усі пальці притиснути один до одного - "помирилися". Чергувати ці дві позиції, супроводжуючи словами:
Посварились, - та одразу
помирилися і разом!
“Собака”
Варіант 1.
Вихідне положення. Долоню поставити на ребро, великий палець випрямити й підняти нагору. Інші пальці зімкнути.
Мізинець то опускати, то піднімати, імітуючи рух собачої пащі.
Гав-гав - я не лякаю,
Я з хлопцями граю!
Варіант 2.
Вихідне положення. Вказівний палець і мізинець підняти нагору. Інші пальці випрямити й зібрати в "щіпочку", імітуючи собачу пащу.
Ішов собака через міст,
Чотири лапи, п'ятий хвіст.
“Кінь” Великий палець правої руки підняти нагору. Згори обхопити цю долонь іншою долонею під кутом, так щоб вийшла грива. Великий палець лівої руки підняти вгору.
Потім можна змінити руки.
Їде, їде пан, пан
На конику сам, сам,
А за паном хлоп, хлоп,
На конику скок, скок.
“Кішка”
Варіант 1.
Вихідне положення. Великий палець і мізинець підняті нагору. Інші пальці притиснуті до долоні.
Наша Мурка вушка мила
На траві, біля криниці.
Мила лапкою без мила:
Це тому, що Мурка - киця.
Варіант 2.
Кішка показує кігті.
Вихідне положення. Долоню поставити вертикально нагору. Пальці випрямити й розвести в боки. Сильно згинати та розгинати кінчики пальців.
Якщо точить кігті кішка,
Значить десь сховалась мишка.
“Мишка” Вихідне положення. Мізинець і вказівний палець зігнуті - це "вушка". Середній, підмізинний і великий пальці зімкнуті й витягнуті.
Вправа виконується спочатку однією рукою, потім іншою, після - двома руками одночасно.
Тишком-нишком вийшла мишка із нори.
В шкряботушки ніс і вушка догори.
“Півень” Долоню підняти нагору. Вказівний палець опирається на великий - це "дзьоб". Інші пальці розчепірені в боки і підняті нагору - це "гребінець".
Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будеш півника просити:
- Ходи жита молотити.
“Курка” Долоню трохи зігнути. Вказівний палець упирається у великий. Інші пальці накладаються один на одного в напівзігнутому положенні.
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок коло квіточок.
Або
Не турбуйте Курку!
Клює Курка Крупку.
Крупка Дрібненька,
Курка Рябенька.
жва | жка | жна | жпа | Вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам'яті
Що звучало? Дитині демонструють звучання різних предметів (іграшок, музичних інструментів). Потім ці предмети звучать за ширмою, а дитина називає, що звучало.
Чотири стихії Гравці сидять у колі й виконують рухи відповідно до слів: „земля” – руки вниз, „вода” – витягнути руки вперед, „повітря” – руки вгору, „вогонь” – руки обертаються в зап’ястках. Хто помиляється – той програв.
Послухай та відтвориДорослий ритмічно ударяє паличкою по столу. Дитина має відтворити ці удари.
“Що ти почув?”. Дитина тихо сидить в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.
“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.
“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім’ї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.
“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого. У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим”, або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.
“Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).
“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).
“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити, так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.
Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання
“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: - звук [а] серед у, у, а, у; - звук [а] серед о, а, і, о; - звук [і] серед и, е, і, и; - звук [с] серед л, н, с, п; - звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.
“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади - та-та-да - пі- пи - ат-от - па-па-ба - мі-ми - ум-ом - ка-ка-га - ді-ди - іт-ит - ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк
“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом: - мак, лак, так, бак; - тачка, качка, дачка; - сік, вік, тік, бік.
“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук: - на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра; - на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра; - на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.
“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі” - Оля, осінь, овочі, окунь - [о] - Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с] - Аня, агрус, акула, автобус - [а] - Маша, мак, мама, сом - [м]
Вправи для розвитку голосу
Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.
Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.); Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом); Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!») Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);
«Машина». Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Ігри на розвиток зорової уваги
Ігри на розвиток моторно-рухової уваги Заборонений рух Вправи на розвиток дихання Дихальна гімнастика покращує ритміку організму, розвиває самоконтроль. Порушення ритму організму (активність мозку, дихання, серцебиття, пульсація судин тощо) неодмінно викликає порушення психічного розвитку дитини, в тому числі і мовлення. Відпрацювання дихальних вправ слід починати з видиху, потім пауза, і, дочекавшись моменту, коли виникне бажання вдихнути, зробити глибокий вдих носом і ротом без напруги. Необхідно уважно слідкувати, щоб рухалася діафрагма, а плечі не піднімалися. Дитині пропонується також покласти руку на живіт, щоб відчути, як на вдиху рука піднімається, а на видиху опускається. Ефективним є застосування візуалізації кольору - «надування» в животі кольорових кульок, «вдихання» сонячного світла, золотистої енергії, що інтегрує роботу мозку.
“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф], дути на кінчик язика.
“Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.
«Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним. «Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики). «Літак». Покладіть дитині на долоню маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих. «Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти. «Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші. «Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з. «Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом, а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто холодить гарячий чай. «Кораблик». Налийте в миску води, покладіть на воду паперовий кораблик і запропонуйте дитині “допомогти” кораблику перепливти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик. Дихальна гімнастика А. Н. Стрельникової.
Розвивальні кінезіологічні вправи Вправи для розвитку мізкпівкульної взаємодії Вправи поліпшують розумову діяльність, синхронізують роботу півкуль, сприяють запам'ятовуванню, підвищують стійкість уваги, полегшують процес письма. Міжпівкульна взаємодія – це певний механізм об’єднання лівої та правої півкулі мозку в єдину інтегративно цілісну систему, яка формується в онтогенезі. Якщо несформована міжпівкульна взаємодія, то не відбувається повноцінного обміну інформації між правою і лівою півкулями. Функціональне значення півкуль різне: при здійсненні одних психічних функцій ведучою є ліва півкуля, інших – права. Але при цьому дві півкулі мозку працюють в тісній взаємодії, доповнюючи одна одну. Будь-яка психічна функція здійснюється сумісною роботою двох півкуль, кожна з яких вносить в побудову психічних процесів свій особистий вклад. Для сумісної роботи двох півкуль необхідний функціональний зв’язок. Формується він в період немовляти під час повзання дитини завдяки перехресним рухам рук і ніг. В ході зростання дитини відбувається подальший розвиток процесів міжпівкульної взаємодії. Остаточне становлення міжпівкульної взаємодії відбувається у віці 12-15 років. Координація і взаємна доповнюваність півкуль головного мозку є необхідною умовою для успішності будь-якої діяльності. Відсутність скерованості в їх роботі призводить до різних порушень розвитку, труднощів в навчанні, поведінці, адаптації. Так, у дітей з аутизмом поряд з функціональною недостатністю в роботі задніх відділів правої півкулі і невираженістю спеціалізації півкуль спостерігається недосконалість міжпівкульної взаємодії, що і лежить в основі цього захворювання. У дітей з труднощами в навчанні у вигляді дислексії-дисграфії виявлені порушення динаміки формування міжпівкульної асиметрії і міжпівкульної взаємодії та функціональна недостатність в роботі різних відділів головного мозку. Особливістю гіперактивних дітей є слабкість розвитку тонкої моторної координації та постійні, некеровані, нечіткі рухи, які викликані несформованістю міжпівкульної взаємодії. 1. Кілечко. Почергово і якнайшвидше перебирайте пальці рук, з'єднуючи в кільце з великим пальцем послідовно вказівний, середній і т.д. Проба виконується в прямому (від вказівного пальця до мізинця) і у зворотному (від мізинця до вказівного пальця) порядку. На початку вправа виконується кожною рукою окремо, потім разом. 2. Кулак — ребро — долоня. Три положення руки на площині столу. Долоня на площині, стиснута в кулак, долоня ребром на площині столу, пряма долоня на площині столу. Виконується спочатку правою рукою, потім — лівою, потім — двома руками разом. Кількість повторень — по 8—10 разів. 3. Лезгинка. Ліву долоню складіть у кулак, великий палець відставте убік, кулак розгорніть пальцями до себе. Правою рукою прямою долонею в горизонтальному положенні доторкніться до мізинця лівої. Після цього одночасно змініть положення правої і лівої рук. Повторіть 6—8 разів. Прагніть високої швидкості зміни положень. 4. Дзеркальне малювання. Покладіть на стіл чистий аркуш паперу. Візьміть в обидві руки по олівцю чи фломастеру. Почніть малювати одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери. Під час виконання цієї вправи ви відчуєте, як розслаблюються очі й руки. Коли діяльність обох півкуль синхронізується, помітно зросте ефективність роботи всього мозку. 5. Вухо — ніс. Лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою рукою - за протилежне вухо. Одночасно відпустіть вухо і ніс, лясніть у долоні, змініть положення рук «із точністю до навпаки». 6. Змійка. Схрестіть руки долонями одна до одної, зчепіть пальці в замок, виверніть руки до себе. Рухайте пальцем, на який укаже ведучий. Палець повинен рухатися точно і чітко, не допускаючи синкінезій. Торкатися до пальця не можна. Послідовно у вправі повинні брати участь усі пальці обох рук. 7. Масаж вушних раковин. Помасажуйте мочки вух, потім усю вушну раковину. Наприкінці вправи розітріть вуха руками. 8. Перехресні рухи. Виконуйте перехресні координовані рухи одночасно правою рукою і лівою ногою (уперед, убік, назад). Потім зробіть те саме лівою рукою і правою ногою. 9. Хитання головою. Дихайте глибоко. Розправте плечі, закрийте очі, нахиліть голову вперед і повільно розгойдуйте нею з боку в бік. 10. Горизонтальна вісімка. Намалюйте в повітрі в горизонтальній площині цифру вісім три рази спочатку однією рукою, потім іншою, потім обома руками разом. 11. Симетричні малюнки. Намалюйте в повітрі обома руками одночасно дзеркально симетричні малюнки (можна промальовувати таблицю множення, слова тощо). 12. Ведмежі погойдування. Гойдайтеся з боку вбік, наслідуючи ведмедя. Потім підключіть руки. Придумайте сюжет. 13. Поза скручування. Сядьте на стілець боком. Ноги разом, стегно притуліть до спинки. Правою рукою тримайтеся за правий бік спинки стільця, а лівою — за лівий. Повільно на видиху повертайте верхню частину тулуба так, щоб груди опинилися навпроти спинки стільця. Залишайтеся в цьому положенні 5—10 с. Виконайте те саме в іншу сторону. 14. Паровозик. Праву руку покладіть на ліву, одночасно роблячи 10—12 маленьких кіл зігнутою в ліктьовому суглобі лівою рукою, плечем уперед, потім стільки ж назад. Поміняйте позиції рук і повторіть вправу. Дата публикования: 2015-01-04; Прочитано: 924 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы! |