Робота у вiварiї для заражених тварин

9.4.15. Заражених лабораторних тварин утримують у закритому iзольованому примiщеннi з окремим входом.

При проведеннi вiрусологiчних дослiджень, для утримання тварин, заражених вiрусом або вiрусним матерiалом, видiляють окреме iзольоване примiщення (кiмнату).

9.4.16. Персонал, який обслуговує заражених тварин, повинен поверх спецодягу одягати халат, прогумований фартух, нарукавники, гумовi рукавицi, взувати гумовi чоботи або калошi, а при потребi користуватися захисними окулярами i ватно-марлевою маскою.

9.4.17. В iзоляторi вiварiю повинен бути металевий бак для збору заразного матерiалу з клiток, стiл з металевим покриттям, який встановлюють у кiмнатi для зараження лабораторних тварин, 5% розчин карболової кислоти для дезiнфекцiї iнструменту, дезрозчин для дезiнфекцiї рукавиць та ємкiсть iз дезрозчином для знезараження клiток.

9.4.18. Зараження тварин повинен робити тiльки лiкар ветеринарної медицини з помiчником, який фiксує їх загальноприйнятими методами, що виключають можливiсть нанесення травм тваринами (укусiв, подряпин тощо).

Інфiкований матерiал вводять стерильним шприцом, попередньо пiдiбраним i перевiреним на придатнiсть (притертiсть поршня цилiндра, прохiднiсть голки).

9.4.19. При пiдозрi на iнфiкованiсть патологiчного матерiалу збудником особливо небезпечної хвороби, зараження тварин проводять у гумових рукавичках, захисних окулярах та ватно-марлевiй масцi.

9.4.20. Заражених тварин помiщають у клiтки або банки з кришками, якi добре закриваються. На клiтки та банки прикрiпляють етикетки, де вказують номер експертизи, дату зараження, найменування матерiалу або культури та кiлькiсть заражених тварин.

9.4.21. Щоденний нагляд за тваринами веде лiкар ветеринарної медицини або лаборант.

9.4.22. Кiлькiсть заражених тварин, метод зараження, матерiал, дозу та результат спостережень за тваринами заносять у журнал бактерiологiчних дослiджень (ф. 12-вет.) або в журнал вiрусологiчних дослiджень (ф. 13-вет.).

9.4.23. Персонал, який доглядає тварин, при виявленнi їхнiх трупiв повинен повiдомити про це лiкаря ветеринарної медицини або лаборанта, який веде нагляд за зараженими тваринами.

9.4.24. Рештки кормiв та гнiй спалюють у спецiальнiй печi. Стiчнi води спускають у спецiальний закритий приймач для подальшого знезараження.

9.4.25. Трупи тварин iз вiварiю до секцiйної переносять у вологонепроникнiй тарi.

9.4.26. Клiтки, банки, годiвнички iз залишками корму, напувалки, пiдстилку та iншi предмети з-пiд загиблих тварин, якi були зараженi споровими збудниками, автоклавують протягом 1 години пiд тиском в 0,2 МПа (2,0 атм.), або протягом 2 годин пiд тиском в 0,15 МПа (1,5 атм.) або двiчi по 1 годинi пiд тиском в 0,15 МПа (1,5 атм.) з iнтервалом в 24 години.

9.4.27. При зараженнi тварин неспоровою мiкрофлорою та при негативних результатах дослiджень клiтки разом iз пiдстилкою та рештками корму занурюють у 5% розчин карболової кислоти, лiзолу або в 4% гарячий розчин гiдроксиду натрiю та залишають на 24 години. Банки з рештками кормiв та пiдстилкою автоклавують протягом 1 години пiд тиском в 0,15 МПа (1,5 атм.), або вщерть заливають 5% розчином карболової кислоти або лiзолу на 24 години, пiсля чого рiдину зливають, а банки миють гарячою водою.

9.4.28. Про кожну заражену тварину на основi експертизи повиннi бути зробленi записи в журналi про те, забита вона чи загинула i на який день, записи про знищення тощо.

9.4.29. Заражених мишей необхiдно тримати у скляних банках, розмiщених в металевих клiтках у кiмнатi вiварiю для заражених тварин, яка недоступна для гризунiв. Цю кiмнату зачиняють на ключ i опечатують.

Забороняється виставляти клiтки нижче нiж на 0.5 м над пiдлогою i захаращувати ними кiмнату.

9.4.30. У кiмнатах, де розмiщенi тварини, зараженi вiрусним матерiалом, необхiдно щоденно проводити вологе прибирання з 5% розчином хлорамiну.

9.4.31. Очищення клiток i банок, в яких утримуються пiддослiднi тварини, зараженi вiрусним матерiалом, проводять обов’язково в гумових рукавицях, якi пiсля очищення кожних 3–5 клiток (банок) знезаражують зануренням, не знiмаючи з рук, в 5% розчин хлорамiну або 4% розчин гiдроксиду натрiю. По закiнченнi роботи рукавицi i руки дезiнфiкують, потiм рукавицi помiщають у розчин хлорамiну. Банки, в яких утримувались пiддослiднi тварини, пiсля очищення наповнюють 5% розчином хлорамiну або 4% розчином гiдроксиду натрiю i залишають на 24 години. Зовнiшнi поверхнi банок дезiнфiкують перший раз пiсля видалення з них пiддослiдних тварин i другий раз — пiсля виливання дезрозчину.

9.4.32. До закiнчення дослiдження не проводять прибирання у клiтках, де утримуються тварини, яким iн’єктували матерiал, пiдозрiлий в зараженнi збудником сибiрки або сказу.

9.4.33. Заражених кролiв, морських свинок i щурiв утримують у металевих клiтках, установлених на металевих фарбованих або оцинкованих пiддонах. Пiд час прибирання пiддони дезiнфiкують 5% розчином карболової кислоти або 10% розчином гiдроксиду натрiю.

Дотримання правил обслуговування заражених тварин контролює лiкар ветеринарної медицини.

9.4.34. Знезараження iнфiкованого посуду, трупiв тварин i смiття, заражених вiрусним матерiалом, проводять з дотриманням особливих заходiв безпеки.

Використаний посуд разом iз зараженим матерiалом помiщають на мiсцi роботи у бачки з кришками i заливають 1–2% мильним розчином. Бачки закривають на замок, опечатують, реєструють у спецiальному журналi i автоклавують. Якщо з будь-яких причин знезаражуваний посуд не можна пiддати автоклавуванню, його обробляють кип’ятiнням.

Трупи лабораторних тварин спочатку занурюють у бачки з дезрозчином, а в кiнцi робочого дня спецiально призначений працiвник збирає їх у загальний бак i спалює. Якщо немає можливостi спалити трупи на мiсцi, їх разом з бачками автоклавують.

У спецiальному журналi реєструють загальну кiлькiсть знищених тварин.

Смiття з клiток зволожують 5% розчином лiзолу чи 10% розчином гiдроксиду натрiю, збирають у бачки з кришками i разом з бачками знезаражують в автоклавi, пiсля чого смiття спалюють.

9.5. Робота в бактерiологiчному вiддiлi

9.5.1. У вiддiлi бактерiологiчної дiагностики повиннi бути кiмнати для проведення бактерiологiчних дослiджень та бокс для роботи з чистими культурами, а також мiсце для приготування розчинiв, фарб, пiдготовки iнших матерiалiв.

9.5.2. При бактерiологiчному дослiдженнi харчових продуктiв посiви на живильнi середовища проводять в окремому примiщеннi. Не дозволяється цю роботу виконувати в секцiйнiй чи боксi, де працюють з патологiчним матерiалом.

9.5.3. Кожне робоче мiсце повинно бути забезпечене склом (предметне — у банцi, покривне — у бюксику), бактерiологiчною петлею, стерильними пастерiвськими пiпетками, пiнцетом, ножицями, скальпелем, банками з дезрозчином для вiдпрацьованого скла (окремо для предметного та покривного) та для пiпеток, спиртiвкою або газовим пальником, пробiрками з фiзiологiчним розчином, гумовими грушами, банкою з ватою. Робоче мiсце лiкаря ветмедицини необхiдно додатково забезпечити мiкроскопом з освiтлювачем та маслянкою з iмерсiйним маслом.

9.5.4. У вiддiлi крiм робочих мiсць працiвникiв повинно бути обладнане мiсце для приготування розчинiв, фарб, пiдготовки iнших матерiалiв та окреме мiсце для фарбування мазкiв.

9.5.5. Мiсце для фарбування мазкiв необхiдно забезпечувати набором фарб i фiксувальних рiдин, пiсочними годинниками на 1, 2 та 5 хвилин, бутлем з тубусом або промивалкою з дистильованою водою, конiчною чашкою (кюветою або аналогiчною посудиною) з мiсточком, газовим пальником або спиртiвкою, пiнцетом та фiльтрувальним папером.

9.5.6. Матерiал, що надiйшов для бактерiологiчного дослiдження, повинен розглядатись, як iнфiкований.

9.5.7. Посiви та пересiви проводять петлею або пастерiвською пiпеткою над вогнем спиртiвки або пальника. Пiсля посiву петлю i нижню частину петлетримача прожарюють спочатку в нижнiй, а потiм у верхнiй третинi полум’я, а пастерiвськi пiпетки помiщують у банку з дезрозчином.

9.5.8. При проведеннi висiвiв з матерiалу i пересiвi культур пастерiвською пiпеткою насмоктувати рiдини необхiдно за допомогою гумової грушi. Не допускається насмоктувати рiдини ротом.

9.5.9. Переливати iнфiкованi рiдини з посудини в посудину через вiнця недопустимо. Для цiєї мети використовують пiпетки.

9.5.10. Усi манiпуляцiї з культурами збудникiв особливо небезпечних хвороб або з матерiалом, пiдозрiлим в зараженнi цими збудниками, проводять над кюветою.

9.5.11. Мазки з патологiчного матерiалу або культур до фiксацiї та фарбування необхiдно зберiгати пiд скляним ковпаком.

9.5.12. Суспензiї дослiджуваних органiв, взятих для зараження, первиннi їхнi висiви, а також мазки зберiгають до закiнчення дослiджень i виписки експертизи.

9.5.13. Термостати, холодильники та шафи, в яких зберiгаються посiви (чашки, пробiрки тощо), в кiнцi робочого дня опечатують (або опечатують кiмнату, в якiй вони розмiщуються).

9.5.14. Пiпетки, предметне й покривне скло, посуд пiсля використання спочатку знезаражують 5% розчином хлорамiну, потiм, як зазначено в п. п. 9.5.17 i 9.5.18 цих Правил.

9.5.15. Заразний матерiал з одного примiщення до iншого або до спiльної автоклавної для знезараження необхiдно переносити у спецiальному контейнерi, який закривають i пломбують.

9.5.16. Пiсля закiнчення дослiджень посiви (у пробiрках, чашках тощо), шматочки органiв або суспензiї органiв, взятi для зараження лабораторних тварин, пастерiвськi пiпетки, трупи лабораторних тварин пiдлягають знезараженню.

9.5.17. При видiленнi з патологiчного матерiалу збудникiв сибiрки або спорових анаеробних хвороб їх знезаражують автоклавуванням протягом 1 години пiд тиском в 0.2 МПа (2.0 атм.) або протягом 2 годин пiд тиском в 0,15 МПа з наступним контрольним висiвом на вiдповiднi живильнi середовища.

Такiй самiй обробцi пiдлягає iнструментарiй, скло та iншi предмети, якi були в контактi з iнфiкованим матерiалом.

9.5.18. При видiленнi неспорових збудникiв або при негативних результатах бактерiологiчних дослiджень знезараження проводять автоклавуванням протягом 1 години пiд тиском в 0,15 МПа (1,5 атм.). При цьому iнструментарiй, скло та iншi предмети, якi були в контактi з iнфiкованим матерiалом, знезаражують кип’ятiнням протягом 30 хвилин у 2% розчинi гiдрокарбонату натрiю.

9.6. Робота у вiрусологiчному вiддiлi

9.6.1. Робота iз збудниками вiрусних захворювань допускається тiльки в типових або спецiально пристосованих лабораторних примiщеннях, якi вiдповiдають вимогам повної iзоляцiї i забезпеченi всiма засобами безпеки працi персоналу, що працює в них.

9.6.2. Усi працiвники вiрусологiчного вiддiлу до i пiсля роботи проходять санiтарну обробку в пропускнику, який обладнують iндивiдуальними шафами для особистих речей, одягу i взуття.

9.6.3. Дослiдження патматерiалу з метою дiагностики вiрусних захворювань повинно проводитись тiльки в лабораторiях, забезпечених системою iзольованих кiмнат.

9.6.4. Лабораторнi кiмнати, де проводять роботу з вiрусним матерiалом, повиннi складатися з двох вiддiлень, роздiлених скляною перегородкою. Одне вiддiлення (внутрiшнє) є боксом.

9.6.5. Роботу з матерiалом, iнфiкованим вiрусом, проводять у боксi на столi з вологонепроникною поверхнею (iз металу, мармуру).

Частину робочого стола (50–80 см) покривають трьома шарами марлi, зволоженої 5% розчином хлорамiну. На цiй частинi стола не повинно бути жодних предметiв, крiм матерiалiв, якi пiдлягають дослiдженню (мишi для розтину, суспензiя мозку тощо).

9.6.6. Пiсля закiнчення роботи марлю, якою покривали робоче мiсце, опускають у банку з дезрозчином, стiл дезiнфiкують 5% розчином хлорамiну, або 4% розчином гiдроксиду натрiю.

9.6.7. Розтирання й емульгування органiв та тканин, якi мiстять вiрус, проводять у ступцi з глухим чохлом iз 4 шарiв марлi або в банцi з бусами i притертою пробкою, обгорнутiй чохлом iз 4 шарiв марлi, просоченої 5% розчином хлорамiну.

9.6.8. Кожен працiвник вiддiлу пiд час роботи повинен користуватися ковпаком i двома халатами, якi мають застiбку ззаду i двi кишенi спереду. Один халат служить для постiйної роботи, другий одягають поверх першого тiльки для роботи в боксi. Халати змiнюють у мiру потреби, але не рiдше 1 разу на три днi. Використанi халати складають у металевi коробки i до прання знезаражують в автоклавi. Халат i ковпаки повиннi мати мiтки про закрiплення їх за даним пiдроздiлом.

9.6.9. Усi роботи необхiдно проводити в марлевiй масцi (4 шари марлi на нiс i рот) i в захисних окулярах, якi охороняють працюючого вiд крапельної iнфекцiї.

Протягом дня працiвники змiнюють стерильнi марлевi маски в мiру потреби (перехiд з одного боксу в iнший, змiна дослiджуваного матерiалу, механiчне забруднення маски тощо). Знятi маски стерилiзують в автоклавi.

9.6.10. Пiд час роботи гумовi рукавички, в мiру їхнього забруднення, знезаражують, опускаючи руки в рукавичках у банку з 5% розчином хлорамiну.

9.6.11. По закiнченнi роботи руки в рукавичках промивають у банцi з 5% розчином хлорамiну, пiсля чого рукавички знiмають i знезаражують повторно, опускаючи їх на 30 хвилин у другу банку з таким самим розчином i потiм кип’ятять.

9.6.12. Окуляри дезiнфiкують 70% етиловим спиртом i зберiгають на столi в чистiй банцi. Окуляри, як i маски, знiмають тiльки пiсля знезараження рук дезрозчином.

9.6.13. Пiд час використання пiпеток (градуйованих або пастерiвських) у них необхiдно вкладати подвiйнi ватнi пробки на вiдстанi 1 см одна вiд одної. Пiпетування проводять за допомогою гумового балона.

9.6.14. Пiд час зараження лабораторних i розтину трупiв загиблих лабораторних тварин, якi зараженi збудниками вiрусних захворювань, необхiдно дотримуватися вимог безпеки, викладених в пунктах 9.6.15–9.6.20 цих Правил.

9.6.15. Розтин або зараження дрiбних тварин проводити в захисних скляних настiльних боксах, дотримуючись правил асептики i попередження можливого розбризкування iнфекцiйного матерiалу;

- iнтраназальне зараження тварин проводять тiльки наркотизованим тваринам;

- роботу з курячими ембрiонами i культурами клiтин проводять тiльки в боксах.

9.6.16. Загиблих мишей беруть корнцангами, розтинають їх на корковiй дошцi площею не менш як 18 кв. см, покритiй декiлькома шарами марлi, зволоженої 5% розчином хлорамiну, або в чашках Петрi.

9.6.17. Для виймання мозку мишей закрiплюють на корковiй дошцi шпильками спиною вверх. Шкiру в областi голови протирають 5% розчином хлорамiну, знiмають шкiру з голови, роблять розрiз черепа гострими очними ножицями.

9.6.18. Мишей пiсля розтину кладуть в бачок з дезрозчином. Коркову дошку i марлю пiсля закiнчення роботи занурюють в 5% розчин хлорамiну на 2 години або ж кип’ятять протягом 1 години.

9.6.19. Інструмент для розтину стерилiзують кип’ятiнням, перед застосуванням його обпалюють над полум’ям спиртiвки. Пiд час роботи з однiєю i тiєю ж твариною його перiодично протирають тампонами, змоченими водою, пiсля чого занурюють у спирт i обпалюють.

9.6.20. Пiсля використання iнструмент (пiнцет, ножицi, шпильки тощо) потрiбно негайно знезаразити кип’ятiнням.

9.6.21. Предмети, якi виносять з боксу, в тому числi i клiтки з мишами, протирають зовнi марлею, змоченою 5% розчином хлорамiну. Марлю пiсля використання занурюють у посудину з таким самим розчином. Забороняється виносити брудний посуд без знезараження за межi примiщення.

9.6.22. Пiд час проведення робiт з вiрусом сказу лiкар ветмедицини повинен мати помiчника (лаборанта), якого допускають до роботи за умови набуття ним практичного досвiду i складання спецiального залiку (теоретичнi знання з технiки безпеки i освоєння методик зараження i розтину мишей, приготування суспензiї, розведення її тощо).

9.6.23. Центрифугу для роботи з рикетсiозним або вiрусним матерiалом встановлюють у передбокснику. Рiдину розливають у склянки або центрифужнi пробiрки з тугоплавкого скла, плексигласу або металу i обов’язково закривають пробками або загвинчують кришками.

9.6.24. Пiд час роботи з матерiалом, який може мiстити прiони, необхiдно:

- одягати захисний костюм типу I;

- знезараження патматерiалу проводити автоклавуванням протягом 1 години при тиску в 0,2 МПа (2 атм.);

- з хiмiчних дезiнфекцiйних засобiв використовувати гiпохлорид натрiю (20% розчин, експозицiя 1 година) або 1Н-2Н (4–8%) розчин гiдроксиду натрiю (експозицiя не менше однiєї години);

- знезараження iнструментарiю та iнших предметiв необхiдно проводити заливанням їх 20% розчином гiпохлориду натрiю або 1Н-2Н розчином гiдроксиду натрiю, залишаючи при температурi 20 град. С на нiч.

9.7. Робота в серологiчному вiддiлi

9.7.1. Матерiал, що надiйшов до вiддiлу на дослiдження, необхiдно зберiгати в холодильнику. Не допускається залишати його в коридорi або iнших мiсцях, доступних для стороннiх осiб.

9.7.2. У лабораторiї кров i бiологiчнi рiдини повиннi вважатися потенцiйно iнфiкованими матерiалами.

9.7.3. Миття посуду пiсля попередньої дезiнфекцiї необхiдно проводити в гумових рукавичках.

9.7.4. У разi попадання кровi, сироватки чи культури лептоспiр на шкiру необхiдно обробити її тампоном, змоченим 70% етанолом, протягом 2 хвилин.

Якщо кров чи культура потрапили на слизовi оболонки, їх обробляють струменем води, а потiм одним iз наведених розчинiв: 1% розчином борної кислоти, 1% розчином протарголу; ротову порожнину й горло — 70% етиловим спиртом, 1% розчином борної кислоти або 0,05% розчином перманганату калiю.

9.7.5. Не допускається насмоктувати матерiал у пiпетки ротом. Для цього необхiдно користуватися автоматичними пiпетками, а у випадку їхньої вiдсутностi — гумовими грушами, iндивiдуальними пiпетками Флоринського. Компоненти слiд розливати апаратом Флоринського, шприц-автоматом або iншими приладами.

9.7.6. Пiсля закiнчення роботи зi столiв приймають все зайве i протирають їх 5% розчином хлорамiну або фламбують.

9.7.7. Вiдпрацьованi проби кровi засипають хлорним вапном або заливають 10% розчином гiдроксиду натрiю, нейтральним гiпохлоридом кальцiю у спiввiдношеннi 200 гр. на 1 лiтр, перемiшують i витримують 60 хвилин.

9.7.8. Промитi пробiрки, пiсля попередньої їх дезiнфекцiї, кип’ятять 30 хвилин у закритих посудинах у 0,5% розчинi миючих засобiв або 2% розчинi гiдрокарбонату натрiю протягом 15 хвилин.

Пiсля облiку реакцiї пробiрки заливають розчином миючого засобу, кип’ятять протягом 10–15 хвилин, пiсля чого їх миють.

9.7.9. Вiдпрацьоване предметне скло витримують декiлька днiв у хромовiй сумiшi, промивають у проточнiй водi, витирають чистою ганчiркою.

Чисте скло зберiгають у сумiшi спирту i ефiру у спiввiдношеннi 1:1 у банцi з притертою пробкою.

9.7.10. Із дезрозчинiв застосовують: 10% розчин гiдроксиду натрiю, 3% розчин хлорамiну, 6% переоксид водню з 0,6% мийних засобiв (Лотос, Астра, Прогрес), 4% розчин формальдегiду, 0,5% нейтральний гiпохлорид кальцiю. Термiн знешкодження 60 хвилин.

Дезiнфекцiйнi розчини використовують тiльки один раз.

9.7.11. Посудини для проведення дезiнфекцiї повиннi бути чiтко позначенi i мати кришки.

9.7.12. Обробку посуду, аглютинацiйних пластин, скла пiд час роботи з культурами лептоспiр слiд проводити згiдно з Настановою до лабораторної дiагностики лептоспiрозу.

Пересiв штамiв лептоспiр необхiдно проводити в боксi.

9.7.13. Ватнi пробки вiд пробiрок з кров’ю спалюють або збирають у бачки i стерилiзують автоклавуванням.

9.7.14. Для доставки до лабораторiї проб шкiрсировини використовують тару, що вiдповiдає за своїми габаритами внутрiшньому об’єму автоклава. Проби негайно стерилiзують i тiльки тодi пускають у роботу.

9.7.15. Перекладати проби до автоклава або до iншої тари та автоклавувати їх дозволяється з дотриманням таких заходiв безпеки:

- пiд час роботи з неавтоклавованою сировиною необхiдно взувати гумовi чоботи, одягати додатковий халат, гумовий фартух та рукавицi;

- перекладати неавтоклавованi проби слiд тiльки на розстеленiй клейонцi, яку пiсля закiнчення роботи необхiдно простерилiзувати в автоклавi;

- тару, в якiй доставляли проби, автоклавують, а металевий посуд обпалюють факелом або паяльною лампою;

- пiсля закiнчення роботи гумовий спецодяг слiд протерти дезрозчином, халат проавтоклавувати, рукавицi прокип’ятити.

9.8. Дiагностика мiкозiв та мiкотоксикозiв

9.8.1. Пiд час проведення мiкологiчних дослiджень необхiдно виконувати вимоги охорони працi, передбаченi для бактерiологiчної дiагностики.

9.8.2. Для попередження зараження примiщень лабораторiї спорами грибiв висiви з патматерiалу та кормiв необхiдно проводити в боксi з дотриманням правил безпеки, викладених у пiдроздiлi 9.2 цих Правил.

9.8.3. Екстракцiю кормiв, випарювання екстрактiв i хроматографiю слiд проводити у витяжнiй шафi при ввiмкненiй вентиляцiї. При цьому не допускається використовувати вiдкрите полум’я та електроплитки з вiдкритою спiраллю.

9.8.4. Трупи лабораторних тварин, якi використовували для бiологiчних дослiджень, знищують шляхом спалювання.

9.8.5. Культури грибiв i заражений ними матерiал необхiдно автоклавувати, по можливостi, в день закiнчення дослiджень.

9.8.6. Предметне та покривне скло, пiпетки, якi були у використаннi, спочатку знезаражують 5% розчином хлорамiну, а потiм разом з використаними чашками Петрi автоклавують пiд тиском в 0,15 МПа (1,5 атм.) протягом 2 годин.

9.8.7. Мiкотоксини зберiгають у сейфi або в окремiй, зачиненiй на замок шафi.

9.8.8. Залишки невикористаних кормiв, з яких при дослiдженнi були видiленi токсичнi або патогеннi гриби, через 1 мiсяць пiсля видання експертизи знищують спалюванням.

9.8.9. Пiд час роботи з дослiджуваним матерiалом руки обробляють 70% етиловим спиртом.

9.8.10. Наприкiнцi робочого дня в робочих примiщеннях проводять вологе прибирання з використанням 5% розчину хлорамiну.

9.9. Робота в паразитологiчному вiддiлi

9.9.1. Роботу iз заразним матерiалом проводять тiльки в боксi. Препарати, якi пiдготовленi для дослiдження, повиннi бути розмiщенi на спецiальних пiдносах (емальованих або виготовлених iз матерiалу, що легко знезаражується). Пiсля дослiдження матерiал автоклавують або спалюють. Предметне та покривне скло, пастерiвськi пiпетки та iнший скляний посуд, кювети, пiдноси знезаражують дезiнфекцiйними препаратами.

9.9.2. Штами патогенних культур (токсоплазми, трихомонади), личинки гельмiнтiв (фiни, трихiнели тощо) i членистоногi повиннi бути на облiку i реєструватися в журналi облiку видiлених культур та їх знищення (додаток 2).

9.9.3. У випадках розсiювання заразного матерiалу негайно вживають заходи по знезараженню мiсця, де вiдбулась аварiя.

9.9.4. Пiд час роботи з матерiалом, який може обумовлювати появу алергiчних процесiв (алергеннi клiщi тощо), необхiдно вживати заходiв для захисту дихальних шляхiв (працювати у марлевiй масцi, роботу виконувати в настiльному боксI).

9.9.5. Пiд час роботи в паразитологiчному вiддiлi необхiдно дотримуватися таких самих вимог протиепiдемiчного режиму, як i пiд час роботи в бактерiологiчному вiддiлi (викладенi в пiдроздiлi 9.5 цих Правил).

9.10. Робота в хiмiко-токсикологiчному вiддiлi

9.10.1. Роботу з горючими й отруйними речовинами необхiдно проводити тiльки у витяжнiй шафi.

9.10.2. Для проведення робiт iз вибухо- та вогненебезпечними речовинами їх беруть у мiнiмальнiй кiлькостi. Загальний запас таких речовин у виробничих примiщеннях не повинен перевищувати денної потреби, а на робочих мiсцях — у кiлькостi, яка потрiбна для виконання певної операцiї.

9.10.3. Нагрiвання легкозаймистих речовин (ефiр, бензин, бензол, ацетон, спирт тощо) проводять у витяжнiй шафi на пiщанiй (або водянiй) банi iз закритим електронагрiвом. Не дозволяється користуватися вiдкритим полум’ям та опускати колбу з легкозаймистою рiдиною в гарячу воду без попереднього поступового пiдiгрiву.

При перегонцi легкозаймистих рiдин у холодильник спочатку пускають холодну воду, а потiм умикають нагрiв банi.

9.10.4. Вiдпрацьованi горючi рiдини збирають у спецiальну герметичну тару i передають для регенерацiї або знищення. Зливання їх у каналiзацiю не допускається.

9.10.5. Пiд час виготовлення робочих розчинiв, наважок хiмiчних речовин, що викликають ураження шкiри або всмоктуються через неї, а також пiд час роботи з речовинами, вiдомостi про дiю яких на шкiру вiдсутнi, необхiдно користуватися гумовими рукавичками.

9.10.6. На склянки з реактивами наклеюють етикетки з назвами речовин.

9.10.7. Пiд час роботи з концентрованими кислотами, лугами та органiчними розчинниками необхiдно дотримуватися таких заходiв безпеки:

- усi роботи проводити у витяжнiй шафi;

- одягати окуляри, гумовi рукавички, нарукавники й гумовий фартух;

- концентровану кислоту вiдбирати з посудини тiльки за допомогою спецiальної пiпетки з грушею, сифоном або мiрним цилiндром;

- пiд час приготування розчинiв кислот у посудину спочатку наливати потрiбну кiлькiсть води, пiсля чого, помiшуючи, повiльно вливати кислоту;

- пiд час виготовлення розчину лугiв потрiбно наважку лугу опускати в посудину з широким горлом, залити необхiдною кiлькiстю води i ретельно перемiшати;

- розбивання великих шматкiв їдкого лугу на дрiбнi проводять у спецiально вiдведеному мiсцi. Пiд час виконання цiєї роботи слiд користуватися захисними окулярами, фартухом, рукавицями та респiратором;

- концентрованi кислоти та луги можна виливати в раковину пiсля їх попередньої нейтралiзацiї або розбавлення водою.

9.10.8. Пiд час роботи з фосфороорганiчними отрутохiмiкатами необхiдно дотримуватися таких правил безпеки:

- проби патологiчного матерiалу, води, кормiв та iнших об’єктiв для дослiджень брати, одягнувши захисний фартух i гумовi рукавички. Проби дозволяється брати у склянi банки з притертими пробками або в iншi посудини, якi герметично закриваються;

- проби, якi надiйшли для дослiджень, зберiгати у витяжних шафах;

- пiсля закiнчення роботи обробити 1% розчином гiдроксиду натрiю або гiдрокарбонату натрiю предмети та спецодяг, iз наступним промиванням їх чистою водою;

- для обробки рук користуватися нашатирним спиртом, розведеним наполовину водою (12,5% розчин);

- забруднену тару знешкоджують промиванням гарячим розчином миючих засобiв i потiм водою;

- при появi ознак отруєння (головний бiль, нудота, блювання, часте дихання, посилене видiлення слини, пiтливiсть, болi в животi, посмикування м’язiв тощо) негайно звернутися до лiкаря.

9.10.9. Пiд час роботи iз ртуттю необхiдно дотримуватися таких заходiв безпеки:

- витяжнi шафи, лабораторнi та робочi столи у спецiальних примiщеннях (ртутних кiмнатах) не повиннi мати пiд робочою поверхнею ящикiв;

- ртуть необхiдно зберiгати в литому товстостiнному скляному посудi пiд шаром води. У кожну посудину помiщати не бiльше 1 кг ртутi. Посуд зi ртуттю необхiдно зберiгати в гумовому мiшку або в металевiй банцi. Не дозволяється зберiгати ртуть у вiдкритих посудинах;

- не користуватися посудом iз тонкого скла (колбами, бюксами, хiмiчними стаканами тощо);

- перед тим, як переливати ртуть, посудину необхiдно поставити на пiддон, що дозволить швидко зiбрати ртуть при випадковому її проливаннi;

- не допускати зберiгання у вiддiлах несправних або розбитих приладiв та апаратури зi ртутним наповненням;

- не виливати ртуть у каналiзацiйнi раковини. Для забрудненої ртутi повинна бути банка з водою, закрита гумовою пробкою;

- працювати в гумових рукавичках i стежити за чистотою спецодягу, який повинен бути зшитий iз цупкої бавовняної або льняної тканини. Для дегазацiї спецодягу (вiд дiетилртутI) необхiдно пропарювати його перегрiтою парою при температурi 120 град. – 130 град. C протягом 2 годин;

- перед уживанням їжi, пiсля роботи зi ртуттю, ротову порожнину потрiбно прополоскати слабким розчином бертолетової солi або перманганату калiю, а руки та обличчя помити теплою водою з милом. Пiсля закiнчення роботи прийняти душ.

9.10.10. Ртутнi прилади та апаратура повиннi бути розмiщенi вiддалiк вiд дверей, проходiв, опалювальних та нагрiвальних приладiв.

9.10.11. Апаратуру та прилади з вiдкритими поверхнями ртутi розмiщують, як правило, у витяжних шафах з вiдсмоктуванням повiтря не тiльки зверху, але й знизу. Швидкiсть руху повiтря при всiх вiдкритих стулках пiд час проведення робiт iз шкiдливими речовинами i не пов’язаних з нагрiванням ртутi повинна бути не менше 0,5 м/сек., а при нагрiваннi ртутi — не менше 1 м/сек.

9.10.12. У примiщеннях для роботи зi ртуттю необхiдно включати вентиляцiю за 30 хвилин до початку роботи i виключати через 30 хвилин пiсля закiнчення роботи.

9.10.13. Пiд час експлуатацiї балонiв iз стиснутими або зрiдженими газами (далi — балони) необхiдно дотримуватися вимог ДНАОП 0.00-1.07-94 та вживати таких заходiв безпеки:

- ковпаки з балонiв слiд вiдгвинчувати та знiмати тiльки руками;

- не допускати витiкання газiв iз балонiв та газопроводiв. При зниженнi тиску за манометром необхiдно «обмилити» мiсця можливого витiкання газу i негайно лiквiдувати негерметичнiсть. При iнтенсивному витiканнi потрiбно повнiстю перекрити вентиль;

- не курити та не запалювати вогонь у примiщеннях, де проводяться роботи з горючими газами. Не запалювати сiрниками водень пiд час роботи з термоiонними та полум’яно-iонiзацiйними детекторами;

- не залишати незакрiпленими балони, що розмiщенi у вертикальному положеннi;

- не закрiпляти балони за горловину, штуцер або редуктор;

- не крiпити балони до газопроводу, водопроводу тощо;

- вести облiк одержуваних зi складу балонiв, для чого у спецiальний журнал вносять порядковий номер балона, дату одержання, найменування газу в балонi, номер балона та дату його перевiрки, прiзвище особи, вiдповiдальної за безпечну експлуатацiю балона, пiдпис вiдповiдальної особи, дату здавання на склад порожнього балона, пiдпис особи, яка здала балон;

- ураховувати, що:

боковi штуцери вентилiв балонiв, наповнених горючим газом, мають лiву рiзьбу, а негорючим — праву;

вiдповiдно до ДНАОП 0.00-1.07-94 зовнiшня поверхня балонiв фарбується у вiдповiдний колiр, залежно вiд того, який газ в ньому знаходиться (табл. 2).

Таблиця 2