| № з/п
| Зміст навчального матеріалу
| Орієнтовна кількість годин
|
| 1 семестр
|
| Тема 1. Танець у театралізованих дійствах стародавніх цивілізацій Сходу(8 год.: 7+1)
|
|
| ВСТУП: Походження мистецтва. Джерела танцю в магічних ритуалах первісної людини. Походження музичних інструментів. Зразки печерного живопису.
|
|
|
| Храмові містерії Єгипту. Танці єгиптян, їх образна співзвучність загальній культурі Єгипту. Музичний супровід танців – арфа, ліра, лютня, флейта, плескання в долоні. Костюм у Стародавньому Єгипті.
|
|
|
| Танцювальне мистецтво Індії: синтез – музики, пластики, слова. Символіка рухів. Костюм Індії. Декоративно – ужиткове мистецтво Індії.
|
|
|
| Пластика акторів китайського театру. Китайський традиційний танець драконів. Танець з віялом. Музичні особливості китайської народної музики. Образність танцю та декоративно – ужиткового мистецтва. Пекінська опера: сюжети, акторська майстерність. Китайський костюм. Особливості гримування акторів китайського театру.
|
|
|
| Театр і танцювальне мистецтво Японії в контексті культури країни. Японський костюм. Символіка гримування акторів японського театрів.
|
|
|
| Лялькові театри Сходу.
|
|
|
| Інтерес до Сходу та східні мотиви в мистецтві Європи наступних епох, творчості сучасних українських митців.
|
|
|
| Урок - узагальнення
|
|
| Тема 2. Античність – колиска європейської культури(8 год.: 7+1)
|
|
| Унікальність культури Давньої Греції у світовому просторі.
Шедеври давньогрецького мистецтва різних видів і жанрів.
Мистецькі сюжети в давньогрецьких міфах. Музи. Терпсихора – муза танцю. Мельпомена – муза театру. Аполлон Музагет.
|
|
|
| Танці в житті давніх греків: різновиди (побутові, ритуальні, войовничі, танці на святах. Танці акробатів, канатоходців) та особливості пластики
|
|
|
| Танець та акторська пластика в давньогрецькому театрі. Давньогрецький театр – родоначальник світового театрального мистецтва. Актор: синтетичність його мистецтва. Ставлення до акторів в античній Греції.
|
|
|
| Танець та пластика у видовищах стародавнього Риму (войовничі танці, танці рабів, жерців. Виникнення танцювальних шкіл). Римські карнавали. Гістріони – мімічні актори. Облаштування давньогрецьких та давньоримських театрів.
|
|
|
| Костюм та зачіска давніх греків та римлян.
|
|
|
| Відтворення танцювальних сюжетів у вазописі, рельєфах, скульптурі.
|
|
|
| Античність у творчості українських та західноєвропейських митців.
|
|
|
| Урок - узагальнення
|
|
| 2 семестр
|
| Тема 3. Балет Західної Європи: від Середньовіччя до класицизму (середньовіччя. Ренесанс. Бароко. Рококо. Класицизм)(10 год.:9+1)
|
|
| Театралізовані містерії середньовічного міста. Трубадури, трувери, Мінезингери. Лицарі.
|
|
|
| Комедія дель арте: синтетичність мандрівних акторів епохи Ренесансу.
|
|
|
| Придворна балетна сюїта Середньовіччя та Італійського Ренесансу Поняття про старовинні танці. Народне походження бальних танців. Бранль. Бас- данс. Гальярда. Контрданс. Куранта, Павана, Жига. Сарабанда. Менует. Реверанс і його значення в танцях.
|
|
|
| Французький балет: «Комедійний балет королеви» - початок історії балетного театру. Придворні дійства. Французька Королівська Академія танцю (1661). П.Бошан - придворний балетмейстер і винахідник принципів запису танців, засновник техніки класичного танцю (п’ять основних позицій класичного танцю, вихідні положення ніг). Ж - Б Люллі і його танці. Придворні алегоричні балети: сюжети, «геометрична» побудова танців. Принцип симетрії.
|
|
|
| Ж.Ж. Новерр – реформатор балету. „Листи про танець і балети”. Учні Ж.Ж.Новерра (Ж.Доберваль).
|
|
|
| Танець в контексті мистецтв: музика і музичні інструменти епохи: віола, тамбурин, гобой, лютня. Декорації і костюми в балетах Франції. Музична складова.
|
|
|
| Танець в контексті мистецтв: (Архітектура та інтер’єри середньовічних замків, палаців Відродження, бароко, класицизму. Французький парк)
|
|
|
| Інтерпретація стародавніх танцювальних жанрів митцями наступних епох, українськими композиторами.
|
|
| 25 - 26
| Уроки - узагальнення
|
|
| Тема 4. Балет Західної Європи: від романтизму до імпресіонізму (9 год.: 8+1)
|
|
| Мрії і реальність романтиків. „Сильфіда” – перший романтичний балет. Танець на пальцях. Поява пуантів – відкриття в балеті та нові можливості танцювальної образності і техніки.
|
|
|
| „Жізель” – вершина романтичного балету. Видатна танцівниця романтизму Марія Тальоні. Балетний костюм: виразність, відповідність образності танцю. Створення можливості для розвитку танцювальної техніки.
|
|
|
| «Марна пересторога» - «пращур» сучасного комедійного балету. Фанні Ельслер – сценічне суперництво з М.Тальоні. Народні мотиви в хореографічній лексиці. Співвідношення музики, танцю і пантоміми.
|
|
|
| Ф.Тальоні, Ж. Перро. Август Бурнонвіль.
|
|
|
| Англійський парк – прикмета доби романтизму. Співзвучність стилю балетних декорацій пейзажам англійського парку та пейзажам англійського романтичного живопису
|
|
|
| Романтизм у музичному мистецтві: танцювальні жанри. Віденський бал. Вальс. Оперета. Й. Штраус – син.
|
|
|
| Танцювальні сюжети в живописі і скульптурі імпресіоністів.Танцювальна музика композиторів - імпресіоністів. «Вільний танець» Айседори Дункан: Співзвучність естетиці імпресіоністів.
|
|
| 34 -35
| Уроки - узагальнення
|
|
