Вимоги безпеки пiд час виконання робiт у лабораторiях

9.1. Приймання патологiчного та iнших матерiалiв для дослiдження

9.1.1. Патологiчний та iнший матерiал, що надходять для дослiдження у вiддiли (пiдроздiли) лабораторiї, необхiдно вносити через окремий, передбачений для цього, вхiд. Їх повинен приймати вiдповiдальний працiвник, який проходить iнструктаж iз безпеки працi в кожному з пiдроздiлiв лабораторiї.

У районних лабораторiях допускається проводити приймання патологiчного матерiалу й кровi лаборантам вiдповiдних пiдроздiлiв.

9.1.2. У приймальнiй кiмнатi обладнують раковину з кранами, якi вiдкриваються педаллю або натискуванням лiктя, встановлюють 2–3 столи або стелажi, покритi оцинкованим залiзом чи пластиком, стiйким до лугiв i кислот, шафу для спецодягу. Приймальна кiмната повинна бути забезпечена необхiдними дезрозчинами.

9.1.3. Матерiал передають у вiдповiднi вiддiли лабораторiї через вiкно зi стулками. Внутрiшня поверхня пiдвiконня цього вiкна повинна бути покрита луго-кислотостiйким i термостiйким матерiалом (пластиком).

9.1.4. Лаборант повинен зареєструвати одержаний матерiал, з’ясувати, з якою метою вiн надiсланий, прийняти i покласти матерiал у закрiпленi за пiдроздiлами лотки чи контейнери (залiзнi ящики) або штативи на вiдповiдних столах (стелажах).

9.1.5. Якщо пiд час приймання та розкладання матерiалу його випадково пролили чи виявили пiдтiкання рiдини, то необхiдно негайно перекласти матерiал у стерильний посуд, а забрудненi поверхнi та тi, що торкалися до нього, обробити дезрозчином або профламбувати. Про те, що сталося, лаборант повинен повiдомити вiдповiдного спецiалiста.

9.1.6. Приймальне примiщення з’єднують телефоном чи сигналiзацiєю з пiдроздiлами лабораторiї.

9.1.7. Патологiчний та iнший матерiал з приймальної дозволяється доставляти у вiддiли тiльки працiвникам вiдповiдних вiддiлiв.

9.1.8. Лотки, штативи, контейнери повертають у приймальну лише пiсля знешкодження безпосередньо у пiдроздiлах. При потребi їх пiддають автоклавуванню у автоклавнiй.

9.1.9. У кiнцi робочого дня лаборант, вiдповiдальний за приймання патологiчного матерiалу, повинен продезiнфiкувати внутрiшню поверхню вiкон, що служать для приймання й передавання матерiалу, та поверхню столiв (стелажiв), а при кожному виходi з примiщення — повинен знiмати спецодяг i обробляти дезрозчином руки, потiм помити їх теплою водою з милом.

9.2. Робота в боксах

9.2.1. Одягати санiтарний одяг та проводити допомiжнi роботи перед початком роботи в боксi необхiдно тiльки в передбокснику.

9.2.2. У боксi i передбокснику повиннi бути змонтованi опромiнювачi бактерициднi стельовi ОБС-300 або (I) настiннi — ОБН-150, вимикачi яких повиннi знаходитися, вiдповiдно, поза боксом i передбоксником.

9.2.3. У передбокснику розмiщують медичну шафу для зберiгання стерильного матерiалу та шафу для халатiв i одягу.

9.2.4. Перед початком роботи бокс опромiнюють бактерицидною лампою протягом 1–2 годин iз розрахунку 1,5–2,5 Вт на 1 куб. м примiщення. Пiсля опромiнювання заходити до боксу можна тiльки через 30–60 хвилин.

9.2.5. У боксах необхiдно щотижня робити бактерiологiчний аналiз повiтря.

9.2.6. Роботу з культурами та патологiчним матерiалом проводять, дотримуючись заходiв особистої безпеки, забезпечуючи чистоту посiву та запобiгаючи розсiюванню збудникiв iнфекцiї у навколишньому середовищi. Манiпулювати заразним матерiалом необхiдно над кюветою.

9.2.7. Використанi пiпетки необхiдно класти в банку з 5% розчином хлорамiну, карболової кислоти або лiзолу, потiм разом iз використаним посудом та iнструментом знешкоджувати автоклавуванням або кип’ятiнням, як указано в п. п. 9.5.17, 9.5.18 i 9.6.23.

9.2.8. Пiд час роботи дверi боксу та передбоксника повиннi бути щiльно зачиненi. У цей час заборонено виходити з боксу, а також заходити до передбокснику iншим працiвникам лабораторiї.

9.2.9. Пiсля закiнчення роботи в боксi необхiдно прибрати робоче мiсце, стiл, кювету та спиртiвку продезiнфiкувати, винести вiдпрацьований матерiал i предмети, якi не належать до боксового iнвентарю, провести вологе прибирання боксу, пiсля чого пiдлогу, стiни й меблi протерти дезрозчином.

9.2.10. Примiщення боксiв не менш як один раз на тиждень миють гарячою водою з милом, дезiнфекцiйними засобами i витирають насухо.

9.2.11. Пiсля закiнчення роботи й прибирання, примiщення боксiв опромiнюють бактерицидними лампами протягом 30–60 хвилин. Потужнiсть опромiнення повинна бути 2,5 Вт на 1 куб. м примiщення.

9.2.12. Якщо необхiдно залишити в боксi матерiал до наступного дня, то в кiнцi робочого часу бокс опечатують.

9.3. Робота в секцiйнiй

9.3.1. У секцiйнiй повинно бути таке обладнання: секцiйний стiл для розтину трупiв тварин i птицi, столик з iнструментарiєм, столик для записiв, шафа для зберiгання iнструментарiю, лабораторного посуду та предметного скла, шафа для спецодягу, умивальник, свiжоприготовлений дезрозчин у достатнiй кiлькостi для миття рук.

Секцiйний стiл (висота 80–90 см, довжина 175 см, ширина 80 см) повинен бути покритий оцинкованим залiзом, алюмiнiєм, пластиком або штучним каменем i мати бортик, а в центрi покриття — отвiр для стоку рiдини, з’єднаний iз деззбiрником.

У секцiйнiй обладнують бокс для проведення первинних посiвiв.

Перед входом у секцiйну розмiщують дезкилимок.

9.3.2. Секцiйний стiл повинен бути укомплектований двома газовими пальниками або спиртiвками, шпателями та пiдставкою для їхнього прожарювання, стерильними пастерiвськими пiпетками, банкою з ватою, олiвцями або чорнилом по склу, банкою з предметним склом, ножицями, пiнцетами, скальпелями у фарфоровому стаканi, ватними тампонами в банцi з притертою пробкою, банками з дезрозчинами (5% розчином карболової кислоти, хлорамiну чи лiзолу) для вiдпрацьованих пiпеток та для iнструменту.

9.3.3. Працiвникiв, якi працюють у секцiйнiй, крiм спецодягу забезпечують комплектом санiтарного одягу i захисних засобiв (комбiнезон, халат бавовняний, ковпак або косинка, фартух прогумований, рукавички гумовi анатомiчнi або хiрургiчнi, нарукавники клейонковi, чоботи гумовi або галошi, окуляри захиснi, ватно-марлева маска, рушник).

9.3.4. Для розтину та дослiдження трупи тварин помiщають у кювети.

Трупи дрiбних тварин пiд час розтину фiксують голками на дошцi або парафiновому блоцi, який знаходиться у кюветi.

9.3.5. Перед розтином труп тварини занурюють у 3% мильний розчин, а потiм протирають ватним тампоном, змоченим у водi i вiджатим.

Пiсля закiнчення розтину трупи спалюють у печi або автоклавують. Стiл, на якому проводили розтин, i предмети, якi торкалися iнфiкованого матерiалу, дезiнфiкують.

9.3.6. При випадковому пораненнi розтин припиняють, миють руки, рану дезiнфiкують розчином йоду, покривають лейкопластиром, перев’язують, змiнюють рукавички i продовжують роботу. Пiсля закiнчення розтину трупа рану дезiнфiкують повторно.

9.3.7. При пiдозрi на особливо небезпечнi хвороби роботу з патматерiалом необхiдно проводити в гумових рукавичках, захисних окулярах i в масцi.

9.3.8. Посiви з патологiчного матерiалу, приготування мазкiв, вiдбiр матерiалу для зараження лабораторних тварин треба проводити над кюветою.

9.3.9. На мазках, пробiрках, чашках з посiвами та пересiвами, пробiрках з матерiалом, узятим для зараження, роблять надписи, вказуючи дату й назву матерiалу (тканини, органу), вiдiбраного чи посiяного.

9.3.10. Пiсля закiнчення роботи стiл необхiдно ретельно продезiнфiкувати 5% розчином хлорамiну, вiдпрацьованi пiпетки, iнструмент, iншi предмети, якими торкалися до iнфiкованого матерiалу, зiбрати в стерилiзатор або бiкси i знезаразити.

9.3.11. Інструмент загортають у марлю i дезiнфiкують кип’ятiнням у 2% розчинi питної соди протягом 30 хвилин.

9.3.12. Гумовi фартухи, нарукавники, чоботи обробляють хлорамiном i миють водою з милом. Рукавички знезаражують не скидаючи з рук, насухо витирають, потiм, посипавши тальком, знiмають вивертаючи.

9.3.13. Пiсля роботи секцiйну необхiдно прибрати, пiдлогу змити гарячою водою i продезiнфiкувати.

Стiни секцiйної необхiдно дезiнфiкувати не рiдше одного разу на тиждень.

9.3.14. Для знезараження стiн та пiдлоги застосовують один iз вказаних дезрозчинiв: розчин хлорного вапна iз вмiстом 2–4% активного хлору, хлорантоїн, зоостерил, дезокс, 2% розчин формальдегiду, 4% гарячий розчин гiдроксиду натрiю.

9.3.15. Трупи тварин та iнший матерiал пiсля дослiдження автоклавують або спалюють у печi. Режим автоклавування встановлюють у кожному окремому випадку залежно вiд виду iнфекцiї.

9.3.16. Боротьбу з мухами в секцiйнiй ведуть за допомогою аерозолiв, зрошувань та приманок, насичених отруйними речовинами.

9.4. Робота у вiварiях