Засади організації фінансового обліку

Бухгалтерський (фінансовий) облік на всіх підприємствах, установах та організаціях ведеться безперервно з моменту їх реєстрації до моменту ліквідації, тому на кожному підприємстві бухгалтерський облік повинен бути організований відповідним чином із врахуванням особливостей конкретного підприємства з дотриманням єдиних правил.

Єдині правила ведення бухгалтерського обліку встановлюються шляхом державного регулювання бухгалтерського обліку і звітності. Це робить бухгалтерський облік уніфікованим, що дозволяє обробляти, узагальнювати дані бухгалтерських звітів як в галузевому, так і в територіальному масштабах.

Єдині правила необхідні для захисту інтересів усіх користувачів звітності, оскільки в уніфікованій системі розібратися легше, ніж у множині різних систем.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку і звітності покладено на Міністерство фінансів України, яке затверджує Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі –П(С)БО), інші нормативно-правові акти з ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Міністерство та інші органи центральної виконавчої влади в межах своєї компетенції у відповідності з галузевими особливостями на базі П(С)БО розробляють методичні галузеві вказівки з їх застосування. Таким чином, збережений галузевий принцип ведення бухгалтерського обліку.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та оформлення фінансової звітності у відповідності з П(С)БО регулюються також в межах своєї компетенції: в банках – Національним банком України, в бюджетних установах – Державним казначейством України.

Важливими факторами, які впливають на організацію облікового процесу на підприємстві є:

1) розмір і обсяг господарської діяльності підприємства;

2) форма власності (державна, приватна, колективна);

3) вид діяльності (промислове, будівельне, сільськогосподарське та інші);

4) характер діяльності (виробнича, посередницька, торгівельна та інші).

Бухгалтерський облік на підприємствах, в установах та організаціях може здійснюватися:

· бухгалтерською службою (відділом), що є самостійним підрозділом підприємства, і очолюється головним бухгалтером або штатним бухгалтером;

· спеціалістом з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

· аудиторською фірмою або централізованою бухгалтерією на договірних засадах;

· власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватись на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Згідно п.3 ст.8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган.

Головний бухгалтер згідно з п.7 ст.8 вказаного Закону:

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки чи псування активів підприємства;

- здійснює перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах та інших підрозділах підприємства.

Крім обов’язків головному бухгалтеру надані і широкі права. Зокрема, головний бухгалтер має право встановлювати для всіх підрозділів вимоги щодо порядку оформлення господарських операцій, строки оформлення та подання до бухгалтерії необхідних документів і відомостей виробничими підрозділами та службами підприємства; затримувати виконання неправильних і зовсім не виконувати незаконні розпорядження з повідомленням про це керівника підприємства, вищих керівних органів тощо.

Безумовно, кожне підприємство зацікавлене в раціональній організації бухгалтерського обліку. Раціональною вважають таку організацію, за якої облік може найбільш успішно виконувати поставлені перед ним завдання при найменших затратах засобів і праці.