Розділ 4. Лікування захворювань пародонта. Це потрібно, щоб запобігти проліферації епітелію

Це потрібно, щоб запобігти проліферації епітелію. Мембрану фіксують шва­ми за допомогою шовного матеріалу "Gore-Tex".

6. Укладання клаптя на місце і накладання швів. Не рекомендують для швів застосовувати матеріал, який резорбується. Клапоть повинен бути без натягу і на 2—3 мм перекривати контури мембрани.

7. Накладання захисної пародонтальної пов'язки.

Під час проведення цих оперативних втручань необхідно ощадно пово­дитися із мембраною, підтримувати під нею певний простір, стежити, щоб вона не змішувалася в бік дефекту. За наявності великого дефекту доцільно застосовувати мембрани, зміцнені титаном, або щільне заповнення дефек­ту кістковим аутотрансплантатом чи гідроксоапатитом. Надійної фіксації мембрани можна досягти за допомогою ниток чи спеціальних мембранних гвіздків.

Післяопераційний період проводять так само, як і під час клаптевих операцій. Через 4—8 тиж (залежно від розмірів дефекту) можна видали­ти мембрану. У разі виникнення ускладнення мембрану видаляють раніше. У більшості випадків можна витягти мембрану пінцетом, захопивши її край у ділянці шийки оперованого зуба. Якщо цього не вдається зробити, прово­дять невеликий внутрішньоборозенковий розріз. За необхідності обробля­ють внутрішню поверхню клаптя і накладають на рану шви.

Методика застосування мембран, які резорбуються, аналогічна, за ви­нятком — видаляти мембрану не потрібно.

Після проведення того чи іншого методу хірургічного лікування для отримання сприятливих результатів дуже важливим є ретельний догляд за операційною раною і реабілітація таких хворих, гігієнічний догляд за по­рожниною рота, медикаментозне, фізіотерапевтичне та ортопедичне ліку­вання. На сьогодні отримано значну кількість сприятливих результатів, пе­ріод стабілізації захворювання триває протягом декількох років практично за відсутності вираженої симптоматики захворювання. Найбільш сприятли­ві результати отримані в разі лікування трьох- та чотирьохстінкових паро-донтальних кишень.

У післяопераційний період хворому призначають антисептичні поло­скання та рекомендують дотримуватися ретельної гігієни порожнини ро­та (проте застосовують лише м'які зубні щітки). У разі накладення па­родонтальної пов'язки її знімають через кілька днів. Шви знімають на 7—10-й день після оперативного втручання. У разі потреби призначають загальне лікування: анальгетики, антибактеріальні та протизапальні пре­парати тощо. Після рубцювання операційної рани призначають курс фі­зіотерапевтичного лікування. Потім пацієнт перебуває під диспансерним спостереженням.

Серед імовірних ускладнень, які можуть виникнути після проведено­го хірургічного лікування, слід відзначити післяопераційний біль, запа­лення тканин, ретроградний пульпіт у зубах з невидаленою пульпою, ге­матоми, розходження країв рани. їх лікування проводять відповідно до ускладнення.