Закон вартості

Суть закону вартості полягає в тому, що виробництво і реалізація товарів здійснюються у відповідності з їх суспільною вартістю. Це змушує товаровиробників стежити за тим, щоб їх індивідуальні витрати виробництва товарів не перевищували суспільно необхідні. Ті товаровиробники, індивідуальні витрати праці яких на виробництво даного товару виявляються менше суспільно необхідних, виграють.

Закон вартості виступає як стихійний регулятор розвитку товарного виробництва. Головним механізмом такого регулювання є стихійне коливання ринкових цін навколо вартості. Ціна може дорівнювати вартості за умови рівності попиту та пропозиції на даний вид товару. Якщо такої рівності немає, то ціна товару буде відхилятися від вартості.

Відхилення цін від вартості впливає на перерозподіл економічних ресурсів між різними галузями і сферами суспільного виробництва. Перевищення ринковою ціною вартості стимулює збільшення обсягу виробництва даного товару. І навпаки, якщо попит на товар маленький, ціни падають нижче вартості, це викликає скорочення обсягів виробництва.

Позитивні наслідки дії закону вартості виявляються в наступному:

1) прагнення товаровиробників отримати максимальний прибуток змушує їх знижувати індивідуальні витрати виробництва, що у масштабах усього суспільства сприяє розвитку продуктивних сил;

2) стимулятором розвитку виробництва є конкурентна боротьба між товаровиробниками, що змушує удосконалювати техніку і технологію, використовувати наукові досягнення, внаслідок чого підвищується продуктивність праці і якість товарів;

Однак було б неправильним ідеалізувати дію закону вартості.

По-перше, прогрес продуктивних сил досягається ціною руйнування (банкрутства) різних суб'єктів господарської діяльності, у першу чер- гу — дрібних товаровиробників.

По-друге, в умовах вільної конкуренції розвиток суспільного виробництва відбувається стихійно, анархічно і неминуче пов'язаний з порушеннями міжгалузевих пропорцій. А це означає, що одних товарів виробляється більше, ніж потрібно для задоволення потреб населення країни, інших — менше. У результаті виникають економічні кризи, які можуть призвести до соціально-політичних потрясінь.

По-третє, дія закону вартості іноді призводить до неефективного використання економічних ресурсів, тому що продукція не тільки окремих товаровиробників, але і цілих галузей виявляється час від часу непотрібною для задоволення потреб суспільства. У такий спосіб виявляються зайвими виробничі потужності й утворюється масове безробіття.

По-четверте, дія закону вартості стимулює розширення масштабів виробництва, що може посилювати забруднення навколишнього середовища. Боротьба зі шкідливими промисловими викидами набуває в сучасних умовах планетарного значення.