Система освiти

Стаття 28. Поняття системи освiти

Система освiти складається iз навчальних закладiв, наукових, науково-методичних i методичних установ, науково-виробничих пiдприємств, державних i мiсцевих органiв управлiння освiтою та самоврядування в галузi освiти.

Стаття 29. Структура освiти

Структура освiти включає: дошкiльну освiту; загальну середню освiту; позашкiльну освiту; професiйно-технiчну освiту; вищу освiту; пiслядипломну освiту; аспiрантуру; докторантуру; самоосвiту.

Стаття 30. Освiтнi та освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi

1. В Українi встановлюються такi освiтнi рiвнi: початкова загальна освiта; базова загальна середня освiта; повна загальна середня освiта; професiйно-технiчна освiта; базова вища освiта; повна вища освiта.

2. В Українi встановлюються такi освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi: квалiфiкований робiтник; молодший спецiалiст; бакалавр; спецiалiст, магiстр.

Положення про освiтнi та освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi (ступеневу освiту) затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 31. Науковi ступенi

1. Науковими ступенями є: кандидат наук; доктор наук.

2. Науковi ступенi кандидата i доктора наук присуджуються спецiалiзованими вченими радами вищих навчальних закладiв, наукових установ та органiзацiй у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 32. Вченi звання

1. Вченими званнями є: старший науковий спiвробiтник; доцент; професор.

2. Вченi звання старший науковий спiвробiтник, доцент, професор присвоюються на основi рiшень вчених рад вищих навчальних закладiв, наукових установ i органiзацiй у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 33. Дошкiльна освiта

Дошкiльна освiта i виховання здiйснюються у сiм'ї, дошкiльних навчальних закладах у взаємодiї з сiм'єю i мають на метi забезпечення фiзичного, психiчного здоров'я дiтей, їх всебiчного розвитку, набуття життєвого досвiду, вироблення умiнь, навичок, необхiдних для подальшого навчання.

Стаття 34. Дошкiльнi навчальнi заклади

Дошкiльними навчальними закладами є: дошкiльнi навчальнi заклади (ясла); дошкiльнi навчальнi заклади (ясла-садки); дошкiльнi навчальнi заклади (дитячi садки); дошкiльнi навчальнi заклади (ясла-садки) компенсуючого типу; будинки дитини; дошкiльнi навчальнi заклади (дитячi будинки) iнтернатного типу; дошкiльнi навчальнi заклади (ясла-садки) сiмейного типу; дошкiльнi навчальнi заклади (ясла-садки) комбiнованого типу; дошкiльнi навчальнi заклади (центри розвитку дитини); дитячi будинки сiмейного типу.

Прийом дiтей у дошкiльнi навчальнi заклади проводиться за бажанням батькiв або осiб, якi їх замiнюють.

Стаття 35. Загальна середня освiта

1. Загальна середня освiта забезпечує всебiчний розвиток дитини як особистостi, її нахилiв, здiбностей, талантiв, трудову пiдготовку, професiйне самовизначення, формування загальнолюдської моралi, засвоєння визначеного суспiльними, нацiонально-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспiльство i виробництво, екологiчне виховання, фiзичне вдосконалення.

2. Держава гарантує молодi право на отримання повної загальної середньої освiти i оплачує її здобуття. Повна загальна середня освiта в Українi є обов'язковою i може отримуватись у рiзних типах навчальних закладiв.

3. За рахунок коштiв пiдприємств, установ i органiзацiй, батькiв та iнших добровiльних внескiв можуть вводитися додатковi навчальнi курси понад обсяг, визначений державним стандартом для вiдповiдного освiтнього рiвня.

Стаття 36. Середнi навчальнi заклади

1. Основним видом середнiх навчальних закладiв є середня загальноосвiтня школа трьох ступенiв: перший - початкова школа, що забезпечує початкову загальну освiту, другий - основна школа, що забезпечує базову загальну середню освiту, третiй - старша школа, що забезпечує повну загальну середню освiту.

2. Школи кожного з трьох ступенiв можуть функцiонувати разом або самостiйно.

3. Навчання у середнiй загальноосвiтнiй школi починається з шести- або семирiчного вiку.

4. Школи першого ступеня у сiльськiй мiсцевостi створюються незалежно вiд наявної кiлькостi учнiв. Вiдкриття таких шкiл, а також самостiйних класiв у них здiйснюється за рiшенням мiсцевих органiв державної виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування.

5. За рiшенням мiсцевих органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування для задоволення освiтнiх потреб населення можуть створюватися навчально-виховнi комплекси "дошкiльний навчальний заклад - загальноосвiтнiй навчальний заклад", "загальноосвiтнiй навчальний заклад - дошкiльний навчальний заклад" або об'єднання з iншими навчальними закладами, а також загальноосвiтнi навчальнi заклади та групи продовженого дня.

6. Для розвитку здiбностей, обдарувань i талантiв дiтей створюються профiльнi класи (з поглибленим вивченням окремих предметiв або початкової допрофесiйної пiдготовки), спецiалiзованi школи, гiмназiї, лiцеї, колегiуми, а також рiзнi типи навчально-виховних комплексiв, об'єднань. Особливо обдарованим дiтям держава надає пiдтримку i заохочення (стипендiї, направлення на навчання i стажування до провiдних вiтчизняних та закордонних освiтнiх, культурних центрiв).

7. Для здобуття загальної середньої освiти можуть створюватися вечiрнi (змiннi) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання при загальноосвiтнiх школах.

8. Бажаючим надається право i створюються умови для прискореного закiнчення школи, складання iспитiв екстерном.

Стаття 37. Навчальнi заклади для громадян, якi потребують соцiальної допомоги та реабiлiтацiї

1. Для дiтей, якi не мають необхiдних умов для виховання i навчання в сiм'ї, створюються загальноосвiтнi школи-iнтернати.

2. Для дiтей-сирiт i дiтей, якi залишилися без пiклування батькiв, створюються школи-iнтернати, дитячi будинки, в тому числi сiмейного типу, з повним державним утриманням.

3. Для дiтей, якi потребують тривалого лiкування, створюються дошкiльнi навчальнi заклади, загальноосвiтнi санаторнi школи-iнтернати, дитячi будинки. Навчальнi заняття з такими дiтьми проводяться також у лiкарнях, санаторiях, вдома.

4. Для осiб, якi мають вади у фiзичному чи розумовому розвитку i не можуть навчатися в масових навчальних закладах, створюються спецiальнi загальноосвiтнi школи-iнтернати, школи, дитячi будинки, дошкiльнi та iншi навчальнi заклади з утриманням за рахунок держави.

5. Для дiтей i пiдлiткiв, якi потребують особливих умов виховання, створюються загальноосвiтнi школи i професiйно-технiчнi училища соцiальної реабiлiтацiї.

Стаття 38. Позашкiльна освiта

1. Позашкiльна освiта та виховання є частиною структури освiти i спрямовуються на розвиток здiбностей, талантiв дiтей, учнiвської та студентської молодi, задоволення їх iнтересiв, духовних запитiв i потреб у професiйному визначеннi.

2. Позашкiльна освiта та виховання здiйснюються навчальними закладами, сiм'єю, трудовими колективами, громадськими органiзацiями, товариствами, фондами i грунтуються на принципi добровiльностi вибору типiв закладiв, видiв дiяльностi.

3. Держава забезпечує умови для одержання учнями i молоддю позашкiльної освiти.

Стаття 39. Позашкiльнi навчальнi заклади

1. До позашкiльних навчальних закладiв належать: палаци, будинки, центри, станцiї дитячої, юнацької творчостi, учнiвськi та студентськi клуби, дитячо-юнацькi спортивнi школи, школи мистецтв, студiї, початковi спецiалiзованi мистецькi навчальнi заклади, бiблiотеки, оздоровчi та iншi заклади.

2. Для здiйснення навчально-виховної роботи позашкiльним навчальним закладам надаються спортивнi об'єкти, культурнi, оздоровчi та iншi заклади безкоштовно та на пiльгових умовах. Порядок їх надання визначається мiсцевими органами державної виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування.

Стаття 40. Професiйно-технiчна освiта

1. Професiйно-технiчна освiта забезпечує здобуття громадянами професiї вiдповiдно до їх покликань, iнтересiв, здiбностей, а також допрофесiйну пiдготовку, перепiдготовку, пiдвищення їх квалiфiкацiї.

2. Професiйно-технiчна освiта громадян здiйснюється на базi повної загальної середньої освiти або базової загальної середньої освiти з наданням можливостi здобувати повну загальну середню освiту.

3. Громадяни, якi потребують соцiальної допомоги i реабiлiтацiї, а також громадяни, якi навчаються окремим професiям за перелiком, визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України, можуть отримувати професiю не маючи базової загальної середньої освiти.

Стаття 41. Професiйно-технiчнi навчальнi заклади

1. До професiйно-технiчних навчальних закладiв належать: професiйно-технiчне училище вiдповiдного профiлю; професiйне училище соцiальної реабiлiтацiї; вище професiйне училище; професiйний лiцей; професiйний лiцей вiдповiдного профiлю; професiйно-художнє училище; художнє професiйно-технiчне училище; вище художнє професiйно-технiчне училище; училище-агрофiрма; вище училище-агрофiрма; училище-завод; центр професiйно-технiчної освiти; центр професiйної освiти; навчально-виробничий центр; центр пiдготовки i перепiдготовки робiтничих кадрiв; навчально-курсовий комбiнат; навчальний центр; iншi типи навчальних закладiв, що надають професiйно-технiчну освiту або здiйснюють професiйно-технiчне навчання.

2. Професiйно-технiчнi навчальнi заклади можуть мати деннi, вечiрнi вiддiлення, створювати i входити в рiзнi комплекси, об'єднання.

3. Професiйно-технiчнi навчальнi заклади здiйснюють пiдготовку, перепiдготовку i пiдвищення квалiфiкацiї громадян за державним замовленням, а також за угодами з пiдприємствами, об'єднаннями, установами, органiзацiями, окремими громадянами.

4. Професiйно-технiчнi навчальнi заклади можуть мати одне або декiлька пiдприємств (установ, органiзацiй) - замовникiв пiдготовки кадрiв. Вiдносини з пiдприємствами, установами та органiзацiями - замовниками пiдготовки кадрiв регулюються вiдповiдно до укладених угод.

5. Учнi державних професiйно-технiчних навчальних закладiв iз числа дiтей-сирiт, дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, i дiтей, якi потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманнi держави, iншi учнi зазначених навчальних закладiв забезпечуються безкоштовним харчуванням i стипендiєю. Порядок повного державного утримання та забезпечення учнiв державних професiйно-технiчних навчальних закладiв безкоштовним харчуванням i стипендiєю визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

6. Випускникам професiйно-технiчних навчальних закладiв вiдповiдно до їх освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня присвоюється квалiфiкацiя "квалiфiкований робiтник" з набутої професiї вiдповiдного розряду (категорiї).

Випускникам вищих професiйних училищ та центрiв професiйно-технiчної освiти вiдповiдно до їх освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня може присвоюватися квалiфiкацiя "молодший спецiалiст" тiльки з акредитованого напряму (спецiальностi).

7. Громадяни можуть також одержати професiю, пiдвищити квалiфiкацiю, пройти перепiдготовку безпосередньо на виробництвi.

Стаття 42. Вища освiта

1. Вища освiта забезпечує фундаментальну наукову, професiйну та практичну пiдготовку, здобуття громадянами освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв вiдповiдно до їх покликань, iнтересiв i здiбностей, удосконалення наукової та професiйної пiдготовки, перепiдготовку та пiдвищення їх квалiфiкацiї.

2. Вища освiта здiйснюється на базi повної загальної середньої освiти. До вищих навчальних закладiв, що здiйснюють пiдготовку молодших спецiалiстiв, можуть прийматися особи, якi мають базову загальну середню освiту.

3. Пiдготовка фахiвцiв у вищих навчальних закладах може проводитися з вiдривом (очна), без вiдриву вiд виробництва (вечiрня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спецiальностей - екстерном.

Держава створює умови громадянам України для реалiзацiї їх права на здобуття вищої освiти.

Навчання у вищих навчальних закладах державної форми власностi оплачується державою, за винятком випадкiв, передбачених частиною четвертою статтi 61 цього Закону, у вищих навчальних закладах iнших форм власностi - юридичними та фiзичними особами.

Прийом громадян до вищих навчальних закладiв проводиться на конкурснiй основi вiдповiдно до здiбностей незалежно вiд форми власностi навчального закладу та джерел оплати за навчання.

Контроль за дотриманням принципiв соцiальної справедливостi та законностi при прийомi громадян до вищих навчальних закладiв здiйснюється органами, уповноваженими цим Законом.

4. Особливо обдарованим студентам забезпечується навчання та стажування за iндивiдуальними планами, встановлення спецiальних державних стипендiй, створення умов для навчання за кордоном.

Стаття 43. Вищi навчальнi заклади

1. Вищими навчальними закладами є: технiкум (училище), коледж, iнститут, консерваторiя, академiя, унiверситет та iншi.

2. Вiдповiдно до статусу вищих навчальних закладiв встановлено чотири рiвнi акредитацiї:

- перший рiвень - технiкум, училище, iншi прирiвнянi до них вищi навчальнi заклади;

- другий рiвень - коледж, iншi прирiвнянi до нього вищi навчальнi заклади;

- третiй i четвертий рiвн i (залежно вiд наслiдкiв акредитацiї) - iнститут, консерваторiя, академiя, унiверситет.

3. Вищi навчальнi заклади здiйснюють пiдготовку фахiвцiв за такими освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями:

- молодший спецiалiст - забезпечують технiкуми, училища, iншi вищi навчальнi заклади першого рiвня акредитацiї;

- бакалавр - забезпечують коледжi, iншi вищi навчальнi заклади другого рiвня акредитацiї;

- спецiалiст, магiстр - забезпечують вищi навчальнi заклади третього i четвертого рiвнiв акредитацiї.

4. Вищi навчальнi заклади певного рiвня акредитацiї можуть здiйснювати пiдготовку фахiвцiв за освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями, якi забезпечують навчальнi заклади нижчого рiвня акредитацiї.

5. Вищi навчальнi заклади у встановленому порядку можуть створювати рiзнi типи навчально-науково-виробничих комплексiв, об'єднань, центрiв, iнститутiв, фiлiй, коледжiв, лiцеїв, гiмназiй.

Стаття 44. Напрями дiяльностi вищого навчального закладу

1. Основними напрямами дiяльностi вищого навчального закладу є:

- пiдготовка фахiвцiв рiзних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв;

- пiдготовка та атестацiя наукових, науково-педагогiчних кадрiв;

- науково-дослiдна робота;

- спецiалiзацiя, пiдвищення квалiфiкацiї, пере­пiдготовка кадрiв;

- культурно-освiтня, методична, видавнича, фiнансово-господарська, виробничо-комерцiйна робота;

- здiйснення зовнiшнiх зв'язкiв.

2. Вищi навчальнi заклади здiйснюють свою дiяльнiсть за державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою регулювання вiдносин мiж навчаль­ними закладами та пiдприємствами, установами, органi­зацiями, громадянами.

Стаття 45. Наукова дiяльнiсть у системi вищої освiти

1. Наукова дiяльнiсть у системi вищої освiти включає виконання науково-дослiдних робiт, пiдготовку наукових i науково-педагогiчних кадрiв вищої квалiфiкацiї.

Науково-дослiдна робота є складовою частиною пiдго­товки фахiвцiв i здiйснюється науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, замов­леннями, програмами, проектами. Для цього створюються науковi, науково-виробничi пiдроздiли, об'єднання, асоцiацiї, технологiчнi парки, центри нових iнформа­цiйних технологiй, науково-технiчної творчостi та iншi формування.

2. Держава визнає прiоритет фундаментальних дослiджень, що виконуються у системi освiти.

Стаття 46. Автономiя вищого навчального закладу

1. Автономiя може надаватися вищому навчальному закладу вiдповiдно до рiвня акредитацiї i передбачає права закладу на:

- визначення змiсту освiти;

- визначення планiв прийому студентiв, аспiрантiв, докторантiв з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод з пiдприємствами, установами, органiзацiями, громадянами;

- встановлення i присвоєння вчених звань вищого навчального закладу четвертого рiвня акредитацiї;

- iншi повноваження, що делегують вищому навчальному закладу вiдповiдно до його статусу державнi органи управлiння освiтою.

2. Вищий навчальний заклад може делегувати окремi свої повноваження державним органам управлiння освiтою.

Стаття 47. Пiслядипломна освiта (спецiалiзацiя, стажування, клiнiчна ординатура, пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовка кадрiв)

1. Пiслядипломна освiта - спецiалiзоване вдоскона­лення освiти та професiйної пiдготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професiйних знань, умiнь та навичок або отримання iншої професiї, спецiальностi на основi здобутого ранiше освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня та практичного досвiду.

3. Форми, термiни i змiст навчання, методичної та науково-дослiдної дiяльностi визначаються закладами пiслядипломної освiти за погодженням iз замовником.

Стаття 48. Заклади пiслядипломної освiти

1. До закладiв пiслядипломної освiти належать:

- академiї, iнститути (центри) пiдвищення квалiфiкацiї, перепiдготовки, вдосконалення, навчально-курсовi комбiнати;

- пiдроздiли вищих навчальних закладiв (фiлiали, факультети, вiддiлення та iншi);

- професiйно-технiчнi навчальнi заклади; (Абзац четвертий частини першої статтi 48 в редакцiї Закону № 1158-IV вiд 11.09.2003)

- науково-методичнi центри професiйно-технiчної освiти; (Частину першу статтi 48 доповнено абзацом згiдно iз Законом № 1158-IV вiд 11.09.2003)

- вiдповiднi пiдроздiли в органiзацiях та на пiдприємствах.

2. Заклади пiслядипломної освiти можуть працювати за очною, вечiрньою, заочною формами навчання, мати фiлiали i вести науково-дослiдну роботу.

Стаття 49. Самоосвiта громадян

Для самоосвiти громадян державними органами, пiдприємствами, установами, органiзацiями, об'єднаннями громадян, громадянами створюються вiдкритi та народнi унiверситети, лекторiї, бiблiотеки, центри, клуби, теле-, радiонавчальнi програми тощо.