Блок електроживлення (power supply)

Оскільки в сучасних операційних системах із графічним інтерфейсом багато операцій виконуються за допомогою «мишки» чи аналогічних їй пристроїв, то один з цих пристроїв також входить у мінімальний склад комп'ютера.

Материнська плата, яку називають також системною платою (system board), є пристроєм, що керує внутріш­німи зв'язками і взаємодіє із зовнішніми пристроями. На материнській платі розміщуються всі основні елементи комп'ютера, лінії з'єднання і розняття для підключення інших пристроїв.

Центральний процесор безпосередньо обробляє інформацію і виконує функції керування роботою всього комп'ютера відповідно до заданої про­грами. Центральний процесор (надалі просто процесор) займає чільне місце в ієрархії пристроїв комп'ютера, будучи, з одного бо­ку, найважливішим і найскладнішим його пристроєм, а з другого - визна­чальним щодо можливості конкретного комп'ютера обробляти дані.

Процесор - основна складова частина ЕОМ. Він здійснює опрацювання інформації введеної в ЕОМ. Інформація заздалегідь кодується за допомогою 0 та 1 і подається в процесор. Процесор виконує арифметичні операції (+, -, •,:), логічні операції (порівняння чисел або символів) та інші дії над кодами. Важлива характеристика процесора – швидкість виконання елементарних операцій (швидкодія).

АЛП – арифметико-логічний пристрій призначений для виконання логічних та арифметичних дій над інформацією.

ПК – пристрій керування призначений для керування усіма операціями по обробці інформації.

Пам’ять (запам’ятовуючий пристрій) призначена для зберігання інформації. Основною характеристикою пам’яті є її ємність, яку вимірюють в одиницях вимірювання пам’яті, найменшею одиницею є біт.

Можна виділити три рівні пам'яті комп'ютера: регістрову, внутрішню і зовнішню.

Регістрова пам'ять - найбільш швидкодіюча, але найменша за єм­ністю пам'ять (зазвичай декілька сот байтів). Регістрова пам'ять містить деякі системні дані (наприклад, адресу наступної команди, яку буде ви­конувати процесор), вихідні дані і результати виконання деяких команд процесора, а також часто використовувані в програмі дані.

Внутрішня пам’ять розташована на мікросхемах, а зовнішня – на гнучких магнітних дисках. В свою чергу внутрішня пам’ять ділиться на оперативний запам’ятовуючий пристрій (ОЗП) і постійний запам’ятовуючий пристрій (ПЗП).

Для збільшення швидкості доступу до даних у комп'ютері використо­вується буферна і кеш-пам'ять.

Буферну пам 'ять використовують для збільшення швидкодії комп'ю­тера у разі обміну із зовнішніми пристроями. Оскільки швидкість доступу до зовнішнього пристрою значно нижча від швидкості оброблення даних у процесорі, процесор простоює, очікуючи закінчення введення-виведення. Щоб цього не відбувалося, фрагмент даних для читання попередньо зчитується з пристрою в буферну пам'ять. Для записування даних фраг­мент даних спочатку передається в буферну пам'ять, а потім з буферної пам'яті на пристрій. Збільшення швидкодії відбувається за рахунок того, що обмін між буферною пам'яттю і зовнішнім пристроєм виконується без участі процесора (він у цей час може виконувати інші процеси). Бу­ферна пам'ять реалізується або апаратно в електронній схемі пристрою введення-виведення, або програмно в оперативній пам'яті комп'ютера.

Кеш-пам 'ять (від cache - притулок, склад), крім функції буферизації, зберігає найчастіше використовувані дані або ті дані, до яких недавно відбувалося звернення.

Дисплей забезпечує виведення даних для користувача в текстовому і графіч­ному вигляді.

Клавіатура призначена для введення текстової інформації в комп'ю­тер та для переміщення текстового курсора.

Блок живлення перетворює напругу електромережі в напругу жив­лення. Він містить проводи з розняттями для підключення різних пристроїв.

Поряд з основним набором пристроїв комп'ютер, залежно від складу розв'язуваних на ньому задач, містить також додаткові пристрої: принте­ри, сканери, звукові карти, акустичні системи, мікрофони, модеми і т. ін.