Біохімічний контроль стану енергозабезпечення організму під час роботи м'язів

Спортивний результат певною мірою лімітується рівнем розвитку енергозабезпечення організму. Тому у спортивній практиці проводиться контроль потужності, ємності та ефективності анаеробних і аеробних механізмів енергоутворення в процесі тренування, що можна здійснювати й за біохімічними показниками.

Так, для оцінки потужності та ємності креатинфосфокіназного механізму енергоутворення використовують показники загального алактатного кисневого боргу, кількості КрФ-ту і активність креатинфосфокінази в м'язах. В тренованому організмі ці показники значно вищі, що свідчить про підвищення можливості креатинфосфокіназного (алактатного) механізму енергоутворення.

Для характеристики гліколітичного механізму енергоутворення використовують величину максимального накопичення алактату в артеріальній крові при максимальних фізичних навантаженнях, а також величину загального і лактатного кисневого боргу, значення рН крові й показники КЛС, вмісту глюкози в крові й глікогену в м'язах, активності лактатдегідрогенази (ЛДГ), фосфорілази та інших.

Для оцінки потужності аеробного механізму енергоутворення частіше за все використовують рівень максимального споживання кисню, концентрацію гемоглобіну. Ефективність аеробного механізму енергоутворення залежить від швидкості утилізації кисню мітохондріями, що пов'язане з активністю ферментів окислювального фосфорилювання, а також від долі жирів при енергоутворенні. Під впливом інтенсивного тренування аеробної спрямованості підвищується ефективність аеробного механізму за рахунок збільшення швидкості окислення жирів та збільшення їхньої ролі в енергозабезпеченні роботи м'язів.

Контрольні питання до розділу 10.

1. Яке значення має біохімічний контроль у практиці спорту?

2. Назвіть форми біохімічного контролю, і які особливості їхнього застосування?

3. Які групи біохімічних показників використовуються при біохімічному контролі впливу м'язової діяльності на організм?

4. Назвіть основні біохімічні показники складу крові й сечі, які використовують при біохімічному контролі в спорті?

5. Які компоненти сечі змінюються після виконання фізичних навантажень? Що вони відображають?

6. Які основні показники вуглеводного і ліпідного обміну використовуються у спортивній діагностиці, яка їхня інформативність?

7. Які показники білкового обміну використовуються у спортивній діагностиці?

8. За якими біохімічними показниками характеризують розвиток систем енергозабезпечення м'язової діяльності під час тренувань?