Загальні вимоги до методів навчання

Доцільність застосування того чи іншого методу (методичного прийому) у кожному конкретному випадку забезпечується дотриманням ряду вимог.

Наукова обґрунтованість методу, що забезпечує оздоровчий, освітній і виховний ефекти від занять фізичними вправами.

Відповідність поставленої задачі навчання. Відсутність конкретних завдань уроку не дозволяє правильно по добрати і методи навчання. Якщо, наприклад, поставлено завдання навчити стрибка в довжину з розбігу способом зігнувши ноги, то визначити методи виявиться неможливим, тому що при такій загальній формулюванні можна рівною мірою використовувати і метод розучування в цілому, і метод розучування по частинах.

Забезпечення виховує характеру навчання. Кожен обраний метод повинен забезпечувати не тільки ефективність навчання, а й виховання пізнавальної активності учня. Тому неприпустимі методи, які сковують ініціативу дитини, вимагають лише механічного відтворення рухів.

Відповідність принципам навчання. Метод навчання зобов'язаний спиратися на реалізацію всієї системи принципів. Неприпустимо однобічно тлумачити зв'язок методу з окремо взятим принципом. Наприклад, було б неправильно вважати, що, якщо вчитель використовує метод показу, значить, він повністю реалізує принцип наочності. Як відомо, цей принцип реалізується через систему методів.

Відповідність специфіці навчального матеріалу. Методи навчання однакові для всіх видів фізичних вправ. Разом з тим кожне з них у відповідності зі своїми характеристиками і складністю вимагає специфічних способів навчання.

Відповідність індивідуальної і групової підготовленості учнів. Враховуючи вікові закономірності сприйняття навчального матеріалу, для дошкільнят найбільш прийнятний метод розучування в цілому, але з послідовним акцентуванням їхньої уваги на окремих елементах. Фізично слабо підготовленим школяреві доведеться частіше пропонувати метод розучування по частинах. При гарній загальноосвітньої підготовки учнів можна буде використовувати для реалізації міжпредметних зв'язків не тільки пояснення, а й розмову.

Відповідність індивідуальним особливостям і можливостям вчителя. Кожен педагог повинен володіти всіма методами навчання в повному обсязі. Проте по цілому ряду причин одні вчителі краще володіють одними методами, інші - іншими. І ці особливості не можна не враховувати. Якщо в конкретному випадку від двох методів очікується приблизно однаковий результат, то розумніше використати той метод, яким учитель володіє краще.

Відповідність умовам занять. Маючи, наприклад, нестандартним устаткуванням, можливо досягти оптимальної моторної щільності уроку і при методі розучування в цілому.

Різноманітність методів. Жоден з методів не може бути визнаний єдиним і основним. При різноманітних методах досягається більший успіх в навчанні. Слід пам'ятати, що не існує поганих методів. Кожен метод по-своєму гарний.

Результативність методу оцінюється насамперед міцністю оволодіння навчальним матеріалом при одночасному сприянні оздоровлення та виховання учнів.

Різноманітність методів. Жоден з методів не може бути визнаний єдиним і основним. При різноманітних методах досягається більший успіх в навчанні. Слід пам'ятати, що не існує поганих методів. Кожен метод по-своєму гарний.

Результативність методу оцінюється насамперед міцністю оволодіння навчальним матеріалом при одночасному сприянні оздоровлення та виховання учнів.

За способом отримання учнями знань і вмінь всі методи навчання поділяються на три групи: практичні методи, методи використання слова, методи наочного сприйняття. Наявність трьох груп методів забезпечує ознайомлення учня з досліджуваним дією за допомогою різних аналізаторних систем організму: дитина слухає, спостерігає, відчуває сам процес руху. При навчанні діям особливого значення набувають практичні методи.