Назва теми, кількість годин
| Зміст освіти
|
Пізнавальний компонент
| Орієнтовні твори для сприймання та практично – творчого опрацювання
|
1.Фольклорні витоки українського балету
8 год.:7 + 1.
| Фольклорні джерела.
Календарний обряд як синкретичне дійство і прообраз театральної вистави.
Пластика і танець як складова обряду.
Обрядове дійство і народна гра: спільне і відмінне. Обряд весілля – перша народна драма. Весільні танці.
Палітра українських народних танців: Хороводи:тексти хороводів, їх взаємозв’язок з хореографічним малюнком. Тематика хороводів (відображення трудових процесів, оспівування природи, тваринного світу; відтворення характерів людей, родинних взаємин тощо.
Ілюстративність рухів (відтворення в пластиці трудових процесів, рухів птахів і тварин тощо). Використання реквізиту.
Діалогічність драматургії.
Сюжетні танці. Пантоміма та елементи акторської гри. Жартівливі танці. Героїчні танці.
Побутові танціВідмова від тексту. Вигуки – кульмінації. Основні танцювальні рухи («перемінний крок», «тинки», «присядки», «вихилясники», «голубці», «дрібушки», «притупи» та ін.).
Музична складова українських танців: музичний інструментарій.
Троїсті музики.
Оркестр українських народних інструментів.
Український костюм.
Український танець в контексті інших видів народного мистецтва (декоративно – ужиткове).
Сюжети українських танців та обрядів у творах живопису, літератури
|
ХМ-ММ:«Кривий танець» «Перепілонька», «Шевчик», «Мак», "А вже весна", "Подоляночка", "Заїнька", "А ми просо сіяли",
Гопак, Козачок, Шевчик, Чумак, Горлиця, Півторак, Решето, Коломийка, Гуцулка, Аркан, ін.
Є.Станкович. Сцени з балету “Майська ніч” (“Гра у ворона” та ін.)
ММ:П.Чайковський «Журавель», (Фінал Симфонії № 2), «Вийди, вийди, Іванку» (фінал Концерту для фортепіано з оркестром № 1)
М.Лисенко «Думка – Шумка» (Рапсодія для фортепіано).
О.Костін Аркан з опери - балету “Золоторогий олень”.
І.Шамо «Ятранські ігри»
Л.Дичко «Кривий танець» з хорової сюїти «Пори року».
Фото – зображення українських народних інструментів.
(Музей музичного, театрального і кіномистецтва в Києві.).
ТМ: Є.Станкович Фрагменти з фольк-опери “Цвіт папороті”, – за вибором.
ОМ: М.Пимоненко «Святочне
ворожіння», Г.Якутович «Аркан» (ліногравюра),
Сценічні костюми Л. Семикіної.
Зразки українського декоративно - ужиткового мистецтва: вишивки, писанок, ляльок, розпису, кераміки та ін. – із зображенням танцюристів, музикантів тощо.
|
2. Професійні джерела українського балетного театру
8 год.:7 + 1.
| Скоморохи – перші професійні актори. Мистецтво скоморохів – започаткування драматичного, музичного, лялькового театру, циркового мистецтва. Танцювальна й музична майстерність скоморохів. Трагічна доля скоморохів. Княжий театр.
Шкільний театр в контексті мистецтва українського бароко. Значення шкільного театру для української культури. Особливості драматургії вистав. Акторська гра. Танець у шкільній драмі. Сценографія
Вертеп. Драматургія вертепного дійства. Вертепна скриня. Персонажі вертепу. Сюжети вертепної вистави. Музичне і пластичне рішення вертепної вистави.
Народний танець, пісня, інструментальний супровід побутової частини вертепу.
Кріпацький театр. Балетна освіта.
Доля артистів. Найвідоміші кріпацькі театри в Україні. Театральна трупа Д.Ширая,
Репертуар. кріпацького театру („Амур і Психея”, „Венера і Адоніс”, „Павел і Віргінія” та інші). Українські танці в балетних дивертисментах.
Український танець та інші види мистецтва 18 ст. – початку 19 ст.
Аматорський театр та його значення для становлення балетного театру в Україні. Балетна студія Іваницького в Харкові.
Танець в театральних трупах І.Штейна, Л.Млотковсього.
Українська хореографія в контексті художньої культури ХVII –ХVIII ст..
| ХМ – ММ:Відеозапис:
Гопак з балету В.Соловйова – Сєдого «Тарас Бульба»
Гопак з опери «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргского
«Ой, під вишнею» (хореографічна картинка із старовинного українського театру ляльок Ансамбль ім. Вірського)
ММ: М.Леонтович «Діду мій, дударику». Канти – за вибором.
«Всякому городу нрав і права» на текст Г.Сковороди.
Хорові твори М.Березовського, А.Веделя, Д.Бортнянського (фрагменти - за вибором)
І.Карабіц „Сад божественних песен” – за поезією Г.Сковороди
ОМ:Фреска «Скоморохи» в Соборі Св..Софії в Києві.
Зображення Козака Мамая в декоративно – ужитковому мистецтві. І.Репін «Гопак», «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»
Українська парсуна - за вибором.
Ікона «Покрова» із зображенням Богдана Хмельницького.
Скульптура Й.Пінзеля в Соборі Св.. Юра у Львові.
Приклади українського бароко в архітектурі (Домініканський костьол у Львові, Андріївська церква, дзвіниці Києво – Печерської Лаври та Собору св.. Софії, брама Заборовського, Покровська церква в Києві, собор у Козельці).
Ф.Гуменюк «Маруся Чурай»
|
3. Народження професійного театру в Україні.
10 год.: 9+1
| Іван Котляревський - актор і драматург.
«Наталка – Полтавка» І.П.Котляревського: непересічне значення для української культури. Танцювальна і музична складова.
Сучасні постановки «Наталки – Полтавки». Екранізація.
«Енеїда» І.П.Котляревського як «енциклопедія українського танцю».
Сценічне рішення «Енеїди».
Г.Квітка – Основ’яненко та його вплив на театральний процес в Україні. П’єси Г.Квітки – Основ’яненка в репертуарі українських театрів.
Акторська майстерність та пластична виразність М.Щепкіна та акторів його доби. Карпо Соленик.
Народна пісня і танець як засоби характеристики народних образів (“Наталка-Полтавка” М.Лисенка). Постановка М.Щепкіним танцю Виборного - перша спроба поглибити виразність сценічної дії засобами “танцювального” образу.
Тарас Шевченко і театр: акторський талант Кобзаря. Твори для театру. Музична Шевченкіана. Пластична виразність живописних образів митця.
| ХМ-ММ: Танці з опери М.Лисенка «Наталка – Полтавка».
ММ: М.Лисенко. Пісня Виборного з опери «Наталка – Полтавка».
Увертюра до опери «Тарас Бульба». Фрагменти з опери «Енеїда».
С.С. Гулак - Артемівський. Опера «Запорожець за Дунаєм» (фрагменти – за вибором).
ОМ: Т.Шевченко Портрети М.Щепкіна, Айри Олдріджа.
«Катерина» та ін. твори живопису та графіки – за вибором.
ФОТО: Пам’ятники І.Котляревському в Полтаві (скульптор Л.Позен), Т.Шевченку в Харкові (скульптор М.Манізер).
|
4. Український танець контексті театрального мистецтва 2-половиниХ1Х – початку ХХ ст.
9 год.: 8+ 1.
| Київська опера – третя сцена російської імперії. Одеська, Львівська Харківська опера у 2 –й половині Х1Х ст. Балетний репертуар.
Балетна освіта в Україні наприкінці Х1Х - початку ХХ ст.
Балетний театр у палітрі інших мистецтв.
Театр корифеїв і його епохальне значення для народження національного балетного театру. Боротьба за національний репертуар.
Акторська майстерність, вимоги виразної і доцільної пластики, міміки, жесту.
«Батько українського театру» М.Кропивницький. Брати Тобілевичі.
М.Заньковецька – перша народна артистка України. Найвизначніші ролі артистки.
Перший стаціонарний театр М.Садовського. Співтворчість М.Садовського з дослідником українського танцю В.Верховинцем.
Значення М.Старицького для вивчення танцювального фольклору. «Ой, не ходи Грицю».
Український танець у виставах театру корифеїв.М.Садовський – виконавець українських танців.
Поняття про побутовий і народно – сценічний танець.
Театр корифеїв і Микола Лисенко. Діяльність Київського відділення Всеросійського музичного товариства.
Хома Ніжинський: співтворчість з майстрами театру корифеїв, постановки танців в операх.
Всесвітня слава С.Крушельницької.
Українські художники - передвижники: співзвучність прогресивним пошукам театрального репертуару, тенденціям вивчення танцювального фольклору.
| ХМ: фото театральних афіш тих часів.
М.Лисенко. Танці русалок з «Утопленої».
ММ: Твори П.Ніщинського («Вечорниці»), К.Стеценка, М.Леонтовича, Я.Степового,
С.Людкевича та ін.– за вибором.
ОМ:
Фото театральних споруд – пам’яток архітектури.
Г.Семирадський Декоративна завіса «Парнас» у Львівському театрі.
Живопис і скульптура українських передвижників:
(С.Васильківський,.Орловський, М.Кузнєцов, К. Костанді, М.Пимоненко, С.Світославський, П.Левченко, та інші) – за вибором.
Л.Позен «Запорожець у розвідці».
О.Мурашко «Дівчина в червоному капелюсі».
М.Примаченко «Театр «Запорожець за Дунаєм»
ТМ: Фото: портрети корифеїв, сцени з вистав.
Хутір «Надія».
|