Цели,для к-ых требуется оценка недв-ти. Место и случаи оценки им-ва в эк-кой с-ме. 3 страница

54. Дезактивація майна обєкта. Дезактивація – усунення радіоактивних речовин із поверхней до величин, безпечних для людини. Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоакт. речовинами підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання. Повна дезактивація здійснюється наступними методами: змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів; змивання РР струменем води під тиском; знищення РР газокрапельним потоком; знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками; змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо; знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування. Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації, таким чином, полягає у відриванні радіоакт. частин від поверхні та знищення їх з оброблених об’єктів. Дезактивація споруд проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку. Дезактивація внутр. приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Починати дезактивацію слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2—3% содовим розчином.

55. Дезактивація території об’єкта. Дезактивація – усунення радіоактивних речовин із поверхней до величин, безпечних для людини. Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами. Ділянки територій, які не мають твердого покриття, дезактивуються шляхом зняття зараженого шару грунту товщиною 5—10 см, дорожними машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого грунту товщиною 8—10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в’яжучі рецептори, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню.Дезактивація води провадиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці, шляхом багаторазового відкачування з них води і знищенням грунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15—20 м дезактивується шляхом зняття шару грунту товщиною 5—10 см з наступним засипанням її не заб-1 рудненим піском.Дезактивація продуктів і харчової сировини проводиться шляхом обробкии або заміни тари. Продукти, які не було затарено шляхом зняття забрудненого шару, заражена готова їжа і хліб знищуються. Для поліпшення дезактивації користуються дезактивуючими розчинами, які створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У) або при їх відсутності пральними засобами, чи промисловими відходами, які необхідні для пом’якшення води, що і дає можливість краще змити з поверхні бруд разом з радіоактивними речовинами. З цією метою розчини можна підігріти.

56. Дегазація майна обєкта. Дегазацією назив. знезаражування об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) та вилучення отруйних речовин. Дегазація може проводитися хім., фіз.-хім., фіз. способами. Хімічний спосіббазується на взаємодії хім. речовин з отруйними речовинами, внаслідок чого створюються нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараженої поверхні дегазаційними розчинами або обробкою їх водними кашками (хлорне вапно). При відсутності штатних дегазаційних речовин можна викор-ти пром. відходи, які містять у собі речовини лугової та окислювально-хлоруючої дії. Відходи, які містять речовини лугового характеру створюються: при очищенні нафтопродуктів; при обробці вовни, льону, бавовни, віскози; при мийці склянок з-під пива, вина і безалкогольних напоїв; при обезжиренні металевих поверхонь; при переробці целюлози і інших підприємствах хімічної промисловості. Луговість відходів можливо встановити за допомогою лакмусового паперу і (синіє), або в результаті лабораторного аналізу. Фізико-хімічний засіб заснований на змиванні ОР із забрудненої поверхні за допомогою мийних речовин або розчинників. Для цього використовуються порошки та інші мийні засоби у вигляді водного розчину (влітку) або розчину в аміачній воді (взимку). При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються з зараженої поверхні разом з розчинником. Фізичний засіб заснований на випаровуванні ОР з зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високо-температурного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.

57. Дегазація території обєкта. Дегазацією назив. знезаражування об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) та вилучення отруйних речовин. Дегазація території може проводитися хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи розсипайням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин. Механічний спосіб — зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7—8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дошок тощо.Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і нервово-паралітичними ОР, проводиться обробкою розчином хлорного вапна.

58+59. Дезинфекція майна (території) об’єкта. Дезінфекцією назив. знищення патогенних мікроорганізмів і токсинів з заражених об’єктів. Розрізняють профілактичну, поточну і заключну дезинфекцію (останні два види дезинфекції - загальна назва осередкової). Профілактична дезинфекція проводиться до виникнення захворювань населення шляхом використання миючих і чистячих засобів. Дезінфекція може проводитисяхімічним, фізичним, механічним та комбінованим способами. Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами—основний спосіб дезінфекції. Фізичний спосіб — кип’ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях. Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що і дегазація і передбачає видалення зараженого грунту або використання мастил. Дезінфікуючі речовини і розчини: формальдегід — безколірний задушливий газ, водний розчин формальдегіду — формалін. Формалін викор-ся для дезінфекції техніки, засобів індивідуального захисту, одежі, взуття, зберігається у металевих бочках і скляних бутлях по 40 л; фенол — тверда речовина рожево-коричневого кольору, добре розчиняється у воді. Водний розчин фенолу називається карболовою кислотою – знищує вегетативні форми мікробів. крезол — темно-бура масляниста рідина з запахом фенолу. Використовується у вигляді 5% горючих мильно-крезолових розчинів для знищення вегетативних форм мікробів.лізол — червоно-бура масляниста рідина. нафтализол — суміш 35% крезолу і 65% нафтенового мила, 10% водний розчин нафтализолу має дезінфікуючу дію і мийні властивості.

60. Матеріальне і фінансове забезпечення заходів захисту персоналу і територій обєкта.

Фін-ня діяльності постійних органів управління у сфері захисту насел. і територій здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів згідно із закон-вом України. Фін-ня цільових програм захисту населення і територій від НС, забезпечення сталого функціонуванн япідприємств і організацій здійснюється відповідно до законодавства України. Фін-ня заходів щодо запобігання і реагування на НС провадиться за рахунок коштів організацій, що знаходяться на території розвитку надзвичайної ситуації, бюджетних і позабюджетних коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідних виконавчих органів рад, страхових фондів та інших джерел.

Під час ліквідації НС на загальнодержавному рівні за поданням МН, Мінфіну, Мінекономіки, інших заінтересованих центр. органів виконав. влади викор-ться спец. фін. та матер. резерви, у тому числі:

кошти резервного фонду КМУ;

запаси держ. матер. резервів техніки і спеціальних видів майна.

Під час ліквідації НС на регіональному рівні вик-ться спеціальні фін. та матер. резерви, у тому числі:

кошти резервного фонду Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських держ. адм-й;

регіон. запаси матер. резервів, техніки та спеціальних видів майна.

У разі вичерпання зазначених джерел фін-ня, у виняткових випадках, виділяються у встановленому порядку необхідні кошти в обгрунтованих межах з резервного фонду КМУ.

Під час ліквідації надзвичайних ситуацій на місцевому рівні викор-ся фін.та матер. резерви, у тому числі:

кошти резервного фонду районних, районних у містах Києві та Севастополі держ. адм-ій;

місцеві запаси матер. резервів, техніки та спеціальних видів майна.

У разі вичерпання зазначених джерел фін-ня, у виняткових випадках, виділяються у встановленому порядку необхідні кошти в обгрунтованих межах з резервного фонду Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських держ. адм-ій.

Порядок створення матер. резервів для ліквідації НС встан-ся КМУ. Номенклатура та обсяги резервів матер. ресурсів визн-ться органом, що їх утворює.

61. Сили територіального підпорядкування (району), що можуть надати допомогу об’єкту в умовах надзвичайної ситуації.

Територіальні підсистеми складаються із:

До складу сил і засобів те ритор. підсистем входять:

Усі сили та засоби територіальної підсистеми, які розташовані на території регіону, оперативно підпорядковуються відповідному керівнику те ритор. органу упр-ня спеціально уповноваженого централ. органу викон. влади з питань ЦЗ.

Для ліквідації наслідків НС можуть залучатися частини та підрозділи Збройних Сил України, інших війс. формувань, утворених відповідно до вимог чинного закон-ва. Для забезпечення заходів щодо захисту населення і територій від НС та проведення спеціальних робіт місцевими органами виконавчої влади, органами місц. самовря-ня, на підп-вах, в установах та орг-ях незалежно від форми власності та підпор-ня ств. спеціалізовані служби ЦЗ: енергетики, захисту с\г тварин і рослин, інженерні, комун.-техн., матер. забез-ня, медичні, оповіщення і зв’язку, протипожежні, торгівлі й харчування, технічні, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку тощо. Громадські об’єднання можуть брати участь у виконанні завдань ЦЗ під керівн-ом територ. органів, уповноважених із питань ЦЗ насел., за наявності в учасників зазначених робіт - представників цих об’єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку. Сили і засоби недержавних підп-в, установ та орг-й можуть брати участь у виконанні специфічних аварійних робіт за окремими угодами з місц. органами виконав. влади та органами місц. самовря-ня. Сили та засоби територіальної підсистеми при виникненні НС можуть залучатися до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на території свого та/або суміжних регіонів:

регіонального та місцевого рівня - на підставі аналізу НС, проведеного те ритор. органом упр-ня спеціально уповноваженого центр. органу викон. влади з питань ЦЗ, рішенням начальника ЦЗ те ритор. підсистеми; об’єктового рівня - за запитом керівника об’єкта, на території якого виникла НС.

62.Сили Цивільного захисту України.

Силами ЦО є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Безпосереднє керівництво військами ЦО здійснює начальник штабу ЦО України. До сил ЦО відносяться:

-військові частини цивільної оборони (4 бригади, 4 полки);

-спеціалізовані формування цивільної оборони (4 загони);

-невоєнізовані формування, які створюються на О ГІГ.

Війська ЦО виконують завдання щодо захисту насел. від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять РіІНР. Для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, створюються спеціалізовані формування. Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здійснюється за контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи в надзвичайних ситуаціях. Підпорядковані вони штабу ЦО України. Невоєнізовані формування ств. на воєнний час в обл., містах, районах, а також на підп-ах, що продовжують свою виробн. діял-ть під час війни. До формувань ЦО зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до трьох років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження (припис).

За підпорядкуванням невоєнізовані формування ЦО поділяються на об’єктові і територіальні, за призначенням – на формування загального призначення і формування служб. Об’єктові формування призначені для ведення РіІНР в осередках ураження та в районах стихійного лиха безпосередньо на об’єктах. Використовуються за планами начальників ЦО об’єктів. Територіальні формування призначені для ведення РіІНР разом з об’єктовими формуваннями на найбільш важливих об’єктах на території міста, району, області, а також у районах стихійного лиха, катастроф та інших НС. Формування загального призначення утворюються для ведення РіІНР на об’єктах, у -осередках ураження та в районах стихійного лиха.

Формування служб ЦО призначаються для проведення рятувальних заходів і робіт, розвідки, знезаражування, надання медичної допомоги при проведенні РіІНР, а також для посилення і забезпечення дій формувань загального призначення при їх функціонуванні в осередках ураження та районах стихійного лиха. Організаційно складаються з загонів, команд, груп, бригад, дружин, ланок.

63. Формування Цивільного захисту об’єкта господарювання.

Базою створення таких формувань є підп-ва, установи та орг-ції, їх люди, матер. та техн.і засоби. Адміністрація підпр-ва, установи несе відповідальність за створення, оснащення та підготовку цих формувань.

До формувань цивільного захисту об’єкта господарювання відносять: збірний загін (300чол), збірна команда (108), збірна група(45), рятівний загін (220), рятівна команда (105), рятівна група (35), розвідувальна група (16), група інженерної розвідки (21), аварійно-технічна команда (45), команда знезаражування (50), група знезаражування (15), пост спостереження (3), санітарна дружина (24). Оснащення формувань ЦО матеріально-технічними засобами відбувається в різних формах. Централізовані формування виконують завдання по ліквідації аварії та здійснюють аварійно-відбудовні роботи у випадку НС.

Об’єктові невоєнізовані формування поділяються на формування загального призначення та формування забезпечення.

Формування загального призначення створюються на базі допоміжних цехів, робота яких істотно не впливає на виробництво.

Формування забезпечення (служб ЦО) створюються на базі служб чи структурних підрозділів, виробнича діяльність яких найбільше відповідає характеру завдань цих формувань. Спец техніка і майно знаходяться у постійній готовності для використання за призначенням.

64. Гідродинамічні-небезпечні об’єкти. Можливі наслідки зруйнування дамб та гребель.

Гідродинамічний небезпечний об’єкт –це споруда або утворення природи, що створює різницю рівнів води до і після нього, яка у разі її руйнування може привести до утворення проривної хвилі та зони затоплення, що може привести до загибелі людей, сільськогосподарських тварин і рослин, завдати шкоду суб’єктам господарської діяльності і навколишньому природному середовищу. Аварії на напірних гідроспорудах (греблях, дамбах) відносять до найбільш небезпечних для населення і навколишнього середовища техногенних аварій. Особливо катастрофічні наслідки виникають при руйнуванні гідроспоруд з проривом напірного фронту. Такі аварії, що призводять до неконтрольованого поширення з великою швидкістю води у вигляді хвиль прориву, прийнято визначати як гідродинамічні аварії (ГДА). При розташуванні в басейні ріки каскаду напірних гідроспоруд гідродинамічна аварія від руйнування греблі, що розташована вверх за течією, при несприятливому збігові обставин (проходження природного паводку, відмова водоскидних споруд внаслідок різних причин тощо), може призвести до послідовного, згідно з так званим ефектом «доміно», руйнування гребель, розташованих вниз за течією, й розвитку каскадної ГДА. Катастрофічні затоплення на території України можливі в результаті прориву гребель, руйнування великих гідровузлів на річках Дніпро, Дністер, Південний Буг та інші. Найбільшою потенційною небезпекою є прорив гребель Дніпровського каскаду гідровузлів (Київського; Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Запорізького, Каховського) із загальним запасом води понад 43 км3. При їх руйнуванні зона затоплення може охопити територію семи областей України із загальною площею до 7 тис. км2. А при руйнуванні усіх гребель на території! України під затоплення можуть потрапити території десяти областей загальною площею] понад 8 тис. км2 з населенням майже 1,8 млн. осіб, в зоні затоплення може опинитись! понад 530 населених пунктів та близько 470 важливих об’єктів господарського! призначення.

65.Особливості застосування засобів індивідуального захисту в умовах зараження радіоактивними речовинами.

Найпростіші засоби захисту органів дихання – ватно-марлева пов’язка. Ватно-марлева пов’язка вигот-ся із шматка марлі розміром 100×50 см. Його розстеляють на столі, посередині кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5—6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи. Пов’язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — заходити за підборіддя. Нижні кінці зав’язують на тім’ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.Для захисту органів дихання людей у системі ЦЗ є протигази. Вони захищають органи дихання, обличчя й очі людини від радіоакт. речовин, небезпечних хім.. сполук і бактер. речовин, що знаходяться у повітрі. Ізолюючі протигази є спец. засобами захисту органів дихання, очей, обличчя від усіх небезпечних речовин, що містяться в повітрі. Застосовують їх, якщо фільтруючі протигази не забезпечують захист, а також коли у повітрі недостатньо кисню. Фільтруючі протигази при такому зараженні використовувати заборонено.

66.Захист продуктів харчування та води від зараження радіаційними речовинами.

Щоб уберегти продукти харчування і воду від зараження радіоактивними речовинами, необхідно, насамперед, ізолювати їх від зовнішнього середовища.

У домашніх умовах основним засобом захисту продуктів харчування і води від зараження є збереження їх у тарі, що герметически закривається, або використання для їхнього укриття захисних матеріалів (поліетиленової плівки, щільної папір, клейонки і т.п.). Хліб, сухарі, кондитерські вироби варто загорнути в щільний папір і укласти в металеві кастрюли, поліетиленові мішки. Цукор, муку, крупу, вермішель доцільно тримати в пакетах із щільного паперу. Для більшої надійності ці продукти краще укласти в коробки, ящики, які викладені зсередини клейонкою або іншим плівковим матеріалом. Гарний захист м’яса, ковбас, рибних виробів забезпечують домашні холодильники.

Олія, молоко, рослинні жири краще зберігати в металевих або скляних банках із кришками, що щільно закриваються. Для захисту овочів варто використовувати дерев’яні ящики, а потім укрити їх брезентом або іншою щільною тканиною.

Для укриття продуктів харчування в умовах сільської місцевості можна використовувати погреби, підпілля, овочесховища, склади й інші, спеціально підготовлені помешкання. У них повинні бути забиті щілини в стінах, дверях, вентиляційні отвори.

Для захисту води варто використовувати термоси, графини, цебра, бідони, ванни. Весь посуд повинний, закриватися щільними кришками, а цебра і ванни накриватися щільним матеріалом.

Запаси води необхідно створювати з розрахунку на кожну людину в добу від 10 до 15 літрів, тільки для приготування їжі необхідно від 3 до 5 літрів.

У містах і населених пунктах, де є система водопостачання, подача води відбувається по трубам із водопровідною арматурою, що забезпечує надійний її захист.

67.Надання першої медичної допомоги ураженим СДОР

Медична допомога ураженим ОР і СДОР є невідкладною і відрізняється своєю специфікою.

Особливістю надання допомоги ураженим є послідовність виконання слідуючих заходів:

- припинення подальшого надходження отрути в організмі;

- застосування специфічних протиотрут (антидотів);

- відновлення і підтримання функцій життево важних систем організму (дихання, кровообігу);

- застосування засобів симптоматичної терапії.

Перша медична допомога надається на місці ураження чи в ближніх схованках і направлена на усунення перших признаків ураження ОР і попередження розвитку важких уражень. Надається вона самими військово-службовцями в порядку само- і взаємодопомоги, а також особовим складом підрозділів, які виділяються для рятувальних робіт Санітарні інструктори і фельдшери із складу цих підрозділів безпосередньо керують наданням першої медичноі допомоги і самі надають її найбільш тяжко ураженим.

Термін надання першої медичної допомоги складає до 5-10хв. з моменту надання симптомів інтоксикації, при цьому використовуються в першу чергу медичні засоби профілактики і надання медичної допомоги, які знаходяться в уражених. Слід відмітити, що застосування антидоту, який знаходиться в аптечці індив. найбільш ефективно в перші хвилини після появлення признаків інтоксикації і не попереджає розвитку важкої форми отруєння при його застосуванні через 5-10хв. і пізніше.

Обробка заражених ділянок шкіри в перші 1-2хв. попереджує ураження, через 5-10хв.- не виключає виникнення важкої форми отруєння.

68.Організація захисту персоналу у сховищі.

Сховища ЦО – це споруди, які забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження НС. Сховища, які знаходяться в зонах можливого виникнення масових пожеж і в зонах ураження СДОР, забезпечують також захист укритих людей від високих температур, отруєння продуктами горіння і ураження СДОР. Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей на протязі 2 діб.Герметизація сховищ виконується для виключення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивної пилі, біологічних аерозолів, газоподібних продуктів горіння при пожежах і затікання повітряної ударної хвилі, а гідроізоляція для виключення проникнення ґрунтових і поверхневих вод. Вентиляція і опалення.Сховища оборудуються механічними системами припливної і припливно витяжної вентиляції для підтримання допустимих теплових і вологих та газових параметрів повітря на протязі всього часу перебування в них людей. Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати нормальну її роботу по режиму чистої вентиляції на протязі 48 годин і в режимі фільтровентиляції 12 годин. Для забезпечення водою сховище оборудується підключеним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом. В сховищах встановлюються промивні туалети з відводом стічних вод в зовнішню каналізаційну мережу.

69. Пост радіаційного та хімічного спостереження.

Пост радіа. та хім. спостереження – позаштатне спеціалізоване формування (від 2 до 4 осіб), яке здійснює періодичне або постійне радіаційне та хімічне спостереження відповідно до встановлених завдань та регламенту.Завдання:

Засоби.Об’єктові пости комплектуються та оснащуються приладами радіаційної (хімічної) розвідки та засобами індив. захисту за штатами і табелями(радіометр, рентгенометр, дозиметр, легкий захисний костюм, фільтруючий протигаз, респіратор Р-2 — на кожного, метеокомплект, захисні окуляри, засоби зв’язку та оповіщення). Склад: 3 чол.-командир і 2 розвідника:хімік,дозометрист).

70.Дії персоналу при аварії на хімічно-небезпечному обєкті.

Працівники здійснюють технічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовується НХР, сповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну по прямим телефонам, установленим безпосередньо на робочрму місці. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов’язки відповідно до порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації аварій. Черговий диспетчер ХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ХНО, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, міський відділ внутрішніх справ, а також спеціальні служби, що залучаються до проведення робіт в умовах аварії з НХР, та керівників підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.

Цели,для к-ых требуется оценка недв-ти. Место и случаи оценки им-ва в эк-кой с-ме.

В условиях рын. эк-ки постоянно сущ-ет проблема оценки ст-ти им-ва пром-ного предпр-я для его владельцев,потенц. инвесторов,страх. орг-ций,налог. органов и др субъектов.Бел закон-во приводит мн-во случаев, при к-ых оценка ст-ти обязательна.Согласно полож-м Указа Президента № 615,выделяют след случаи обязательного прове­дения оценки: 1. при продаже в пр-се конкурсного пр-ва им-ва лица,признанного банкротом,для определения начальной цены этого им-ва на публичных торгах.Оценивается ст-сть им-ва,выставляемого на торги; 2. предоставлении в кач-ве обеспечения исполнения обязательств по кредитному договору (за исключением межбанковского кредитного договора) залога им-ва,кроме ден ср-в.Оцен-ся ст-ть им-ва,передаваемого в залог; 3. внесении неден вклада в уставный фонд юр лица.Оцен-ся ст-ть вносимого в фонд неден вклада; 4. совершении сделки,предусм-й отчуждение гос им-ва,кроме им-ва,относимого к оборотным ак­тивам гос юр лиц.Оценивается ст-ть соот­ветствующего им-ва,подлежащего возмездному отчуждению; 5. возмездню приобретении РБ,ее админ-тер-ной ед-цей,юр. лицом гос-ой формы собств-сти недв им-ва.Оценивается ст-ть приобретаемого им-ва; 6. в иных случаях,предусмотр. закон-вом.Т о,оценка будет необход. практически при многих сделках. Кроме того, в эк-ках разв-х стран оценку объектов собствен­ности проводят для решения задачи эффект. управления им-вом. При этом выделяют 2 укрупненные цели:для принятия обосно­ванных управленче решений, для развития недв им-ва в соотв-вии с принципом наиболее эф-ного исп-ния.

24. Фин-во-эк-кие аспекты оценки в эф-ном управлении недв. УСК–как метод упр-ния недв и бизнесом. Повыш-е рын. ст-ти предп-ия-как общая задача мен-та. В рез-те проведения исследов-й крупн-х коммерч орг-ций в 1990 гг. англ спец-ты выделили 3 гл компон-та недв как ресурса, актива и объекта управления в общей системе управления:1.Функц-ный ком-т упр-ния недв - это ресурс. ком-нт в стратегич. план-ании и орг-ции упр-ния фирмой. Поскольку объекты недв явл обеспеч-им ресурсом, следует с уч. долгоср перспективы решать:какие ресурсы недв (земельные владения производств и офисные площади, технолог. сооружения и объекты инфрастр-ры) и в каком кол-ве необход. для достижения стратегич целей орг-ции. Отсюда управленч. задача №1-оптимизация,с учетом текущего состояния и перспектив развития, размеров, состава и стр-ры исп-мой недв, вкл-я:выявление возникающих несоотв-й, недостающих объемов и функцион. кач-ва объектов недв.В рез-те т. анализа формулир-ся задачи нового стр-ва и приобр-й, модернизации технологий и помещений, конверсии и т. д.;выявление излишков недв для их возможной реал-ции или перепрофилирования направлений их исп-ния. В итоге формулир-ся задачи продажи, сдачи в аренду,др форм коммерч исп-ния оказавшихся непрофильными объектов недв.2.Финанс. к-т.Объекты недв как определ финн-вый актив занимают важное место в бух док-ах орг-ций. Соотв-но их стр-рные и объемные пок-ли, тек. состояние, ст-стные оценки и др. хар-ки в значит мере влияют на сис-му пок-лей фин деят-ти орг-ции, н-р:-на размеры налогооблаг. базы и налог. платежей в бюджеты разл у-ней;-себест-ть прод и услуг и др пок-ли эф-сти хоз деят-ти; фин состояние орг-ции; оценочную ст-ть бизнеса (фирмы); долю в доходной части бюджета орг-ции (н-р,по рез-там сдачи производств. площадей в аренду);-долю в расходной части бюджета орг-ции и др.Разнообр-е аспектов,масштабы и значимость фин. хар-ик недв-ти- это позволяет говорить о целес-сти выделения в рамках подразд-й фин мен-та специалистов по комплексу названных фин аспектов упр-ния недв. Кр того,здесь лежат проблемы эф-го упр-ния инвестиц. проектами развития фирмы и отд.х направлений ее коммерч. деят-ти.3.Затрат.комп-т.Недв-ть фирмы-это сов-ть вещных объектов,к-ые по своим проектным хар-кам и тек. состоянию влияют в существ. мере на кач-во,ур-нь комфортности и безоп-ти осн деят-ти; требуют ответств. эксплуатац. содержания; требуют регулярн. анализа и действий по тек. и капитальному ремонту и др. В конеч. счете все перечисл.требования находят отражение в соотв. планах и сметах ресурсных затрат (фин и мат-но-технич).Спец-ты в обл оценки и упр-ния недв и/или соотв. специализ. подразделение д. уметь в комплексе оценить проблему и подготовить предложения, программу и сбалансир. планы действий рук-ву фирмы. Гл направлением такого интегрирования явл. фин аспекты упр-ния. В наст. время все большую актуальность приобретает концепция упр-ния стоим. компании. Суть ее заключ. в том, что, упр-ние д. б. нацелено на обеспеч-е роста рын. стоим. компании и ее акций. Т.е. все устремления компании, аналитич.методы и приемы мен-нта д. б. направлены к одной общей цели: помочь компании максимизировать свою стоим., строя проц. принятия управленч. решений на ключ. факторах стоим. На стоимость компании оказывают воздействие различные факторы (факторы стоимости) — в частности, ценовая политика компании, состояние производственных мощностей, уровень конкуренции в отрасли, надежность поставщиков, нормативные акты, издаваемые государством, общеэкономическая ситуация в стране и т. п. Факторы стоим. м. раздел. на 2 усл. группы: внешние факторы (факторы, возник. независ. от волеизъявления мен-нта компании; однако это не означает, что наступление тех или иных событий нельзя б. предвидеть и принять меры по мин-ции негат. последствий); внутр. факторы (связ. с действиями м-нта, отрасл.спецификой самого пр-тия).С т. зр. управления стоимостью важно выстроить всю систему факторов, воздействуя на к-рые м. добиваться роста стоим. Сист. предст. совокупность показ-лей деят-сти компании и отд. ее подразделений и отделов. Управление стоимостью компании - комплексный процесс. Его можно определить, с одной стороны, как последоват-ю реал-цию принц-в финансю модели и построение на ее основе и с ее пом.всех решений мен-нта компаний – стратегич. и операт., финан.и нефинансовых. С др. стороны, упр-ние стоим. д. исходить из необх-сти удовлетв-ия ожиданий всех "заинтерес. лиц". Концепц. упр-ния стоим. предпол., что мен-ры нацелены на действия и управленч. решения, к-рые увелич-т не столько тек., либо надежно планируемые на ближайший период прибыли, сколько создают основу для получ-я гораздо больших и даже, возможно, четко не прогноз. прибылей в более отдален. будущем, что, однако, способно резко повысить тек. стоим. пр-тия. Мен-рам необх. знать, какова б-т стоим. пр-тия в случае принятия управленч. решения, влекущего серьезные последствия (изменение оргстр-ры управления, внедрение инвестиц. проектов). При рассмотрении ст-сти пр-тия как целевой ф-ции упр-ния мен-ры пр-тия нацелены на долгоср. рост стоим. Именно анализ изм-ния стоим. пр-тия позволит оценить положит. либо отрица. динамику, получаемую в ходе проведенных преобразований, касающихся не только отд.структ. ед-цы, а всего пр-тия в целом, с уч. и внеш., и внутр. взаимосвязей.