Практичне заняття № 1-2. Складне речення. Визначальні структурно-семантичні ознаки складного речення в сучасній українській мові

Складне речення. Визначальні структурно-семантичні ознаки складного речення в сучасній українській мові

План

1.Закономірності формальної і смислової організації складного речення.

2. Основні різновиди складного речення.

3. Засоби об’єднання частин складного речення та вираження смислових відношень між ними.

4. Перехідні випадки між сурядністю та підрядністю, між простими і складними реченнями.

Література

1. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К.: Наукова думка, 1992. – 224с.

2. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, 1989. – С. 279 – 283.

3. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис.– Донецьк: ДонДУ, 1996. – С. 319–338.

4.Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994. – 670 с.

5.Слинько І.І. Парадигматика складного речення // Мовознавство. – 1987. – № 3. – С. 12–16.

6. Сучасна українська мова. Синтаксис: навч. посіб. / С.П. Бевзенко, Л.П. Литвин, Г.В. Семеренко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 157–164.

Ключові поняття: складне речення, засоби зв’язку, предикативна частина, сполучники, сполучні слова, співвідносні вказівні слова, інтонація, порядок частин, співвідношення видо-часових та способових форм дієслів-присудків, синтаксичний зв’язок, семантико-синтаксичні відношення, елементарні складні речення, неелементарні складні речення, сполучникові складні речення, безсполучникові складні речення.

Методичні рекомендації

У процесі підготовки до практичного заняття студенти мають детально опрацювати основну та додаткову літературу, запропоновану в теоретичній частині змістового модуля. Крім того, слід звернути особливу увагу на суперечливі погляди мовознавців щодо визначення синтаксичного статусу складних речень та їхньої класифікації, нові концепції лінгвістів, порівняти їх з традиційними вченнями. Варто проаналізувати також засоби зв’язку предикативних частин у межах складного речення та зупинитися на основних типах складних речень: сполучникові (складносурядні і складнопідрядні), безсполучникові, складні синтаксичні конструкції.

Домашнє завдання

1. Виконати вправи 495, 497 (Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Зб. вправ.)

2. Написати твір на тему «Сенс життя в моєму розумінні», використовуючи різні типи складних речень.

Вправи для виконання в аудиторії

1. Прочитайте. Випишіть тільки складні речення. Чим вони відмінні від простих? Визначте характерні ознаки складних речень.

Як же прикро буває, що ми захоплюємося подвигом трьохсот спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг під Берестечком. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки. Всі чули про воєнне ремесло римських легіонерів, але чи маємо ми уявлення про ратну майстерність запорожців? Будьмо гідними історії свого народу! Знаймо! Історія – не прах, не далеке минуле. Історія – це біографія народу, його жива душа (За Слабошпицьким).

2. Прочитайте речення, правильно інтонуючи. Випишіть складні речення. Проведіть спостереження: якими засобами (сполучники, сполучні слова, співвідносні вказівні слова, інтонація, співвідношення видо-часових і способових форм дієслів-присудків, лексичні елементи, порядок предикативних частин) з'єднані частини складного речення.

1) Справді шляхетні люди ніколи нічим не чваняться. 2) Усі нарікають на свою пам'ять, але ніхто не скаржиться на свій розум. 3) Не кожен, хто звідав глибину свого розуму, пізнав глибину свого серця. 4) Наш розум лінивіший, ніж тіло. 5) Розум, врода, доблесть від похвал квітнуть, удосконалюються і досягають такого блиску, якого вони самі не були б спроможні досягти. 6) Пороки входять у склад чеснот, розважливість їх змішує, послаблює їхню дію і вміло послуговується ними… (Франсуа де Ларошфуко.) 7) Десь вітер грає на віолончелі, морозні пальці приклада до скла, і ти одна в зажуреній оселі замріяно схилилась до стола (В. Симоненко). 8) Чекає юність десь біля воріт, а я ж дитинству йду екзамени здавати (Г. Митюк). 9) Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні й розкида кругом (В. Сосюра). 10) Хоч на щастя життя багате, але кожну людину ждуть і печалі, і сум, і втрати (В. Симоненко). 11) Небо то ніби плакало тихими дрібними сльозами, то цілі дні ніби ливцем лило сльози (І. Нечуй-Левицький). 12) Поклялися вони іти все життя поруч, що б там з ними не сталося (І. Цюпа).

3. Прочитайте і спишіть речення, підкресліть у них головні та другорядні члени. Визначте, яким зв'язком (сурядним чи підрядним) з'єднано частини складних речень. Кожну предикативну частину схарактеризуйте за схемою простого речення.

1) Славен той, хто обріїв шукає (С. Крижанівський). 2) Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю. Яновський). 3) Лиш той творити може, хто любить свій народ (В. Сосюра). 4) Нервово тремтить у руках олівець, і з тихим шелестом падають на підлогу списані сторінки (І.Цюпа). 5) В основу роману покладено чимало фактичного матеріалу, але називати цю річ документом не можна (І. Цюпа). 6) Леся навчилася грати на фортепіано дуже рано, та через хворобу вона мусила залишити музику (3 журналу).

4. Перепишіть текст, у кожному реченні підкресліть граматичні основи. Визначте, які з них прості, прості ускладнені, а які – складні. Схарактеризуйте ознаки складних речень. Чому термін «предикативна частина» щодо частини складного речення точніший порівняно з практикованим терміном «речення»?

Літописець тривог і надій

Широко відомо, що літописання становило собою одну з найяскравіших ланок літературного набутку нашого народу. Жодна інша європейська країна (за винятком Візантіїї) не мала такої блискучої історіографічної спадщини, репрезентованої цілою плеядою визначних імен. І серед них Нестору належить чільне місце.

У нашій уяві образ літописця здебільшого вимальовується у вигляді мудрого старця – сивоволосого, з опасистою бородою, – що в тиші келіїї, відгородженої від життя монастирським муром, добро і зло сприймаючи байдуже, складає беззастережний і вільний від емоцій «ізвіт нащадкам». Та Нестор аж ніяк не пасує до такого еталона. Він не був спокійним та байдужим спостерігачем того, що відбувалося довкола нього. Бути ченцем до середньовіччя зовсім не означало відгородитися від світу. Київські монахи брали активну участь у тогочасному житті. Вони засновували бібліотеки, навчальні заклади, шпиталі та інші структури, націлені на забезпечення тих чи інших суспільних потреб, насамперед, у сфері духовного життя.

Отож, «Повість временних літ» – зовсім не холодний звіт наступним поколінням, а твір письменника з гострим темпераментом та емоційним обдаруванням. Це літописне зведення, написане майже десять століть тому, для нас – глибока, незапам’ятна старовина, але для громадян Київської Русі то була книга про сучасність і сучасників (М.Брайчевський).

5. Прочитайте. З кожної пари простих речень утворіть складне. Користуйтеся різними видами зв'язку. Поясніть правопис виділених слів.

1) Рожевий ранок уставав на сході. Земля парувала під сонцем. 2) Вище і вище підводиться сонце. Духмяніше пахтить свіжа зелень. 3) Пройде теплий дощ. На черемусі розгорнуться тендітні пелюстки квітів. 4) Пора підсніжників є порою перших прилітних птахів. Ця пора змінюється зеленою весною. 5) Ліс зустрів нас щебетанням пташок. Навкруги все цвіло, зеленіло. 6) Дорога слалась рівна. Їхати було приємно. 7) Море було спокійним. Діти купалися. 8) Стояв теплий сонячний день. На свято прийшло багато людей.

6. Складіть самостійно по два складних речення: а) з сурядними сполучниками; б) з підрядними сполучниками; в) з безсполучниковим інтонаційним зв'язком.

Питання для самоконтролю та самоперевірки

1. Яке речення називається складним? У чому його відмінність від простих та простих ускладнених речень?

2. Розкрийте погляди мовознавців на синтаксичний статус складних конструкцій.

3. Назвіть засоби зв’язку між предикативни частинами складних речннь.

4. Які складні речення називаються елементарними, а які – неелементарими?

5. Схарактеризуйте типологію складного речення в сучасній українській мові.

6. Назвіть перехідні випадки між сурядністю та підрядністю, між простими і складними реченнями.

6. Назвіть типи синтаксичного зв’язку в межах складного речення.

7. Охарактеризуйте різновиди підрядного зв’язку (прислівний, детермінантний, опосередкований).

8. З’ясуйте специфіку сурядного зв’язку, встановіть його диференційні ознаки.

9. У чому сутність семантико-синтаксичних відношень? Як вони пов’язані з синтаксичними зв’язками?

10. Як складні речення виявляються у сфері мови і сфері мовлення?

Завдання для самостійної роботи

1. Складіть усне повідомлення на лінгвістичну тему "Засоби зв'язку частин складного речення".

2. Складіть короткий огляд статті з журналу («Дивослово», «Мовознавство», «Українська мова»), використовуючи різні типи складних речень (письмово).