Обліковий прибуток до оподаткування та податковий прибуток ВАТ «Сонечко» у 2007 році

Показники	У бухгалтерському обліку	У податковому обліку
Доходи	550 000	520 000
Витрати	400 000	400 000
Обліковий прибуток до оподаткування	150 000
Оподатковуваний прибуток		120 000

Для спрощення вважаємо, що інших різниць у 2007 році не виникло. Згідно з податковою Декларацією з податку на прибуток за 2007 рік ВАТ «Сонечко» повинно нарахувати зобов’язання за поточним податком на прибуток в сумі 120 000×25 % = 30 000 грн.

Розрахунок витрат з податку на прибуток:

Відстрочений податковий актив на кінець 2007 р.
Відстрочений податковий актив на початок 2007 р.
Відстрочені витрати (вигоди) з податку на прибуток (ВПА)	(7500)
Поточні витрати з податку на прибуток (за податковою Декларацією)
Витрати з податку на прибуток	30000-(7500)=17500

Так як ВПА у 2007 році списуються, тим самим вони збільшують бухгалтерські витрати з податку на прибуток. Це логічно і тому, що бухгалтерський податок є більшим за податковий. В бухгалтерському обліку нарахування податку у 2007 році буде відображено записом:

Дт 981 “Податок на прибуток від звичайної діяльності” − 37 500

Кт 17 “Відстрочені податкові активи” − 7 500

Кт 641 “Розрахунки за податками” − 30 000

Рахунок 17 “Відстрочені податкові активи” загалом буде мати вигляд:

Рахунок 17 “Відстрочені податкові активи”
С-до на поч. 2006 р.: 0
2006 р. 7 500	2007 р. 7 500
С-до на кін. 2007 р.: 0

Таким чином, оскільки анулювалась тимчасова різниця в обліковому і податковому податку на прибуток, то і залишку відстроченого податкового активу теж немає.

Якщо таке анулювання відбуватиметься протягом періоду, більше ніж один рік, тоді і ВПА відображатиметься в балансі протягом всього цього періоду. Якщо сума різниці зменшуватиметься, то відповідно зменшуватиметься сума ВПА в балансі.

При відображенні в обліку ВПА необхідно враховувати також наступну умову. Оскільки анулювання тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, спричиняє зменшення оподатковуваних прибутків майбутніх періодів, тому потрібно враховувати, яка сума прибутків очікується в ці майбутні періоди. Економічні вигоди у вигляді зменшення податкових платежів надходитимуть на підприємство, тільки якщо воно заробить оподатковувані прибутки більші, ніж це зменшення податкових платежів. У разі недостатності очікуваних прибутків, ВПА визнається в балансі тільки в межах очікуваних прибутків.

Якщо податкове законодавство дозволяє переносити отримані збитки на зменшення зароблених прибутків у наступні звітні періоди, тоді при виникненні збитків у підприємства теж може виникнути ВПА (пропорційно до отриманих збитків). Але і тут потрібно врахувати яка ймовірність отримання в майбутньому достатніх прибутків, щоб мати змогу з ними зарахувати цей ВПА.

Якщо підприємство постійно отримує збитки і немає обґрунтованої надії, що ситуація виправиться, тоді підприємство немає підстав нараховувати ВПА.

Прибуткова ж діяльність в минулому і відсутність збиткових років, укладені договори на наступний рік, наявність необхідних можливостей для роботи – все це може давати обґрунтовану впевненість в отриманні необхідного оподатковуваного прибутку в майбутньому, а тому і для визнання ВПА.

Відображення в обліку різниць, які ніколи не анулюються. Досі ми розглядали приклади, коли різниця з часом анульовується. А як відобразити в обліку ті різниці, які в часі ніколи не анульовуються (за методом відстрочення (за Звітом про фінансові результати) такі різниці вважали постійними)? Наприклад, нараховані штрафні санкції у фінансовому обліку визнаються витратами, а у податковому – ніколи не відносяться на валові витрати. Оскільки ВПА і ВПЗ розраховуються станом на певну дату (дату складання звітності), потрібно проаналізувати, чи такі суми будуть відображені в балансі. Якщо ні – тоді вони взагалі не потрапляють до розрахунку і по них ні ВПА, ні ВПЗ не виникає. Якщо ж у балансі ці суми будуть відображаються в складі активів чи зобов’язань, яким чином їх облікувати? Розглянемо це на прикладах.

Приклад 11.4. В балансі підприємства станом на кінець року поточні зобов’язання включають заборгованість за нарахованими штрафами на суму 800 грн. Штрафи ніколи не включаються до валових витрат. Раніше ця різниця була б віднесена до постійних витрат (за методом оцінки по Звіту про фінансові результати). А як буде показано за методом оцінки по Балансу?

Балансова вартість зобов’язання 800 грн.

Податкова база теж дорівнює 800 грн., тому що в майбутніх періодах дана сума не підлягатиме оподаткуванню, а за визначенням податкової бази зобов’язання 800 – 0 = 800 грн.

Різниця між податковою базою і балансовою базою зобов’язання: 800–800 = 0, а отже тимчасової різниці взагалі немає.

Приклад 11.5. Поточна дебіторська заборгованість підприємства включає в себе нараховані доходи за дивідендами до одержання в сумі 1 500 грн. В бухгалтерському обліку дана сума дебіторська заборгованість віднесена на доходи, а за податковим законодавством дозволено у валові доходи не включати.

Балансова вартість активу 1 500 грн.

Податкова база активу 1 500 грн.

Різниця між податковою і балансовою базою активу:

1500 – 1500 = 0, отже тимчасова різниця відсутня.

Таким чином, за такими операціями, навіть якщо вони відображаються в балансі, також не виникає жодних різниць, а тому ні ВПА, ні ВПЗ не виникають.