Використання заощаджень як страхового фонду

Можливість виникнення заощаджень на підприємствах випливає із само­го характеру обміну їхніх коштів. Це можуть бути: амортизаційні відрахування, частина фонду заробітної плати, фонд розвитку підприємства тощо. Зазначи­мо, що, хоч для підприємства його заощадження уже мають цільове призна­чення, а тому можуть розглядатися як фінансові фонди, з точки зору можливо­го виходу на фінансовий ринок вони трансформуються у фінансові ресурси, для яких місце фактичного використання визначатиметься у майбутньому.

Найпростіше на фінансовий ринок потрапляє та частина заощаджень домашніх господарств, яка вже за своїми мотивами була призначена для отримання додаткових доходів, найскладніше — заощадження виступають як страховий фонд. Адже, як відомо, в основі економічної поведінки людей лежать намагання задовольнити якісь потреби. Однак заощадження можуть з'явитися лише тоді, коли суб'єкт задовольняє хоча б основні свої потреби:

Якщо суб'єктом заощаджень виступає домогосподарство, то це фізіологічні потреби людей; для підприємства такими потребами є покриття поточних витрат, які б забезпечили хоч просте відтворення виробництва. У тому разі, коли доходи перевищують ці потреби, виникає альтернатива: поліпшити споживання сьогодні чи здійснити заощадження.

Через фінансові інститути (банки, страхові компанії, цільові фонди) доходи перетворюються в інвестиції і покривають нестачу фірм у коштах для розширен­ня їх діяльності. Таким чином, усі суб'єкти ринкових відносин зустрічаються на

Фінансовому ринку, де відбувається перерозподіл засобів. Фінансова діяльність кожного суб'єкта полягає у пошуку джерел доходів, забезпеченні їх надходжен­ня та вмілому використанні для отримання прибутку.

На фінансовому ринку України діють різні учасники, функції яких зумов­люються метою їх діяльності й участю у здійсненні угод. Коло учасників фінан­сового ринку, а також умови їхньої діяльності визначаються державою. Дер­жава управляє фінансовим ринком переважно через вплив на середовище, в якому функціонують суб'єкти ринку. Вона має достатньо важелів опосередко­ваного впливу на суб'єктів фінансового ринку, щоб досягти їх бажаної пове­дінки. Державний сектор, надаючи кредити і отримуючи позики, відіграє на фі­нансовому ринку важливу роль. Слід пам'ятати, однак, що навіть у тих випад­ках, коли держава сама виступає суб'єктом фінансового ринку, вона не в змозі адміністративне примусити власників коштів збільшити чи зменшити їх