Пожежних дружин (команд)

Оплата праці членів добровільних пожежних дружин (команд) за час їх участі в ліквідації пожежі або наслідків аварії, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також навчальної підготовки та чергувань провадиться з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи.

Членам добровільних пожежних дружин (команд) можуть надаватися додаткова відпустка із збереженням заробітної плати до 10 робочих днів на рік, а також грошові премії та цінні подарунки.

ОБОВ'ЯЗКОВЕ ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ

ВІДОМЧОЇ І МІСЦЕВОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ ТА ЧЛЕНІВ ДОБРОВІЛЬНИХ ПОЖЕЖНИХ ДРУЖИН (КОМАНД).

Працівники відомчої і місцевої пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд) підлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії, у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою, яку вони займали (займають).

Страхування працівників відомчої пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (команд) здійснюється за рахунок підприємств, установ та організацій, де вони створені, а працівників місцевої пожежної охорони - за рахунок юридичних осіб, які утримують підрозділи цієї охорони, або за рахунок місцевого бюджету. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За сім'єю загиблого (померлого) зберігається право на пільги, якими він користувався за місцем роботи.

КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ВІДОМЧОЇ, МІСЦЕВОЇ ТА

ДОБРОВІЛЬНОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ.

Контроль за діяльністю відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони здійснюють міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади, керівники підприємств, установ та організацій, органи державної пожежної охорони, місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування.

ГАСІННЯ ПОЖЕЖ.

Гасіння пожеж пожежною охороною здійснюється безкоштовно.

У підрозділах державної пожежної охорони організується цілодобове несення служби, порядок якого встановлюється Міністром внутрішніх справ України. Для виклику державної пожежної охорони в автоматичній телефонній мережі встановлюється єдиний номер - 01. Підрозділи державної пожежної охорони виїжджають для гасіння пожеж на всі об'єкти незалежно від форм власності, за винятком підземних споруд (крім діючих станцій метрополітену).

Організація гасіння пожеж на підземних спорудах і територіях державного лісового фонду здійснюється у порядку, який встановлюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та Міністерством лісового господарства України,

Під час гасіння пожеж працівник пожежної охорони має право на безперешкодний доступ у асі житлові, виробничі та інші приміщення, а також вживати будь-яких заходів, спрямованих на рятування людей, запобігання поширенню вогню та на ліквідацію пожежі.

Всі підрозділи і служби пожежної охорони, що залучаються до гасіння, підпорядковуються керівникові гасіння пожежі. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб пожежної охорони, не має права втручатися в його дії.

Для участі у гасінні пожежі місцеві органи державної виконавчої влади, підприємства, установи та організації на вимогу керівника гасіння пожежі зобов'язані надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, паливно-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв'язку тощо, а під час пожежі, що триває понад три години, - харчування, приміщення для відпочинку І реабілітації особового складу та осіб, залучених до гасіння пожежі.

Матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням майна під час гасіння пожежі, пожежна охорона не відшкодовує.

Порядок організації гасіння пожежі та залучення до цього пожежних підрозділів незалежно від їх відомчого підпорядкування встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ, організацій та громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду підприємства, установи та організації можуть притягатися у судовому порядку до сплати штрафу.

Максимальний розмір штрафу у випадках, передбачених частиною другою цієї етапі, не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, установи та організації.

Розміри І порядок накладання штрафів визначаються чинним законодавством України.

Кошти, одержані від застосування цих штрафних санкцій, спрямовуються до державного бюджету і використовуються для розвитку пожежної охорони та пропаганди протипожежних заходів.

Рішення про накладання штрафу оскаржується у судовому порядку в місячний термін.

Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені в розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ ПОРУШЕННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПОЖЕЖНУ БЕЗПЕКУ.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства.

Посадові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, установи та організації понесли витрати, пов'язані з відшкодуванням завданих збитків, несуть відповідальність у порядку, встановленому чинним законодавством.

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ.

Громадський контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки здійснюється добровільними пожежними дружинами (командами) та протипожежними об'єднаннями громадян у межах їх компетенції.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦЮЮЧИХ З ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ.

Пожежна безпека - це система профілактичних заходів щодо попередження пожеж та організації пожежегасіння.

Відповідальність за протипожежну охорону в інституті покладається на директора. Забезпечення пожежної безпеки у виробничих приміщеннях, на окремих ділянках (відділах, майстерні, гаражі та ін.), їх протипожежний стан, догляд за належним станом та зберігання протипожежного обладнання, інструктаж працівників - покладається на керівників підрозділів (завідувачів відділів),

З метою попередження пожеж в приміщеннях Інституту забороняється:

1. Палити, користуватись відкритим вогнем, електрочайниками, електроплитками і електрообігрівачами з відкритими спіралями.

2. Захаращувати місця збереження засобів пожежегасіння та загромаджувати приміщення. По завершенню роботи залишки паперу та інших легкозаймистих відходів та матеріалів слід прибрати з приміщення.

3. Залишати без нагляду ввімкнуті в електромережу машини, пристрої, електроприлади та електроагрегати.

4. Захаращувати електрообладнання, зберігати у відкритому стані легкозаймисті та горючі, матеріали (рідини). Для їх збереження слід використовувати металеві ємкості з кришками.

5. Користуватись пошкодженими та несправними електроприладами, лампами, пристроями.

ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕЖНІ ДРУЖИНИ.

Добровільні пожежні дружини (ДПД) створюються відповідно Закону України "Про пожежну безпеку" на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності з кількістю працюючих, як правило не менше 50 осіб,

ДПД створюються з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння, здійснення громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки.

Створення ДПД та організація її роботи покладається на власника підприємства.

В інституті, у відповідності з діючими законодавчими актами створена ДПД.

В кожному структурному підрозділі інституту окремим розпорядженням визначено осіб, на яких покладається відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки.

4.ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

Одним з найбільш поширених засобів боротьби з вогнем є вода, Виняток становлять такі випадки, коли пожежа виникла від легкозаймистих і горючих рідин, електроструму чи хімічних речових, які сполучаються з водою І утворюють речовини, що є шкідливими або підсилюють горіння.

Для подавання води на кожному поверсі влаштовано по два пожежні крани, які укомплектовані прядивними не прогумованими рукавами, що з'єднуються з гідрантами швидко з’єднувальними гайками Ротт". На кінець рукава встановлюється металевий ствол.

Біля кожного пожежного крану встановлено вуглекислотні вогнегасники СО2. В лабораторному корпусі, крім того, додатково встановлено ще два вогнегасники. В автогаражі для протипожежних потреб змонтовано 3 пожежні крани, приміщення обладнано вуглекислотними вогнегасниками СО₂ та укомплектовано одним бачком ОВП, а також ящиком з піском, відрами, багром.

Застосування вогнегасників ОХП для електрообладнання та електроприладів категорично забороняється, в таких випадках слід негайно здійснити знеструмлення і гасити вогонь піском або вуглекислотним вогнегасником.

Із закачними порошковими вогнегасниками слід працювати так:

1) спрямувати насадок на осередок пожежі;

2) зірвати пломбу, висмикнути чеку;

3) натиснути на важіль;

4) розпочати гасіння пожежі.

Питання

1. Охарактеризуйте причини і наслідки пожеж.
2. Розкрийте системи протипожежного забезпечення.
3. Назвіть відповідальність за порушення пожежної безпеки.
4. Охарактеризуйте засоби гасіння пожеж.

Матеріали для самостійного вивчення з дисципліни «Охорона праці»

ТРАВМАТИЧНИЙ ШОК І КОЛАПС ЯК НАСЛІДОК УСКЛАДНЕННЯ ТЯЖКОГО ТРАВМАТИЧНОГО ПОШКОДЖЕННЯ.

При значних травмах - пораненнях, струсах мозку, переломах, поширених опіках нерідко розвиваються загальні важкі стани організму - шок і колапс. ЦІ ускладнення супроводжуються різким послабленням кровотечі в артеріях, венах і капілярах внаслідок зниження напруги судинних стінок або відносно великої втрати крові. Свідомість потерпілих збережена, але спостерігається повна байдужість потерпілого до всього оточуючого. Слабкий частий пульс, тихий голос, поверхневе дихання, блідість шкіри, холодний липкий піт. Обидва ці важкі, загрозливі для життя стани, мають дещо неоднакове походження, але за зовнішніми ознаками і наданню першої допомоги не відрізняються один від одного. Різниця полягає в тому, що для травматичного шоку характерним є фазовий розвиток і порівняно повільний перехід з першої фази в другу, що в основному залежить від накопичення в центральній нервовій системі больових подразників з місця пошкодження; колапс розвивається стрімко (різко падає кров'яний тиск), особливо часто це буває при стрімкій втраті великої кількості крові.

Потерпілим, які знаходяться в стані шоку, надається така допомога: на пошкоджене місце необхідно накласти пов'язку, провести іммобілізацію пошкоджених кінцівок, зігріти потерпілого - укутати, забезпечити повний спокій, напоїти міцним чаєм, кавою, дати вина або горілки, викликати лікаря.

РЕАНІМАЦІЙНІ (ОЖИВЛЯЮЧІ) ЗАХОДИ ПО ВІДНОВЛЕННЮ ДИХАННЯ І КРОВООБІГУ.

Деякі спеціальні питання. Раптова зупинка дихання і кровообігу при тяжких механічних травмах призводить до смерті. Між іншим, життя потерпілого може бути врятоване, якщо своєчасно відновити і підтримати дихання і кровообіг до прибуття лікаря. Кисень. (О₂) поступає в організм людини через легені, доставка його органам і тканинам І виведення вуглекислоти (С0₂) здійснюється завдяки функціям дихання І кровообігу. Зміна повітря в легенях — наслідок періодичних дихальних рухів - 16-70 дихань на одну хвилину. При цьому за рахунок скорочення дихальних м'язів відбувається підняття ребер і установлення їх в більш горизонтальному положенні, що сприяє розширенню порожнини грудної клітини І забезпечує надходження повітря в легені через дихальні шляхи. Так відбувається вдих. Видих же здійснюється пасивно, тобто за рахунок розслаблення дихальних м'язів (в тому числі і діафрагми) І спадання грудної клітини. У механізмі регулювання легеневого дихання (частоти і глибини) ведучими являються спеціальні нервові центри, які розташовані в головному мозку. При важких станах після зупинки дихання, як правило, протягом кількох хвилин наступає і зупинка серця.

У вмираючої людини після зупинки дихання і останнього скорочення серця спочатку наступає так звана клінічна смерть. Це період тривалістю 3-6 хв,, протягом якого ще продовжується мінімальний газообмін та Інші обмінні процеси на клітинному і тканинному рівнях, І людину ще можливо оживити, якщо негайно застосувати штучне дихання і відновлення серцевої діяльності (зовнішній або непрямий масаж серця). У цих випадках не можна втрачати навіть секунди, оскільки швидко настає Істинна (біологічна) смерть.

У випадках, коли момент настання клінічної смерті не встановлено, згадані засоби по відновленню дихання і роботи серця необхідно проводити до тих пір, поки не відновиться свідомість або з'являться ознаки істинної смерті.

Ознаки клінічної смерті: серце не б'ється, відсутні дихання і свідомість, зіниці не реагують на світло, шкіряний покрив різко блідий або синюшний,

Ознаки істинної (біологічної) смерті: помутніння рогівки, широкі, не реагуючі на світло зіниці, одубіння м'язів, трупні плями багряно синюшного кольору розміром з долоню і більше.

Ознаки зупинки дихання: відсутність дихальних рухів грудної клітини, посиніння шкіряного покрову і слизових оболонок.