Висловлювання мудрих про значення і роль пам'яті

Порожня голова не міркує: що більше досвіду і знань має ця голова, то більше здатна вона розмірковувати (П. Блонський).

Пам'ятайте! Хороша пам'ять — це шлях до успіху у вашому діловому чи професійному житті. Здатність запам'ятовувати людей і факти є цінним надбанням, надійним засобом досягти успіху (Гаррі Лорейн).

Єдиний і безцінний скарб людини — це її пам'ять. Лише в ній — її багатство чи бідність (Олександр Сміт).

Помічай, що пам'ятаєш, чого не пам'ятаєш. За цими ознаками пізнаєш себе (Лев Толстой).

— Той, хто розуміє природу пам'яті, буде безперервно повторювати, і не для того, аби полагодити розвалене, а для того, щоб зміцнити споруду і звести на ній новий поверх (К. Ушинський).

МИСЛЕННЯ - це процес опосередкованого і узагальненого відображення у мозку людини предметів об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях.

Мислення є вищим пізнавальним процесом. Але на практиці як окремий психічний процес не існує, воно присутнє у всіх інших пізнавальних процесах: у сприйманні, уяві, пам'яті та ін.Мислення, у яких би воно формах не існувало, неможливе без мовлення. Будь-яка думка виникає та розвивається в нерозривному зв'язку з мовленням. У цьому проявляється одна з головних відмінностей між психікою людини і психікою тварини.

Види мислення:

За змістом:

— Наочно-дійове, яке безпосередньо бере участь у практичній дії, коли діти граються з предметами: будівельним матеріалом, кубиками, ламають, розбирають іграшки тощо.

— Наочно-образне мислення пов'язане з оперуванням образами. Тут практичні дії ніби відходять на другий план, і, пізнаючи об'єкт, дитині необов'язково брати, торкатися його руками, але їй необхідно чітко сприймати й наочно уявляти цей об'єкт. Наочність ніби випереджає мислення.

— Словесно-логічне мислення характеризується тим, що завдання розв'язується за допомогою міркувань й у вербальній формі.

За характером завдань:

Теоретичне мислення - це пізнання законів, правил. Таке мислення відображає істотне в явищах, об'єктах, зв'язках між ними на рівні закономірностей і тенденцій.

Практичне мислення спрямоване на розв'язання завдань, які виникають у процесі практичної діяльності. Воно часто виявляється в умовах дефіциту часу, тому воно складніше за теоретичне мислення.

За ступенем розгорнутості й усвідомленості:

— Дискурсивне мислення (аналітичне, логічне) - розгорнуте в часі, має чітко виражені етапи, усвідомлене людиною. Наприклад, при розв'язуванні задачі необхідно зрозуміти умову, дотримуватися послідовності розв'язання, що приведе до певного результату, цей результат порівняти з умовою тощо.

— Інтуїтивне мислення характеризується швидкістю протікання, відсутністю етапів, є мінімально усвідомленим. При інтуїтивному мисленні створюється враження, що розв'язання приходить раптово, як прозріння, раптовий здогад.

За ступенем новизни й оригінальності:

— Творче мислення спрямоване на виникнення та реалізацію нових ідей. Його результатом є відкриття нового або вдосконалення розв'язання того або іншого завдання.

— Репродуктивне мислення відрізняється від творчого тим, що використовує готові знання та вміння. Розв'язання задачі відбу­вається з опорою на відтворення вже відомих людині способів.

Операції мислення:

— АНАЛІЗ - це розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей.

— СИНТЕЗ -це мисленнєва операція об´єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об´єктів у єдине, якісно нове ціле.

— ПОРІВНЯННЯ - це встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами.

— АБСТРАГУВАННЯ - це уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів та явищ від інших їхніх рис і від самих предметів (явищ), яким вони властиві.

— УЗАГАЛЬНЕННЯ виявляється в мисленнєвому об´єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими в процесі абстрагування.

— КОНКРЕТИЗАЦІЯ передбачає рух думки від загального й абстрактного до конкретного з метою розкрити зміст. До конкретизації звертаються в тому випадку,якщо висловлена думка незрозуміла іншим або необхідно показати загальне в одиночному. Наведення прикладу,власне,полягає в конкретизації попередніх висловлювань.