Укажіть психофізіологічні особливості організації робочого місця?

Якщо в офісному приміщені розташовано лише одне робоче місце, то необхідно оцінити чи повністю воно „освоєно” співробітником, про що будуть вказувати, так звані, „територіальні (просторові) маркери”. До них відносяться будь-які предмети (у т.ч. незначні, на перший погляд, дрібнички), які є буквальною або психологічною власністю співробітника, тобто ті, що суб’єктивно ідентифікуються як „свої”. Це можуть бути як предмети праці (наприклад, оргтехніка), так і офісні прикраси (наприклад, репродукції картин).

Неповна територіальна присутність особи в робочому приміщенні призначеному для одного співробітника вказуватиме або на занижену самооцінку, або на прагнення з певних міркувань особистісно дистанціюватись від професійної діяльності. Також причина може полягати у загально поганій здатності індивіда адаптуватись до соціального середовища, переважанні мотивації уникнення невдачі над мотивацією досягнення успіху. Окремим фактором, що зумовлює „незаселеність” робочого простору є переважання в психології такого працівника інтроверсії, тобто схильності концентрувати увагу на внутрішньо особистісному світі. В окремих випадках, мова також може йти про ознаки певного різновиду фобій.

І навпаки, зворотна ситуація, як правило, буде свідченням на користь і протилежних характеристик „хазяїну” кабінету. Так, помітна територіальна присутність в приміщенні частіше буде пов’язана із екстраверсією працівника, тобто природною схильністю локалізувати увагу і особистісні інтереси у зовнішньому світі. Такий співробітник імовірніше прагнутиме досягти успіху, а не уникнути невдачі; займатиме активну ініціативну особистісну позицію. Проте надто щільні наслідки прояву територизму вказуватимуть не стільки на професійну самовпевненість, скільки на схильність особистості до експансії, наступальності у контактах тощо.