Особливості охорони праці в галузях сільського господарства

Як вже за­зна­ча­ло­ся вище, ос­нов­ним за­в­дан­ням заходів та засо­бів із охо­ро­ни праці в сільсь­ко­му гос­по­дарстві є ство­рен­ня для праців­ників здо­ро­вих, без­печ­них умов праці, по­пе­ре­джен­ня та профілак­ти­ка ви­ник­нен­ня про­фесійних за­хво­рю­вань, нещас­них ви­падків та аварій, пов'яза­них із ви­роб­ни­чи­ми про­це­са­ми в сільсь­ко­му гос­по­дарстві, тобто за­хист пра­ц­ю­ю­чих від впли­ву шкідли­вих та небез­печ­них ви­роб­ни­чих фак­торів (чин­ників) - фізич­них, хімічних, біологічних та пси­хофізич­них. При цьому сільсь­ко­гос­по­дарсь­ке ви­роб­ниц­тво ха­рак­те­ри­зується цілою низ­кою струк­тур­них, організаційних, тех­но­логічних особливос­тей, що впли­ва­ють на рівень ви­роб­ни­чих ризиків та роб­лять цю га­лузь однією з найбільш трав­мо­не­без­печ­них (після вугільної промисловос­ті). На­при­клад, за ста­ти­стич­ни­ми да­ни­ми, про­тя­гом 2008 р. в АПК трав­мувалися 1700 працівників, з них 123 от­ри­ма­ли смер­тельні трав­ми, за І квар­тал 2009 р. трав­ми на ви­роб­ництві от­ри­ма­ли 209 працівників з них 23 - із смер­тель­ним наслідком.

Аг­ро­про­ми­сло­ве ви­роб­ниц­тво ха­рак­те­ри­зується наявністю цілого ряду нега­тив­них фак­торів, що вже стали тра­диційними: старіння основ­них фондів, зрос­та­ю­ча кількість фізично зно­ше­но­го і мо­раль­но за­старі­лого об­лад­нан­ня, машин і механізмів, що не відповідають без­печ­ним умо­вам праці; постійно зрос­та­ю­ча кількість ро­бо­чих місць, що не від­повідають ви­мо­гам нор­ма­тив­но-​пра­во­вих актів з охо­ро­ни праці, неза­безпеченість пра­ц­ю­ю­чих за­со­ба­ми індивіду­аль­но­го за­хи­сту; значне по­слаблення тру­до­вої і ви­роб­ни­чої дис­ципліни.

Ос­нов­ни­ми особ­ли­во­стя­ми організації ви­роб­ни­чо­го про­це­су в аг­рарному сек­торі еко­номіки є:

- се­зонність робіт, що прак­тич­но не дає мож­ли­вості в окремі пері­оди року до­три­му­ва­ти­ся нор­ма­тив­ної три­ва­лості ро­бо­чо­го дня, внаслі­док чого щорічно трав­ма­тизм до­ся­гає пікових зна­чень в одні й ті самі місяці року. Пер­ший пік при­па­дає на ли­пень-​сер­пень (пора збиран­ня ранніх зер­но­вих і зер­но­бо­бо­вих) - 22-23 відсот­ки річної кількості смер­тель­но трав­мо­ва­них. Дру­гий пік трав­ма­тиз­му при­па­дає на жов­тень - понад 11 відсотків всіх смер­тель­них ви­падків на ви­роб­ництві);

- нерівномірна за­ван­та­женість працівників про­тя­гом року (кіль­кість пра­ц­ю­ю­чих в аг­ро­про­ми­сло­во­му ви­роб­ництві в липні пе­ре­ва­жає се­ред­ню за рік на 13-16 відсотків);

- за­лу­чен­ня до ро­бо­ти в на­пру­жені періоди підлітків та осіб пен­сійного віку (в липні кількість їх до­ся­гає 4-5 відсотків за­галь­ної кіль­кості тих, що пра­ц­ю­ють у цей час у сільсь­ко­му гос­по­дарстві).

Крім того, сільсь­ке гос­по­дар­ство вклю­чає в себе ос­новні галузі: рос­линництво (ріль­ниц­тво, овочівниц­тво, плодівниц­тво, ви­но­гра­дар­ство, ви­ро­щу­ван­ня квітів тощо) та тва­рин­ниц­тво (ско­тар­ство, сви­нар­ство, птахівниц­тво, вівчар­ство тощо) а також об­слу­го­ву­ючі (екс­плу­а­тація іригаційних меліора­тив­них си­стем, ве­те­ри­нарне об­слу­го­ву­ван­ня, тех­нічне об­слу­го­ву­ван­ня машин та об­лад­нан­ня і тощо) та пе­ре­робні, кож­на з яких має цілий ряд спе­цифічних шкідли­вих (вплив яких за пев­них умов може при­зве­сти до за­хво­рю­ван­ня, зни­жен­ня пра­це­з­дат­ності та (або) нега­тив­но­го впли­ву на здо­ров'я на­щадків) та небез­печ­них (вплив яких на працівника в пев­них умо­вах при­зво­дить до травм, го­стро­го отру­єння або іншого рап­то­во­го різкого погіршен­ня здо­ров'я або до смерті) ви­роб­ни­чих чин­ників.

Так, при­та­ман­ни­ми для рос­лин­ництва є різно­манітні ро­бо­ти, по­в'язані з за­сто­су­ван­ням пе­сти­цидів та мінераль­них до­брив; бо­роть­ба з бур'янами, шкідни­ка­ми та хво­ро­ба­ми рос­лин, при­го­ту­ван­ня ро­бо­чих роз­чинів, про­трав­лю­ван­ня насіння, опи­лю­ван­ня, об­при­ску­ван­ня, фу­мігація рос­лин, ґрунту та приміщень, при­го­ту­ван­ня та роз­ки­дан­ня про­труєних при­ма­нок, піджив­лю­ван­ня рос­лин, вне­сен­ня мінераль­них доб­рив. Більшість пе­сти­цидів та мінераль­них до­брив є ток­сич­ни­ми для людсь­ко­го організму. По­трап­ля­ю­чи до організму лю­ди­ни такі речови­ни мо­жуть спри­чи­ню­ва­ти по­ру­шен­ня його нор­маль­ної життєдіяльнос­ті та ви­сту­па­ти при­чи­ною го­стрих чи хронічних інток­си­кацій. Ви­со­кий рівень небез­пе­ки мають і механізовані ро­бо­ти в рос­лин­ництві, оскіль­ки працівники підда­ють­ся три­ва­ло­му впли­ву підви­ще­но­го рівня шуму, вібрації, підви­ще­ної тем­пе­ра­ту­ри в кабіні трак­торів та ком­байнів, нер­вовим пе­ре­на­пру­жен­ням, що при­зво­дить до най­ви­що­го по­каз­ни­ка ви­робничого трав­ма­тиз­му саме серед трак­то­ристів-​ма­шиністів сільсько­господарського ви­роб­ництва.

Ти­по­ви­ми для тва­рин­ництва є небез­печні та шкідливі чин­ни­ки, зумо­в­лені за­сто­су­ван­ням у цій галузі різно­манітних технічних засобів: машин та механізмів для при­го­ту­ван­ня кормів, при­би­ран­ня гною, доїн­ня мо­лоч­них тва­рин, при об­слу­го­ву­ванні ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би, пого­лів'я сви­ней, кіз, овець тощо; ши­ро­ким ви­ко­ри­стан­ням ток­сич­них та по­драз­ню­ю­чих ре­чо­вин (лікарсь­ких та мінераль­них домішок до кор­мів, дез­инфіку­ю­чих, ми­ю­чих засобів тощо); постійним кон­так­том пра­цівників з па­то­ген­ни­ми мікро­ор­ганізмами (бак­теріями, віру­са­ми та про­дук­та­ми їх життєдіяль­ності, па­ра­зи­та­ми-​збуд­ни­ка­ми інвазійних хво­роб, спільних для лю­ди­ни і тва­рин). Крім того самі по собі тва­ри­ни яв­ля­ють­ся дже­ре­лом підви­ще­ної небез­пе­ки.

З огля­ду на ви­ще­за­зна­чене для найбільш ефек­тив­но­го пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня охо­ро­ни праці в сільсь­ко­му гос­по­дарстві поряд із загаль­ними нор­ма­ми (які було роз­г­ля­ну­то в по­пе­редніх підрозділах підруч­ника) існує ряд спеціаль­них норм, що відо­бра­жа­ють саме спе­цифіку ви­роб­ни­чих про­цесів за га­лу­зя­ми сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го виробниц­тва та, відповідно, особ­ли­вості охо­ро­ни праці в них. Ці норми містять­ся в га­лу­зе­вих нор­ма­тив­них актах з охо­ро­ни праці (НПАОП), які яв­ляють собою пра­ви­ла з охо­ро­ни праці за ви­да­ми ви­роб­ни­чих про­цесів, та примірних інструкціях за ви­да­ми робіт чи за про­фесіями, на підставі яких влас­ни­ком підприємства ро­з­роб­ля­ють­ся інструкції з охо­ро­ни пра­ці вже на кон­крет­но­му сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­му підприємстві.

До чин­них на те­ри­торії України спеціаль­них нор­ма­тив­них актів з охо­ро­ни праці в рос­лин­ництві на­ле­жать:

- Пра­ви­ла охо­ро­ни праці у сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві НПАОП 01.1-1.​01-00 (ДНАОП 2.​0.​00-1.​01-00);

- Пра­ви­ла без­пе­ки праці під час ви­ко­нан­ня робіт у за­хи­ще­но­му ґрунті НПАОП 01.1-1.​02-01 (ДНАОП 2.​1.​10-1.​01-01);

- Пра­ви­ла без­пе­ки та ви­роб­ни­чої санітарії для насіннєвих заводів НПАОП 01.1-1.​18-85 (НАОП 1.​8.​10-1.​18-85);

- ССБП. Про­це­си ви­роб­ничі. Ба­вов­ниц­тво. Ви­мо­га без­пе­ки НПАОП

01.1- 7.​01-84 (НАОП 2.​1.​10-2.​04-84 (ОСТ 46.​3.​1.​160-84);

- ССБТ. Про­це­си ви­роб­ничі в сільсь­ко­му гос­по­дарстві, ефіроолій­ні куль­ту­ри. Ви­мо­ги без­пе­ки НПАОП 01.1-7.​02-84 (НАОП 2.​1.​10-2.​10-84 (ОСТ 46.​3.​1.​155-84);

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час ви­ко­нан­ня руч­них робіт у рос­лин­ництві ПІ 2.​0.​00-​081-​99;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час ви­ко­нан­ня робіт із пе­сти­ци­да­ми та агрохіміка­та­ми ПІ 2.​0.​00-​082-​99;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час післяз­би­раль­ної до­роб­ки зерна ПІ 2.​0.​00-​083-​99;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час заготівлі кормів ПІ 2.​0.​00-​084-​99;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час до­роб­ки та закла­дання на зберігання пло­до­ово­че­вої про­дукції ПІ 2.​0.​00-​085-​99;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час ви­ко­нан­ня робіт у садах і на ви­но­град­ни­ках ПІ 2.​0.​00-​086-​99;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час ви­ко­нан­ня робіт у за­хи­ще­но­му ґрунті ПІ 2.​0.​00-​087-​99;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці для трак­то­ри­ста-​ма­шиніста сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва ПІ 2.​0.​00-​013-​1999 та ін.

Спе­цифіку охо­ро­ни праці в тва­рин­ництві відо­бра­жа­ють такі нор­мативні акти:

- Техніка без­пе­ки для робітників, які зай­няті мон­та­жем техноло­гічного устат­ку­ван­ня тва­рин­ни­ць­ких і птахівни­чих ферм НПАОП 01.2- 1.​01-67 (НАОІІ 2.​1.​20-1.​05-67);

- Пра­ви­ла охо­ро­ни праці у тва­рин­ництві. Сви­нар­ство НПАОП

01.2-1.​09-05;

- Пра­ви­ла охо­ро­ни праці у тва­рин­ництві. Ве­ли­ка ро­га­та ху­до­ба НПАОП 01.2-1.​10-05;

- Пра­ви­ла охо­ро­ни праці у птахівництві НПАОП 01.2-1.​03-08;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час заготівлі кормів ПІ 2.​0.​00-​084-​1999;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час до­гля­ду за твари­нами ПІ 2.​1.​00-​089-​2000;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час ви­ко­нан­ня робіт у птахівництві ПІ 2.​1.​00-​090-​2000;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час ве­те­ри­нар­них, санітар­но-​профілак­тич­них робіт та штуч­но­го осіменіння тва­рин ПІ 2.​1.​00- 091-​2000;

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час механічного та руч­ного доїння ПІ 2.​1.​00-​092-​2000 та ін.

Особ­ли­вості охо­ро­ни праці в об­слу­го­ву­ю­чих про­це­сах містять:

- Пра­ви­ла охо­ро­ни праці під час технічного об­слу­го­ву­ван­ня та ре­мон­ту машин і об­лад­нан­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва НПАОП 01.​41-1.​01-01 (ДНАОП 2.​2.​00-1.​01-01);

- Пра­ви­ла з без­печ­но­го скла­ду­ван­ня, зберігання, пе­ре­ве­зен­ня, підго­тов­ки і вне­сен­ня в ґрунт аміачної селітри НПАОП 01.​41-1.​05-72 (НПАОП 63.​12-1.​07-72) (НАОП 2.​2.​00-1.​05-72);

- Пра­ви­ла техніки без­пе­ки при роботі з вод­ним аміаком (аміач­ною водою) НПАОП 01.​41-1.​07-63 (НАОП 2.​2.​00-1.​07-63);

- Пра­ви­ла без­печ­но­го за­сто­су­ван­ня рідкого аміаку в сільсь­ко­му гос­по­дарстві НПАОП 01.​41-1.​08-82 (НАОП 2.​2.​00-1.​08-82);

- Пра­ви­ла без­печ­ної екс­плу­а­тації на­сос­них станцій водогосподар­ських си­стем меліорації НПАОП 01.​41-1.​11-99 (ДНАОП 2.​2.​00-1.​11-99);

- Пра­ви­ла без­печ­ної екс­плу­а­тації каналів, тру­бо­про­водів, інших гідро­технічних спо­руд у во­до­гос­по­дарсь­ких си­сте­мах меліорації НПАОП 01.​41-1.​12.​00 (ДНАОП 2.​2.​00-1.​12.​00);

- Примірна інструкція з охо­ро­ни праці під час прий­ман­ня, збері­гання й видачі па­ли­во-​ма­стиль­них матеріалів та за­прав­лян­ня ними ма­шин ПІ 2.​1.​00-​115-​2000 тощо.

Як ба­чи­мо, на сьо­годні особ­ли­вості охо­ро­ни праці за га­лу­зя­ми сіль­ського гос­по­дар­ства відо­бра­жені в до­сить великій кількості нор­ма­тив­но-​пра­во­вих актів. Проте більшість з них були ро­з­роб­лені та прий­няті ще в 70-​90-​х роках XX ст. і в су­час­них умо­вах не в змозі ефек­тив­но вре­гу­лю­ва­ти пи­тан­ня охо­ро­ни праці в сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підпри­ємствах на фоні докорінних змін як організаційних форм сільсько­господарських підприємств, так і тех­но­логій ви­роб­ництва про­дукції рос­лин­ництва та тва­рин­ництва. У су­час­но­му сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві постійно зрос­тає кількість тех­но­логічних про­цесів, різно­манітних ре­чо­вин, ге­не­тич­но-​мо­дифіко­ва­них організмів, що ста­нов­лять небез­пе­ку для життя та здо­ров'я працівників сільсь­ко­го гос­по­дар­ства, і саме враху­ван­ня цих нових небез­печ­них та шкідли­вих чин­ників з ме­тою ро­з­роб­ки ефек­тив­них заходів та засобів з охо­ро­ни праці та їх за­кріплен­ня на за­ко­но­дав­чо­му рівні є підґрун­тям для підви­щен­ня рівня без­пе­ки сільсь­ко­го гос­по­дар­ства як однієї з ос­нов­них га­лу­зей еко­номі­ки нашої країни

Питання до самоконтролю:

1.Які ви знаєте законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в

сільському господарстві що діють на Україні.

2.Порядок атестації робочих місць на відповідність нормативним актам

про охорону праці.

3. Порядок розробки інструкції з охорони праці в галузі.

Тема3. «Система управління охороною праці в організації.Державний

нагляд і громадський контроль.»

Самостійна робота 1. Система управління охороною праці в організації. Державний нагляд і громадський контроль.