Будівельні конструкції

Будівельні конструкції класифікують за вогнестійкістю та здатністю поширювати вогонь.

Показником вогнестійкості є межа вогнестійкості конструкції, що визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції:

ü втрати несучої здатності (R);

ü втрати цілісності (Е);

ü втрати теплоізолювальної здатності (І).

Значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій визначають шляхом випробувань за ДСТУ Б В.1.1-4, за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів і методик, затверджених або узгоджених з центральним органом державного пожежного нагляду.

Показником здатності будівельної конструкції поширювати вогонь є межа поширення вогню (М).

За межею поширення вогню будівельні конструкції підрозділяють на три групи:

ü М0 (межа поширення вогню дорівнює 0 см);

ü М1 (М £ 25 см – для горизонтальних конструкцій; М £ 40 см – для вертикальних конструкцій);

ü М2 (М > 25 см – для горизонтальних конструкцій; М > 40 см – для вертикальних конструкцій).

9.1.3. Протипожежні перешкоди

До протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки та перекриття.

Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовуються протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). У місцях прорізів можуть також розташовуватися протипожежні тамбур-шлюзи.

За межею поширення вогню протипожежні перешкоди мають відповідати групі М0.

Залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди класифікують за типами відповідно до таблиці 9.1, а елементи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах - відповідно до таблиці 9.2. Протипожежні тамбур-шлюзи класифікують за типами відповідно до таблиці 9.3.

Таблиця 9.1