Загальнi положення

Стаття 1. Законодавство України про освiту

Законодавство України про освiту базується на Конституцiї України (254к/96-ВР) i складається з цього Закону, iнших актiв законодавства України.

Стаття 2. Завдання законодавства України про освiту

Завданням законодавства України про освiту є регулювання суспiльних вiдносин у галузi навчання, виховання, професiйної, наукової, загальнокультурної пiдготовки громадян України.

Стаття 3. Право громадян України на освiту

1. Громадяни України мають право на безкоштовну освiту в усiх державних навчальних закладах незалежно вiд статi, раси, нацiональностi, соцiального i майнового стану, роду та характеру занять, свiтоглядних переконань, належностi до партiй, ставлення до релiгiї, вiросповiдання, стану здоров'я, мiсця проживання та iнших обставин. Це право забезпечується:

розгалуженою мережею навчальних закладiв, заснованих на державнiй та iнших формах власностi, наукових установ, закладiв пiслядипломної освiти;

вiдкритим характером навчальних закладiв, створенням умов для вибору профiлю навчання i виховання вiдповiдно до здiбностей, iнтересiв громадянина;

рiзними формами навчання - очною, вечiрньою, заочною, екстернатом, а також педагогiчним патронажем.

2. Держава здiйснює соцiальний захист вихованцiв, учнiв, студентiв, курсантiв, слухачiв, стажистiв, клiнiчних ординаторiв, аспiрантiв, докторантiв та iнших осiб незалежно вiд форм їх навчання i типiв навчальних закладiв, де вони навчаються, сприяє здобуттю освiти в домашнiх умовах.

3. Для одержання документа про освiту громадяни мають право на державну атестацiю.

4. Iноземнi громадяни, особи без громадянства здобувають освiту в навчальних закладах України вiдповiдно до чинного законодавства та мiжнародних договорiв.

Стаття 4. Державна полiтика в галузi освiти

1. Україна визнає освiту прiоритетною сферою соцiально-економiчного, духовного i культурного розвитку суспiльства.

2. Державна полiтика в галузi освiти визначається Верховною Радою України вiдповiдно до Конституцiї України i здiйснюється органами державної виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування.

Стаття 5. Державний контроль за дiяльнiстю навчальних закладiв

Державний контроль за дiяльнiстю навчальних закладiв незалежно вiд форм власностi здiйснюється з метою забезпечення реалiзацiї єдиної державної полiтики в галузi освiти. Державний контроль проводиться центральними i мiсцевими органами управлiння освiтою та Державною iнспекцiєю навчальних закладiв при Мiнiстерствi освiти України. Положення про центральнi державнi органи управлiння освiтою, про Державну iнспекцiю навчальних закладiв при Мiнiстерствi освiти України затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 6. Основнi принципи освiти

Основними принципами освiти в Українi є:

- доступнiсть для кожного громадянина усiх форм i типiв освiтнiх послуг, що надаються державою;

- рiвнiсть умов кожної людини для повної реалiзацiї її здiбностей, таланту, всебiчного розвитку;

- гуманiзм, демократизм, прiоритетнiсть загальнолюдських духовних цiнностей;

- органiчний зв'язок iз свiтовою та нацiональною iсторiєю, культурою, традицiями;

- незалежнiсть освiти вiд полiтичних партiй, громадських i релiгiйних органiзацiй;

- науковий, свiтський характер освiти;

- iнтеграцiя з наукою i виробництвом;

- взаємозв'язок з освiтою iнших країн;

- гнучкiсть i прогностичнiсть системи освiти;

- єднiсть i наступнiсть системи освiти;

- безперервнiсть i рiзноманiтнiсть освiти;

- поєднання державного управлiння i громадського самоврядування в освiтi.

Стаття 7. Мова освiти

Мова освiти визначається Конституцiєю України, Законом Української РСР "Про мови в Українськiй РСР" (8312-11).

Стаття 8. Навчально-виховний процес i громадсько-полiтична дiяльнiсть у навчальних закладах

1. Навчально-виховний процес у навчальних закладах є вiльним вiд втручання полiтичних партiй, громадських, релiгiйних органiзацiй.

2. Залучення учнiв, студентiв до участi в полiтичних акцiях i релiгiйних заходах пiд час навчально-виховного процесу не допускається.

3. Належнiсть особи до будь-якої полiтичної партiї, громадської, релiгiйної органiзацiї, що дiють вiдповiдно до Конституцiї України (254к/96-ВР), не є перешкодою для її участi в навчально-виховному процесi.

4. Учнi, студенти, працiвники освiти можуть створювати у навчальних закладах первиннi осередки об'єднань громадян, членами яких вони є.

Стаття 9. Навчальнi заклади i церква (релiгiйнi органiзацiї)

Навчальнi заклади в Українi незалежно вiд форм власностi вiдокремленi вiд церкви (релiгiйних органiзацiй), мають свiтський характер, крiм навчальних закладiв, заснованих релiгiйними органiзацiями.

Стаття 10. Управлiння освiтою

1. В Українi для управлiння освiтою створюються система державних органiв управлiння i органи громадського самоврядування.

2. Органи управлiння освiтою i громадського самоврядування дiють у межах повноважень, визначених законодавством.

Стаття 11. Органи управлiння освiтою

До державних органiв управлiння освiтою в Українi належать: Мiнiстерство освiти України; мiнiстерства i вiдомства України, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади; Вища атестацiйна комiсiя України; Мiнiстерство освiти Автономної Республiки Крим; мiсцевi органи державної виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування i пiдпорядкованi їм органи управлiння освiтою.

Стаття 12. Повноваження Мiнiстерства освiти України та мiнiстерств i вiдомств України, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади

1. Мiнiстерство освiти України є центральним органом державної виконавчої влади, який здiйснює керiвництво у сферi освiти.

Мiнiстерство освiти України:

- бере участь у визначеннi державної полiтики в галузi освiти, науки, професiйної пiдготовки кадрiв, розробляє програми розвитку освiти, державнi стандарти освiти;

- встановлює державнi стандарти знань з кожного предмета;

- визначає мiнiмальнi нормативи матерiально-технiчного, фiнансового забезпечення навчальних закладiв;

- здiйснює навчально-методичне керiвництво, контроль за дотриманням державних стандартiв освiти, державне iнспектування;

- забезпечує зв'язок iз навчальними закладами, державними органами iнших країн з питань, якi входять до його компетенцiї;

- проводить акредитацiю вищих та професiйно-технiчних навчальних закладiв незалежно вiд форм власностi та пiдпорядкування, видає їм лiцензiї, сертифiкати;

- формує i розмiщує державне замовлення на пiдготовку спецiалiстiв з вищою освiтою;

- розробляє умови прийому до навчальних закладiв;

- забезпечує випуск пiдручникiв, посiбникiв, методичної лiтератури;

- розробляє проекти положень про навчальнi заклади, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України;

- органiзовує атестацiю педагогiчних i науково-педагогiчних працiвникiв щодо присвоєння їм квалiфiкацiйних категорiй, педагогiчних та вчених звань;

- разом з iншими мiнiстерствами i вiдомствами, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, Мiнiстерством освiти Автономної Республiки Крим реалiзує державну полiтику в галузi освiти, здiйснює контроль за її практичним втiленням, дотриманням актiв законодавства про освiту в усiх навчальних закладах незалежно вiд форм власностi та пiдпорядкування;

- здiйснює керiвництво державними навчальними закладами.

Акти Мiнiстерства освiти України, прийнятi у межах його повноважень, є обов'язковими для мiнiстерств i вiдомств, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, Мiнiстерства освiти Автономної Республiки Крим, мiсцевих органiв державної виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування, пiдпорядкованих їм органiв управлiння освiтою, навчальних закладiв незалежно вiд форм власностi.

Мiнiстерство освiти України забезпечує органiзацiю роботи з фiзичного виховання, фiзкультурно-оздоровчої i спортивної роботи в навчальних закладах усiх типiв i рiвнiв акредитацiї, здiйснює науково-методичне забезпечення цiєї роботи в ходi навчального процесу i в позанавчальний час.

2. Мiнiстерства i вiдомства, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, разом з Мiнiстерством освiти України беруть участь у здiйсненнi державної полiтики в галузi освiти, науки, професiйної пiдготовки кадрiв, у проведеннi державного iнспектування та акредитацiї навчальних закладiв, здiйснюють контрольнi функцiї по дотриманню вимог щодо якостi освiти, забезпечують зв'язок iз навчальними закладами та державними органами iнших країн з питань, що належать до їх компетенцiї, органiзовують впровадження у практику досягнень науки i передового досвiду.

Акти мiнiстерств i вiдомств, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, прийнятi у межах їх компетенцiї, є обов'язковими для мiсцевих органiв державної виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування, пiдпорядкованих їм органiв управлiння освiтою, навчальних закладiв вiдповiдного профiлю незалежно вiд форм власностi.

3. Мiнiстерство освiти Автономної Республiки Крим здiйснює повноваження керiвництва освiтою, крiм повноважень, вiднесених до компетенцiї Мiнiстерства освiти України, мiнiстерств i вiдомств, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади.

4. Iншi повноваження Мiнiстерства освiти України, мiнiстерств i вiдомств України, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, визначаються положенням про них.

Стаття 13. Повноваження Вищої атестацiйної комiсiї України

Вища атестацiйна комiсiя України органiзовує i проводить атестацiю наукових i науково-педагогiчних кадрiв, керує роботою по присудженню наукових ступенiв, присвоєнню вченого звання старшого наукового спiвробiтника.

Положення про Вищу атестацiйну комiсiю України затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 14. Повноваження мiсцевих органiв державної виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування в галузi освiти

1. Мiсцевi органи державної виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування здiйснюють державну полiтику в галузi освiти i в межах їх компетенцiї:

- встановлюють, не нижче визначених Мiнiстерством освiти України мiнiмальних нормативiв, обсяги бюджетного фiнансування навчальних закладiв, установ, органiзацiй системи освiти, що є комунальною власнiстю, та забезпечують фiнансування витрат на їх утримання;

- забезпечують розвиток мережi навчальних закладiв та установ, органiзацiй системи освiти, змiцнення їх матерiальної бази, господарське обслуговування;

- здiйснюють соцiальний захист працiвникiв освiти, дiтей, учнiвської i студентської молодi, створюють умови для їх виховання, навчання i роботи вiдповiдно до нормативiв матерiально-технiчного та фiнансового забезпечення;

- органiзовують облiк дiтей дошкiльного та шкiльного вiку, контролюють виконання вимог щодо навчання дiтей у навчальних закладах;

- вирiшують у встановленому порядку питання, пов'язанi з опiкою i пiклуванням про неповнолiтнiх, якi залишилися без пiклування батькiв, дiтей-сирiт, захист їх прав, надання матерiальної та iншої допомоги;

- створюють належнi умови за мiсцем проживання для виховання дiтей, молодi, розвитку здiбностей, задоволення їх iнтересiв;

- забезпечують у сiльськiй мiсцевостi регулярне безкоштовне пiдвезення до мiсця навчання i додому дiтей дошкiльного вiку, учнiв та педагогiчних працiвникiв;

- органiзовують професiйне консультування молодi та продуктивну працю учнiв;

- визначають потреби, обсяги i розробляють пропозицiї щодо державного замовлення на пiдготовку робiтничих кадрiв для регiону;

- вирiшують у встановленому порядку питання, пов'язанi з наданням особам, якi вiдбували покарання у видi обмеження волi або позбавлення волi на певний строк, можливостi здобувати загальну середню освiту.

2. Мiсцевими органами державної виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування створюються вiдповiднi органи управлiння освiтою, дiяльнiсть яких спрямовується на:

- управлiння навчальними закладами, що є комунальною власнiстю;

- органiзацiю навчально-методичного забезпечення навчальних закладiв, вдосконалення професiйної квалiфiкацiї педагогiчних працiвникiв, їх перепiдготовку та атестацiю у порядку, встановленому Мiнiстерством освiти України;

- координацiю дiй педагогiчних, виробничих колективiв, сiм'ї, громадськостi з питань навчання i виховання дiтей;

- визначення потреб, розроблення пропозицiй щодо державного контракту i формування регiонального замовлення на педагогiчнi кадри, укладання договорiв на їх пiдготовку;

- контроль за дотриманням вимог щодо змiсту, рiвня i обсягу освiти, атестацiю навчальних закладiв, що є комунальною власнiстю.

Мiсцевi органи управлiння освiтою у здiйсненнi своїх повноважень пiдпорядкованi мiсцевим органам державної виконавчої влади, органам мiсцевого самоврядування та вiдповiдним державним органам управлiння освiтою у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 15. Державнi стандарти освiти

1. Державнi стандарти освiти встановлюють вимоги до змiсту, обсягу i рiвня освiтньої та фахової пiдготовки в Українi. Вони є основою оцiнки освiтнього та освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня громадян незалежно вiд форм одержання освiти.

Державнi стандарти освiти розробляються окремо з кожного освiтнього та освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня i затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Вони пiдлягають перегляду та перезатвердженню не рiдше як один раз на 10 рокiв.

2. Вiдповiднiсть освiтнiх послуг державним стандартам i вимогам визначається засновником навчального закладу, Мiнiстерством освiти України, Мiнiстерством освiти Автономної Республiки Крим, мiнiстерствами i вiдомствами, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, мiсцевими органами управлiння освiтою шляхом лiцензування, iнспектування, атестацiї та акредитацiї навчальних закладiв у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Навчання у сферi освiти в частинi органiзацiї навчання та пiдвищення квалiфiкацiї спецiалiстiв з питань органiзацiї та здiйснення процедур закупiвель здiйснюється у порядку, визначеному Законом України "Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти" (1490-14), та не пiдлягає лiцензуванню.

3. За результатами лiцензування Мiнiстерство освiти України, Мiнiстерство освiти Автономної Республiки Крим, мiсцевi органи управлiння освiтою у межах своїх повноважень надають навчальним закладам незалежно вiд форм власностi лiцензiї на право здiйснення освiтньої дiяльностi вiдповiдно до державних вимог iз встановленням за певними освiтнiми або освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями обсягiв пiдготовки, якi вiдповiдають кадровому, науково-методичному та матерiально-технiчному забезпеченню, вносять їх до державного реєстру навчальних закладiв.

Невиконання або грубе порушення навчальним закладом умов i правил лiцензiйної дiяльностi, подання та розповсюдження недостовiрної iнформацiї щодо її здiйснення є пiдставою для призупинення дiї або анулювання лiцензiї.

4. За результатами акредитацiї вищих навчальних закладiв, закладiв пiслядипломної освiти Мiнiстерство освiти України разом з мiнiстерствами i вiдомствами, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади:

- визначає вiдповiднiсть освiтнiх послуг державним стандартам певного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня за напрямами (спецiальностями), надає право видачi документа про освiту державного зразка;

- встановлює рiвень акредитацiї навчального закладу;

- надає певну автономiю навчального закладу вiдповiдно до отриманого статусу;

- iнформує громадськiсть про якiсть освiтньої та наукової дiяльностi вищих навчальних закладiв;

- вирiшує в установленому порядку питання про реорганiзацiю вищого навчального закладу з наданням вiдповiдного статусу або його лiквiдацiю.

5. За результатами атестацiї дошкiльних, середнiх, позашкiльних та професiйно-технiчних навчальних закладiв Мiнiстерство освiти України, Мiнiстерство освiти Автономної Республiки Крим, мiсцевi органи управлiння освiтою у межах своїх повноважень:

- визначають вiдповiднiсть освiтнiх послуг, якi надаються навчальними закладами, державним стандартам певного освiтнього та освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня;

- приймають рiшення про створення спецiалiзованих навчальних закладiв: шкiл, колегiумiв, лiцеїв, гiмназiй тощо;

- вносять пропозицiї Мiнiстерству освiти України про надання вiдповiдного статусу професiйно-технiчним навчальним закладам;

- приймають рiшення про створення, реорганiзацiю або лiквiдацiю навчальних закладiв.

6. За особливi досягнення в роботi навчального закладу Президентом України може бути надано статус нацiонального навчального закладу.

Стаття 16. Органи громадського самоврядування в освiтi

1. Органами громадського самоврядування в освiтi є: загальнi збори (конференцiя) колективу навчального закладу; районна, мiська, обласна конференцiї педагогiчних працiвникiв, з'їзд працiвникiв освiти Автономної Республiки Крим; Всеукраїнський з'їзд працiвникiв освiти.

2. Органи громадського самоврядування в освiтi можуть об'єднувати учасникiв навчально-виховного процесу, спецiалiстiв певного професiйного спрямування.

3. Органи громадського самоврядування в освiтi вносять пропозицiї щодо формування державної полiтики в галузi освiти, вирiшують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної, науково-дослiдної, методичної, економiчної i фiнансово-господарської дiяльностi навчальних закладiв.

Повноваження органiв громадського самоврядування в освiтi визначає в межах чинного законодавства Мiнiстерство освiти України за участю представникiв профспiлок, всеукраїнських педагогiчних (освiтянських) об'єднань.

Стаття 17. Самоврядування навчальних закладiв

Самоврядування навчальних закладiв передбачає їх право на:

- самостiйне планування роботи, вирiшення питань навчально-виховної, науково-дослiдної, методич­ної, економiчної i фiнансово-господарської дiяль­ностi;

- участь у формуваннi планiв прийому учнiв, сту­дентiв, слухачiв з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод пiдприємств, установ, органiзацiй, громадян;

- визначення змiсту компонента освiти, що надається навчальним закладом понад визначений державою обсяг;

- прийняття на роботу педагогiчних, науково-педагогiчних, iнженерно-педагогiчних та iнших працiвникiв, а також фахiвцiв з iнших держав, у тому числi за контрактами;

- самостiйне використання усiх видiв асигнувань, затвердження структури i штатного розпису в межах встановленого фонду заробiтної плати;

- здiйснення громадського контролю за органiзацiєю харчування, охорони здоров'я, охорони працi в навчальних закладах.

Стаття 18. Умови створення навчальних закладiв

1. Навчальнi заклади створюються органами державної виконавчої влади i органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi, громадянами вiдповiдно до соцiально-економiчних, нацiональних, культурно-освiтнiх потреб у них за наявностi необхiдної матерiально-технiчної, науково-методичної бази, педагогiчних кадрiв.

2. Навчальнi заклади, заснованi на загальнодержавнiй або комунальнiй власностi, мають статус державного навчального закладу.

3. Навчальнi заклади незалежно вiд їх статусу i належностi забезпечують якiсть освiти в обсязi вимог державних стандартiв освiти.

4. Потреба у вищих навчальних закладах незалежно вiд форм власностi та їх мережа визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Потреба в професiйно-технiчних навчальних закладах визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України, а їх мережа - Мiнiстерством освiти України.

Потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальнiй власностi, визначається мiсцевими органами державної виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування.

Порядок створення, реорганiзацiї та лiквiдацiї навчальних закладiв встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

5. Дiяльнiсть навчального закладу розпочинається за наявностi лiцензiї на здiйснення дiяльностi, пов'язаної з наданням послуг для одержання освiти i пiдготовкою фахiвцiв рiзних рiвнiв квалiфiкацiї. Лiцензiя видається у порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

6. Навчальнi заклади дiють на пiдставi власних статутiв, затверджених:

- Мiнiстерством освiти України стосовно навчальних закладiв, що заснованi на загальнодержавнiй власностi i перебувають у його системi;

- мiнiстерствами, вiдомствами України, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, заснованi на загальнодержавнiй власностi, за погодженням з Мiнiстерством освiти України;

- Мiнiстерством освiти України стосовно вищих навчальних закладiв, заснованих на iнших формах власностi;

- мiсцевими органами державної виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування стосовно державних навчальних закладiв, що є комунальною власнiстю, i навчальних закладiв (крiм вищих навчальних закладiв), заснованих на iнших формах власностi.

7. Навчальний заклад повинен мати власну назву, в якiй обов'язково вказується його тип (дитячий садок, школа, гiмназiя, лiцей, колегiум, коледж, iнститут, консерваторiя, академiя, унiверситет чи iнше) та органiзацiйно-правова форма.

Стаття 19. Наукове i методичне забезпечення освiти

Наукове i методичне забезпечення освiти здiйснюють Мiнiстерство освiти України, Нацiональна Академiя наук України, Академiя педагогiчних наук України, мiнiстерства i вiдомства, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, Мiнiстерство освiти Автономної Республiки Крим, вищi навчальнi заклади, академiчнi, галузевi науково-дослiднi iнститути, заклади пiслядипломної освiти, iншi науково-методичнi i методичнi установи у взаємодiї з вiдповiдними пiдприємствами, творчими спiлками, асоцiацiями, товариствами, громадськими науковими органiзацiями.

Стаття 20. Керiвник навчального закладу

1. Навчальний заклад очолює його керiвник (завiдуючий, директор, ректор, президент тощо).

2. Керiвники навчальних закладiв, що є загальнодержавною власнiстю i пiдпорядкованi Мiнiстерству освiти України, обираються за конкурсом i призначаються на посаду Мiнiстерством освiти України шляхом укладання з ними контракту вiдповiдно до порядку, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

3. Керiвники навчальних закладiв, що є загальнодержавною власнiстю i пiдпорядкованi iншим мiнiстерствам i вiдомствам України, обираються за конкурсом i призначаються на посаду (за попереднiм погодженням з Мiнiстерством освiти України) вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами України шляхом укладання з ними контракту.

4. Керiвники навчальних закладiв, що є комунальною власнiстю, призначаються Мiнiстерством освiти Автономної Республiки Крим, вiдповiдними обласними, мiськими, районними органами управлiння освiтою за попереднiм погодженням з мiсцевими органами державної виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування.

5. Керiвники навчальних закладiв, заснованих на iнших формах власностi, призначаються їх засновниками або уповноваженими ними органами за попереднiм погодженням з вiдповiдними органами управлiння освiтою мiсцевих органiв державної виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування.

6. Керiвники вищих навчальних закладiв щорiчно звiтують перед загальними зборами (конференцiєю) колективу навчального закладу.

Стаття 21. Психологiчна служба в системi освiти

У системi освiти дiє державна психологiчна служба. Психологiчне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах здiйснюють практичнi психологи. За своїм статусом практичнi психологи належать до педагогiчних працiвникiв.

Стаття 22. Соцiально-педагогiчний патронаж у системi освiти

Соцiально-педагогiчний патронаж у системi освiти сприяє взаємодiї навчальних закладiв, сiм'ї i суспiльства у вихованнi дiтей, їх адаптацiї до умов соцiального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, особам, якi їх замiнюють. Педагогiчний патронаж здiйснюється соцiальними педагогами. За своїм статусом соцiальнi педагоги належать до педагогiчних працiвникiв.

Стаття 23. Участь дiячiв науки, культури та представникiв iнших сфер дiяльностi у навчально-виховнiй роботi

Дiячi науки, культури та представники iнших сфер дiяльностi за рiшенням навчального закладу можуть брати участь у навчально-виховнiй роботi, керiвництвi учнiвськими, студентськими об'єднаннями за iнтересами, сприяти iнтелектуальному, культурному розвитку учнiвської, студентської молодi, подавати консультацiйну допомогу педагогам.

Стаття 24. Органiзацiя медичного обслуговування у системi освiти

Органiзацiя безкоштовного медичного обслуговування в системi освiти забезпечується мiсцевими органами державної виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування, здiйснюється закладами Мiнiстерства охорони здоров'я України, вiдомчими закладами охорони здоров'я вiдповiдно до чинного законодавства.

Стаття 25. Органiзацiя харчування в навчальних закладах

Органiзацiя та вiдповiдальнiсть за харчування у державних навчальних закладах покладаються на мiсцевi органи державної виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, мiнiстерства i вiдомства України, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, керiвникiв навчальних закладiв i здiйснюються за рахунок бюджетних асигнувань.

Харчування у навчальних закладах iнших форм власностi органiзовують засновник i керiвник закладу.

Контроль та державний нагляд за якiстю харчування покладається на органи охорони здоров'я.

Стаття 26. Забезпечення безпечних i нешкiдливих умов навчання, працi та виховання

Забезпечення безпечних i нешкiдливих умов навчання, працi та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керiвника навчального закладу.

Стаття 27. Документи про освiту

Випускнику державного або iншого акредитованого (атестованого) навчального закладу видається вiдповiдний документ про освiту встановленого зразка.

Зразки документiв про освiту затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.