Форми статистичного спостереження

З точки зору організації статистичного спостереження розрізняють три основні організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організоване статистичне спостереження та реєстри.

Звітність — це форма спостереження, при якій кожний суб’єкт діяльності регулярно подає дані в державні органи статистики та відомства у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми.

Розрізняють типову і спеціалізовану звітність.

Типова звітність має єдину форму і зміст для всіх підприємств і організацій незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Спеціалізована звітність властива тим підприємствам чи окремим виробництвам, що мають свої специфічні властивості.

За періодичністю подання звітність буває поточна (тижнева, декадна, місячна, квартальна), яка охоплює показники поточної діяльності суб’єктів, і річна, що підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік.

Залежно від терміновості звіти можуть подаватися такими способами: поштою, телетайпом, електронною поштою.

За порядком проходження звітність поділяють на централізовану і децентралізовану.

Централізована звітність проходить через систему державної статистики, де обробляється і передається відповідним органам управління.

Децентралізована звітність опрацьовується у відповідних міністерствах чи відомствах, а зведену інформацію подають статистичним органам.

Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість, систематичність, вірогідність.

Перехід на систему національних рахунків (СНР) потребує системи статистичних показників і методів збирання даних, широкого застосування спеціально організованих спостережень на макро- та мікрорівні.

Спеціально організовані статистичні спостереження охоплюють ті сторони суспільного життя, які не відобразились у звітності. До них належать переписи, одноразові обліки, спеціальні обстеження, опитування.

Переписи проводяться періодично або одноразово і дають, повну характеристику масового явища станом на якусь дату або певний момент часу. Класичним прикладом є перепис населення, який в більшості країн світу проводиться з інтервалом в 10 років і дає інформацію про віковий і національний склад населення, сімейний стан, джерела засобів існування, житлові умови тощо. У переписах, крім статистиків, беруть участь спеціально підготовлені реєстратори чи обліковці, які записують дані опитування и статистичні формуляри.

Обліки — суцільні спостереження масових даних, які грунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів. Прикладом можуть бути облік поголів’я худоби за видами, групами і категоріями господарств, а також облік земельного фонду за видами угідь, якістю грунту, категоріями господарств тощо.

Спеціальні обстеження — переважно несуцільне обстеження масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними або одноразовими.

Опитування — це, як правило, несуцільне спостереження з метою вивчення думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів. Винятком є суцільне опитування всього населеня — референдум — масове волевиявлення щодо принципових соціально-економічних та політичних питань.

Третьою формою статистичного спостереження є статистичний реєстр — це список або перелік одиниць певного об’єкта.

2.5 Види та способи спостереження

Різноманітність соціально-економічних явищ потребує за­стосування різних видів спостереження. Різновид спостереження визначається ознакою групування. Класифікація статистичних спостережень здійснюється за декількома критеріями.

За часом реєстрації даних статистичне спостереження поділяють на поточне, періодичне і одноразове.

Поточне спостереження полягає у систематичній реєстрації фактів по мірі їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу.

Періодичне спостереження проводиться регулярно, здебільшого через певні (як правило, рівні) проміжки часу. Прикладом можуть бути різного роду переписи, що проводяться в нашій країні з певною періодичністю: перепис населення, пере­пис обладнання, перепис виробничих площ, а також тематичне обстеження суб’єктів бізнесу.

Одноразове спостереження проводять епізодично по мірі виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу з метою вирішення певних соціально-економічних завдань. Наприклад, маркетингове дослідження щодо адаптації товару до місцевого ринку, або вивчення думки населення щодо впровадження страхової медицини.

За способом одержання статистичних даних спостереження поділяють на безпосереднє, документальне і опитування.

Безпосередній облік фактів передбачає безпосередній огляд, перелік, вимірювання, зважування та ін.

Документальний облік грунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. Найбільш широкого вжитку він набув при складанні статистичної звітності. У такий спосіб визначаються всі економічні показники макро- та мікрорівнів: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розмір доходів, капітальних вкладень, обсяги експорту та імпорту товарів тощо.

Опитування респондентів — це таке спостереження, при якому відповіді на питання формуляра записують зі слів респондента. Опитування буває експедиційне, самореєстрація, кореспондентське і анкетне.

При експедиційному опитуванні спеціально підготовлені реєстратори заповнюють формуляри спостереження і одночасно перевіряють правдивість відповідей на питання.

Самореєстрація — це опитування, при якому респонденти самі заповнюють статистичні формуляри. Працівники статистичних органів лише інструктують їх і перевіряють правильність одержаних відповідей.

Кореспондентське опитування здійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним органам.

При анкетному опитуванні анкети респондентам вручають особисто або висилають поштою.

Опитування може проводитись також у формі інтерв’ю. Цей спосіб допускає довільність відповідей респондентів на поставлені питання, з’ясування їх думок.

За повнотою охоплення одиниць сукупності спостереження поділяють на суцільне і несуцільне.

При суцільному спостереженні обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності, а при несуцільному спостереженні обліку підлягають не всі слементи, а тільки певна їх частина.

Несуцільні спостереження поділяють на такі види: спостереження основного масиву, вибіркове, монографічне, анкетне, моніторинг.

Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки у яких визначає розмір явища, тобто при обстеженні відкидають певну кількість одиниць, які не можуть істотно вплинути на характери­стику сукупності в цілому.

При вибірковому спостереженні також обстежуються не всі елементи сукупності, а тільки певна, випадково відібрана їх частина.

Монографічне спостереження передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності.

Анкетні спостереження розповсюджені в соціальних і демографічних дослідженнях, при вивченні громадської думки щодо різноманітних соціальних питань.

Моніторинг — це спеціально організоване систематичні спостереження за станом певного середовища. Наприклад, моніторинг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. В економічній сфері моніторинг застосовується при реєстрації даних валютних торгів аукціонів.

2.6 Помилки спостереження та способи їх виправлення

Розрізняють помилки реєстрації і помилки репрезентативності.

Помилки репрезентативності мають місце тільки при вибірковому спостереженні. Вони виникають внаслідок того, що відібрана для обстеження частина сукупності не досить точно відображає всю досліджувану сукупність.

Помилки реєстрації — це помилки, які виникли внаслідок неправильного встановлення фактів, або неправильного їх запису. Помилки реєстрації можуть бути випадковими або систематичними.

Випадкові помилки виникають внаслідок дії випадкових непередбачуваних причин і спричиняють відхилення даних в сторону збільшення чи зменшення. Такі помилки частіше бувають ненавмисними, вони не є небезпечними, оскільки вплив їх на узагальнюючі показники урівноважується.

Систематичні помилки виникають з якоїсь певної причини і діють, як правило, в одному напрямку: або заниження, або завишення. Причиною може бути несправність вимірювальних приладів, неправильне розуміння реєстратором окремих вказівок щодо заповнення бланків та ін. Систематичні помилки можуть бути навмисними і ненавмисними.

При контролі достовірності статистичних даних, повноти і якості зібраної інформації застосовують різні способи арифметичної і логічної перевірки.

Арифметичний контроль передбачає перевірку даних протягом всього процесу одержання і опрацювання інформації. Це перевірка підсумкових даних, перевірка правильності розрахунку середніх і відносних показників, балансового методу, погод- ження тих показників, які виводяться один з одного. Завдання лічильного контролю є виправлення підсумків і окремих кількісних показників.

Логічний контроль застосовують у взаємодії з арифметичним контролем у процесі опрацювання статистичної інформації. Він полягає в зіставленні відповідей на питання і з’ясуванні їх логічної сумісності. У процесі логічного контролю можуть бути виявлені нереальні або неправдоподібні відповіді.

Основними прийомами контролю статистичних даних є:

1. співставлення відповідей на різні взаємопов’язані питання в документах;

2. порівняння записів у документі, що перевіряється, з аналогічними даними в інших документах;

3. співставлення звітних показників за суміжні періоди;

4. застосування методу балансової ув’язки показників.

Наведені прийоми перевірки статистичних даних шляхом арифметичного і логічного контролю можуть бути використані при перевірці як матеріалів спеціальних обстежень, так і звітності.