Обов’язки фармацевта лікувально-профілактичного закладу і клінічного провізора

Для виконання функцій щодо організації лікарського забезпечення стаціонарних хворих в лікувально-профілактичних закладах, які мають 300 і більше ліжок і прикріп­лені до аптек - самостійних суб’єктів господарювання, вводиться посада фармацевта (фармацевтів) (але не більше двох осіб), який безпосередньо підпорядковується голов­ному лікарю або його заступнику. Фармацевт лікарні виконує такі основні обов’язки:

6.4. приймання і перевірка замовлень від відділень лікувально-профілактичних закладів;

6.5. приймання з аптеки укомплектованих замовлень і своєчасна передача лікарських засобів і виробів медичного призначення у відповідні відділення;

6.6. постійний зв’язок з лікарями, інформування їх про лікарські засоби;

6.7. контроль за дотриманням у відділеннях і кабінетах лікувально-профілактичних закладів встановлених правил зберігання лікарських засобів.

В інших лікарнях ці обов’язки виконує завідувач аптеки лікувально-профілактич­ного закладу або головна медсестра.

В обласних, центральних міських і міських лікарнях, розташованих у містах з насе­ленням понад 25 тис. осіб, центральних районних і районних лікарнях сільських райо­нів, міських лікарнях і поліклініках міст і селищ міського типу з чисельністю населення до 25 тис. осіб (з числом ліжок понад 150), дитячих обласних і міських лікарнях, міських лікарнях швидкої медичної допомоги вводиться посада клінічного провізора з розра­хунку 1 посада на 300 ліжок, але не більше двох посад на лікарню.

До найважливіших функцій клінічного провізора належать:

6.8. консультування фахівців клінічних, адміністративних та аптечних підрозділів лікувально-профілактичного закладу з питань, пов’язаних із використанням лікар­ських засобів;

6.9. інтерпретація вказівок лікаря стосовно препаратів у зв’язку з раніше призначе­ними ліками, діагнозом та історією хвороби пацієнта, його станом, результатами лабораторних аналізів і спадковими хворобами;

6.10. розробка основних напрямків подальшого розвитку медикаментозної допомоги;

6.11. оцінка (експертиза) і відбір ліків для внесення до формуляру та забезпечення його регулярного перегляду;

6.12. аналіз використання ліків з метою усунення виникаючих проблем;

6.13. вивчення випадків розвитку побічних реакцій на застосування ліків і прийняття відповідних заходів стосовно попередження їх виникнення.

Основними напрямками діяльності клінічного провізора є:

6.14. фармацевтична опіка в лікарняній аптеці або аптечному закладі, розташованому на території лікувально-профілактичного закладу, з амбулаторної та стаціонарної допомоги, а також з контролю якості виготовлення ін’єкційних розчинів в умовах аптеки лікарні (поширюється на пацієнта, його родичів і близьких, провізора та інший персонал аптеки);

6.15. фармацевтична опіка у відділеннях лікувально-профілактичного закладу (поши­рюється на лікарів, медичний персонал, пацієнта, його родичів і близьких), клініко-фармацевтична просвітницька діяльність (школи пацієнтів з відповідального самолікування, побічної дії безрецептурннх ліків, сумісності лікарських засобів з їжею та між собою, навчання медичного персоналу тощо);

6.16. питання раціональної закупівлі та використання лікарських засобів на основі клі- ніко-фармацевтичного менеджменту та фармакоекономічних досліджень, удоско­налення лікарського забезпечення лікувально-профілактичного закладу (поши­рюється на головного лікаря, його заступників, завідувача аптеки);

6.17. контроль якості фармакотерапії шляхом оцінки листків лікарських призначень, попередження застосування ліків, що не відповідають медичним показанням для конкретного пацієнта, оцінки раціональності застосованих схем фармакотерапії та результатів проведення клінічних випробувань лікарських засобів;

6.18. клінічна та клініко-лабораторна робота - виявлення побічних ефектів ліків та їх несумісностей, співпраця із структурами фармакологічного нагляду, вивчення біо- еквівалентності та біодоступності лікарських засобів та їх інтерпретація з подаль­шим використанням для оптимізації вибору ліків і оцінки якості фармакотерапії, збір фармакологічного анамнезу та фармакотерапевтичний моніторинг пацієнтів, участь у клінічних розглядах та консиліумах;

6.19. інформаційна робота - розробка та поповнення інформаційної бази лікарських засобів, пам’яток для пацієнта з використання ліків, участь в опрацюванні фарма­цевтичного інформаційного стандарту;

6.20. організаційно-методична робота - участь у формуванні та роботі етичного комітету та формулярної комісії, в підготовці класифікаторів та переліків лікарських засо­бів, опрацюванні, удосконаленні та моніторингу протоколів (стандартів) надання медичної допомоги населенню, опрацюванні та впровадженні клініко-фармацев- тичної документації, розробці нормативно-правової бази клінічної фармації.