Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства

Реалізація виробничих рішень може супроводжуватися виникненням непередбачених ситуацій чи умов. Саме тому в управлінні фінансовою діяльністю підприємства застосовуються математичні моделі.

Математичне моделювання фінансової діяльності підприємства можна подати у вигляді комплексу задач, розв’язання яких слід здійснювати у три етапи:

І етап: визначення призначення і специфіки моделей, математичного апарату та інформаційного забезпечення, які використовуватимуться у дослідженні, основних напрямків і тенденцій у розробці й використанні моделей, напрямків та методів проведення дослідження;

ІІ етап: дослідження моделей, виявлення та оцінка можливостей економіко-математичного інструментарію дослідження фінансової діяльності підприємства;

ІІІ етап: дослідження можливостей і необхідності створення системи фінансових моделей, забезпечення узгодженості їх функціонування, розробка проекту моделі досліджуваної системи в цілому.

Світова практика дає багато прикладів використання різноманітних фінансових моделей таких як: фінансова модель амортизації активів; фінансова модель дисконту часу; фінансова модель вартості капіталу; фінансова модель визначення граничної ефективності проектів; фінансова модель оцінки капітальних активів (МОКА); фінансовий леверидж (модель оптимізації структури капіталу); фінансові моделі оцінки ризику та його диверсифікації; фінансова модель депозитного мультиплікатора; фінансові моделі обслуговування боргу; фінансова модель оптимізації податкового навантаження; організація платіжного обігу та фінансових потоків; моделі фінансового аналізу на підприємстві; створення комп’ютерної системи управління з фінансових питань тощо.

Основними напрямами використання економіко-математичного моделювання за типом задач, які розв’язуються на виробничому підприємстві, можна вважати такі:

– здійснення аналізу виробництва і використання виробничих потужностей на основі балансових матричних математичних моделей;

– вибір перспективних напрямків виробництва й стратегії фінансової діяльності з використанням прогнозних математичних моделей;

– оптимізація техніко-економічного планування з різною деталізацією часу;

– прогнозування вибору оптимального кредитного механізму;

– прогнозування оптимальної поведінки на ринках виробничих ресурсів та вироблення продукції.

Задачі, які вирішуються за допомогою алгоритму моделювання можна поділити на два основних типи:

1) прогноз, який забезпечить оцінку прогнозних показників на значний проміжок часу, використовуючи певною мірою невизначену інформацію;

2) забезпечення оптимального режиму функціонування підприємства у реальному часі з максимальною невизначеністю всіх параметрів, що розглядаються.