Роботи в зимовий час

На польових роботах у мороз необхідно влаштовувати перерви для відігрівання, що входять у робочий час. Тривалість перерв залежить від температури повітря, сили вітру і регулюється відповідними розпорядженнями адміністрації.

Геодезичні роботи припиняються при температурі -30° С. На верху тріангуляційних пунктів робота припиняється при температурі -10° С.

САНІТАРІЯ Й ОСОБИСТА ГІГІЄНА НА ПОЛЬОВИХ РОБОТАХ

Перед відправленням польових підрозділів всі працівники повинні бути навчені прийомам надання першої медичної допомоги.

Кожен окремо діючий польовий підрозділ повинний бути забезпечений похідною аптечкою. По мірі використань медикаменти повинні поповнюватися.

Всі польові підрозділи слід забезпечити металевим посудом для кип'ятіння і збереження води.

На роботах пов'язаних зі значними переходами, кожен працівник повинен мати флягу.

ПЕРЕВІРКА ДІЇ І СПРАВНОСТІ ПАПЕРОРІЗАЛЬНОЇ МАШИНИ

З метою перевірки дії і справності машини слід виконати 2-3 контрольні різи. Механізм ножа повинен іти плавно без ударів та заїдань, Ріжуча кромка ножа повинна зупинятись вище кромки притиску. Пересвідчитись в правильній роботі дворучної блокіровки.

ДІЇ ОПЕРАТОРА ЕЛЕКГРОГРАФІЧНОЇ РОТАЦІЙНОЇ КОПІЮВАЛЬНОЇ МАШИНИ РЕМ ПРИ ЗАГОРАННІ ПАПЕРОВОГО ПОЛОТНА

В разі загорання паперового полотна необхідно виключити машину кнопкою "стоп". Виключити ввідний (загальний) електричний автомат та витяжну вентиляцію. Відкрити двері паперопровіднього механізму та обірвати паперове полотно. Швидко зняти прийомну бобіну, кинути на негорючу підлогу чи лист металу та прокотити по ньому. Якщо вогонь не згас, використати вогнегасник.

ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ СПРАЦЮВАННЯ ШВЕЙНОГО МЕХАНІЗМУ ПРОВОЛОКОШВЕЙНОЇ МАШИНИ БЕЗ КОМАНДИ ОПЕРАТОРА (ШВЕЦЯ)

Організовуючи роботу на проволокошвейній машині, треба пам'ятати: падаючі на педаль приводу інструменти чи інші предмети можуть викликати спрацювання швейного механізму поза волею оператора.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ЛЕГКОЗАЙМИСТИХ ТА ГОРЮЧИХ РІДИН (КЕРОСИН, АЦЕТОН, БЕНЗИН, УАЙТ-СПИРГГ) НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ДРУКАРЯ ПЛОСКОГО ДРУКУ

Легкозаймисті рідини та розчинники зберігаються в об'ємі змінної витрати в металевих ящиках - шафах в нерозбивному посуді з герметичними кришками.

Тампони, що використовувались для змивання легкозаймистими та горючими рідинами, зберігайте до кінця зміни в металевих ящиках з кришками.

ІСТОТНІ ШКІДЛИВІ ФАКТОРИ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ РОБОТУ МОНІТОРІВ ЕОМ

Можна виділити чотири найістотніші несприятливі фактори, які супроводжують роботу моніторів з електронно-променевими трубками: електростатичні та електромагнітні поля, електромагнітні випромінювання, відблиски на екрані та слабке рентгенівське іонізуюче випромінювання.

Одним з найбільш шкідливих факторів є електростатичні та низькочастотні (промислові частоти) електромагнітні поля, котрі при тривалій дії не тільки негативно впливають на центральну нервову та серцево-судинну системи, але й можуть призвести до різних морфологічних змін у внутрішніх органах і тканинах.

На практиці вдається повністю усунути статичні та низькочастотні електричні поля в зоні робочого місця оператора, якщо використати захисний екран, до складу якого входить прозорий провідний шар з питомим опором не більше 0,01-0,001 Ом-м.

Другим за значенням несприятливим фактором є радіочастотне випромінювання. З метою зниження його дії у сучасних моніторах використовуються спеціальні феромагнітні тонкі антистатичні плівки з високою вбирною здатністю для всіх радіохвиль.

Відблиски на екрані монітора призводять до підвищеної втомлюваності зорового апарату. У відповідності з діючими стандартами, екрани сучасних моніторів покриваються антивідблисковими шарами, що нерідко суміщають функції антивідблискового та антистатичного покриття в одному. Для забезпечення комфортних умов роботи з ЕОМ рекомендується використовувати монітори із частотою оновлення екрану не менше 80 Гц (оптимально - 100 Гц).

Джерелом рентгенівського випромінювання монітора є роботи електронно-променевої трубки, однак зовнішній фон випромінювання, внаслідок того, що саме скло майже повністю вбирає його, є досить слабким.

Всіх вищезазначених шкідливих факторів впливу практично позбавлені сучасні монітори для ЕОМ із рідкокристалічними екранами.

ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ЕОМ ТА ІНШИХ ПРИСТРОЇВ

При експлуатації електричних пристроїв, приладів та апаратів слід суворо дотримуватись правил техніки безпеки. Знання і виконання цих правил є обов'язковим не тільки в умовах виробництва, а і в побуті.

Ураження електричним струмом є можливим при доторканні людини до струмоведучих частин приладів, апаратів, пристроїв,, машин, а також їх корпусів, якщо останні, в результаті пошкодження ізоляції чи її погіршення, опинилися під напругою.

Основними заходами захисту людини від ураження електричним струмом є: забезпечення недоступності струмоведучих частин для випадкового доторкання, застосування пониженої напруги, заземлення та занулення електроприладів, застосування захисного відключення струму, забезпечення справного технічного стану приладів та носіїв струму, застосування індивідуальних захисних заходів.

Перед початком роботи на ЕОМ з іншими периферійними приладами та пристроями слід, перш за все, переконатись в їх справності, а також в справності шнура для вмикання в електромережу і з'єднувальних кабелів.

При вмиканні вилки в штепсельну розетку необхідно братись лише за пластмасову (фарфорову) її частину. Категорично забороняється користуватись пошкодженою вилкою або використовувати замість неї оголені проводи, а також включати прилади в розетку з явними дефектами.

Роботу з приладами чи пристроями, на корпусі яких виникла навіть невелика напруга, слід негайно припинити.

Вмикати і вимикати електроосвітлення, вилки приладів, пристроїв, машин необхідно лише сухими руками, забороняється доливати воду у ввімкнені електронагрівальні прилади (чайники, кип'ятильники). Вимикати ЕОМ слід послідовно: завершити роботу операційної системи.

При виявленні пошкодження електроприладів чи обладнання забороняється самостійно виконувати роботи щодо їх усунення; в таких випадках слід звернутися до електрика або до завідуючого відділом.

При виникненні пожежі електроустаткування в першу чергу слід від’єднати його від електромережі.

В разі користування переносною електролампою необхідно перевірити наявність та стан захисної сітки на лампі, справність шнура та ізоляційної гумової трубки. Напруга на лампі повинна бути не більше 36 В, а при роботі в сирих місцях - не більше 12 В.

До роботи з електроінструментами (дрель, болгарка, паяльник та ін.) допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання.

Категорично забороняється:

а) відчиняти розподільні щитки;

б) торкатися неізольованих струмоведучих частин;

в) допускати пошкодження струмоведучих елементів;

г) допускати попадання легкогорючих речовин, води, клею, електроліту та в розетки, електроприлади, пристрої, на клеми;

д)застосовувати неізольований провід для тимчасової проводки;

є) залишати без нагляду ввімкнені в електромережу прилади, машини,

пристрої.

ВИМОГИ ДО РЕЖИМІВ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ

ПРИ РОБОТІ З ВДТ ЕОМ І ПЕОМ

При організації праці, що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ І ПЕОМ, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку мають передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак втомлення і зниження працездатності.

При виконанні протягом дня робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід вважати таку, що займає не менше 50% часу впродовж робочої зміни, мають передбачатися:

— перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

— перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

— додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи).

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ розроблено з урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості і важкості праці диференційовано для кожної професії.

За характером трудової діяльності виділено три професійні групи згідно з діючим класифікатором професій (ДК — 003 — 95 і Зміна № 1 до ДК -003 — 95):

1) розробники програм (інженери-програмісти) - виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності та інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частиною прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумової творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напру­ження, вимушеною робочою позою, загале010 гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок, робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;

2) оператори електронно-обчислювальних машин — виконують роботу, яка пов'язана з обліком інформації, одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;

3) оператор комп'ютерного набору — виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважмо на документи), нервово-емоційним напруженням.

Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

для розробників програм із застосуванням ЕОМ СЛД призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ;

- для операторів із застосування ЕОМ слід призначати регламентовані перерви

для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

- для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви

для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосовувати чергування операцій усвідомленого тексту і числових даних (зміна змісту роботи). Передування вводу даних та редагування текстів.

Для зниження нервово-емоційного» напруження, втомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, наведених в додатку 8

В окремих випадках — при хронічних скаргах працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове втомлення, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей — допускаються індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ВДТ.

Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності.

За умови високого рівня напруженості робіт з ВДТ показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.