Основи товарного виробництва і ринку

ОСНОВИ ТОВАРНОГО виробництва І РИНКУ

План

4.1 Натуральне господарство. Сутність і основні риси товарного виробництва.

4.2 Товар і його властивості.

4.3 Сутність і функції грошей.

4.4 Закон вартості.

4.5 Ринок. Ринковий механізм.

4.1. Натуральне господарство. Сутність і основні риси товарного виробництва

Виникнення товарного виробництва відноситься до періоду відмирання первісного ладу і виникнення рабства. Воно набуває значного поширення в рабовласницьку епоху і при феодалізмі.

Однак у докапіталістичних формаціях усе-таки переважало натуральне господарство.

Головними рисами натурального господарства є:

1) замкнутість і універсальність праці кожного члена господарського осередку;

2) виробництво орієнтоване на задоволення внутрішніх потреб господарського осередку;

3) виробництво і споживання не опосередковані необхідністю обміну продуктами праці і тому відсутні протиріччя між ними;

4) економічний суверенітет виробника не обмежений ринковими чи адміністративними механізмами. Обмеженість природних ресурсів і безмежність потреб виступають головними факторами, що визначають поведінку виробника.

Натуральне господарство не зникло і в сучасних умовах. Наприклад, воно поширене в країнах, що розвиваються. Деякі елементи натурального виробництва збереглися і в Україні, особливо в період економічної кризи. Прикладом може служити виробництво сільськогосподарських і інших видів продукції для власного споживання (у селі — городи, у місті — дачні й інші земельні ділянки).

Історично на зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво. Під товарним виробництвом розуміється така організація ведення суспільного господарства, коли продукти виробляються окремими, відособленими виробниками, причому кожний з них спеціалізується на виробництві одного чи декількох видів продуктів, тому для задоволення потреб суспільства необхідна купівля-продаж продуктів, що стають товарами, на ринку.

У цьому визначенні представлені основа, сутність товарного виробництва і його головні риси:

По-перше, розвиток суспільного поділу праці є загальною економічною основою товарних відносин.

По-друге, ключове значення для розвитку товарного виробництва має економічна відокремленість товаровиробників. Це означає, що кожен виробник є економічно незалежним і самостійним суб’єктом у прийнятті господарських рішень. На власний розсуд він вирішує, у якій сфері прикласти свою працю, що виробляти, як і в якій кількості, з ким вступати в обмін і на яких умовах і т. д., кожний діє на свій страх і ризик, керується тільки ринковою кон’юнктурою.

По-третє, продукти праці перетворюються в товари. Кожен товаровиробник, спеціалізуючись на виробництві будь-якого продукту, виробляє його в основному не для себе, а для інших членів суспільства, у свою чергу він має потребу в продуктах праці інших виробників.

По-четверте, економічні зв'язки окремих товаровиробників здійснюються через ринок, і це стає об'єктивно необхідним процесом. Кожен товаровиробник, як приватний власник, прагне виразити і реалізувати свої приватні економічні інтереси, а це роз'єднує людей. Тому єдиною формою економічних зв'язків і відносин між людьми є обмін продуктів праці на ринку. Між виробниками встановлюються і розвиваються товарно-грошові відносини.

Необхідно розрізняти просте і капіталістичне товарне виробництво. Їх характерними рисами є наступні: