Фінанси визначаються природою і функціями держави, її діяльністю

Роль фінансів:

забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних та фізичних осіб, держави,

здійснюють перерозподіл первинних і вторинних доходів між галузями, регіонами і населенням,

забезпечують кругообіг фінансових ресурсів і безперервність виробництва,

регулюють різні напрями соціально–економічного розвитку,

Забезпечують контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів.

— 2 —

Функції фінансів:

1. Розподільча.

2. Контрольна.

Розподільча функція реалізується на трьох стадіях:

Первинний розподіл — це розподіл новоствореної вартості і формування первинних доходів суб’єктів фінансових відносин. Первинні доходи підприємства — прибуток; працівників - заробітна плата; держави — непрямі податки, надходження від державного майна, прибуток держсектора.

Перерозподіл полягає в створенні і використанні централізованих фондів грошових коштів.

За рівнем централізації вони поділяються на:

загальнодержавні (бюджет та фонди цільового призначення)

відомчі фонди (фонди міністерств та відомств)

корпоративні (формування фондів підприємств та об’єднань)

Вторинний розподіл властивий тим, хто не бере участі у первинному розподілі (виплата заробітної плати у бюджетній сфері, асигнування з бюджету, виділення коштів з фондів цільового призначення)

Контрольна функція — полягає у створенні об’єктивних можливостей для здійснення контролю за формуванням і використанням фондів грошових коштів. Необхідність її обумовлена тим, що фінансові відносини мають протиречивий характер.

Розрізняють контроль:

- державний (на загальнодержавному рівні розподілу ВВП)

- відомчий (галузевими міністерствами і відомствами)

- внутрішній (самоперевірка фінансової діяльності підприємствами)

- незалежний (здійснюють аудиторські фірми)

- суспільний (контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави)

— 3 —

Моделі фінансових відносин:

1. За послідовністю розподілу ВВП виділяють:

а) фінансова модель ринкової економіки:

Вартість ВВП розподіляється зпочатку між тими, хто зайнятий на його створенні (підприємства, працівники). Держава отримує свої доходи на етапі перерозподілу ВВП.

б) фінансова модель адміністративної економіки:

Переважна частина ВВП відразу централізується в бюджеті і виключається з розподільчих відносин.

Недоліки цієї системи:

- з неї не видно реального рівня доходів юридичних і фізичних осіб,

- відсутні стимули до продуктивної праці,

-доходи юридичних та фізичних осіб не відображають їх вклад у створення ВВП.

2. За рівнем державної централізації ВВП (в ринковій економіці):

Американська модель. Фінансове втручання в економіку мінімальне. Рівень бюджетної централізації — 25–30%. Рівень самофінансування фізичних і юридичних осіб максимальний.

Західноєвропейська модель. Помірний рівень централізації ВВП в бюджеті — 35–45%. За рахунок державних коштів фінансується соціальна сферна, насамперед освіта.

Скандинавська модель. Високий рівень централізації ВВП в бюджеті — 50–60%. Розгалужена державна соціальна сфера. Така модель можлива за високого рівня культури і свідомості населення.

— 4 —

Фінансово–кредитний механізм — це сукупність форм, фінансових методів та важелів впливу на соціально–економічний розвиток суспільства. Включає:

Фінансові показники - абсолютні величини, які характеризують формування або використання фінансових ресурсів держави, результати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення (ВВП, ЧНП, НД, доходи та видатки бюджету, прибуток, середня ЗП).

Фінансові методи включають:

Фінансове планування - діяльність по визначенню обсягів, джерел формування та напрямків використання фондів фінансових ресурсів.

Фінансове управління – діяльність, пов’язана з необхідністю втручання в розподільчі процеси з метою досягнення запланованих результатів.

Фінансовий контроль – діяльність, спрямована на перевірку правильності розподілу та перерозподілу ВВП і НБ через відповідні фонди.

Фінансове забезпечення виступає в трьох формах: самофінансування, бюджетне фінансування, кредитування.

Фінансове регулювання - законодавчо визначена система впливу держави на фінансові процеси в суспільстві.

Фінансові важелі, стимули та санкції - конкретні форми здійснення процесів розподілу і перерозподілу ВВП і НБ, за допомогою яких можна впливати на інтереси суб”єктів господарювання з метою підвищення їх зацікавленості в досягненні певних результатів.

Фінансове право -система фінансових правових норм і законів, що регламентують відносини щодо формування і використання грошових коштів держави та суб”єктів господарювання. (Конституція України, Закони України, Постанови ВРУ, декрети КМУ, укази Президента, нормативні акти міністерств, акти місцевих рад).

--- 5 —

Фінансові ресурси - це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання ВВП та НБ за певний період.

Напрямки використання фінансових ресурсів:

1. Поповнення основного і оборотного капіталу державного сектора економіки.

2.Формування фонду споживання (видатки на соціально – культурні заходи, задоволення соціальних потреб, соціальний захист, видатки на оборону і управління).

3.Формування фонду нагромадження державного сектору економіки (капітальні вкладення, створення резервних фондів).

Розрізняють централізовані і децентралізовані фінансові ресурси.

Централізовані фінансові ресурси розміщені в:

бюджетній системі,

державних фінансових органах та кредитних установах, Центральному банку,

централізованих і децентралізованих фондах цільового призначення.

Джерелом фінансових ресурсів держави виступає ВВП.

Децентралізовані фінансові ресурси знаходяться в розпорядженні суб”єктів господарювання і населення. Створюються за рахунок прибутків і накопичень резидентів, зокрема: прибутку, амортизаційних відрахувань, кредитів банків, кредиторської заборгованості; коштів, отриманих від випуску цінних паперів.