Характеристика об'єктів фінансового ринку

В сучасних умовах однією із причин, яка стримує розвиток фінансування в реальному секторі економіки (складова - аграрний сектор) України, є нерозвиненість ринку фінансових послуг. Інтерес до фінансових аспектів розвитку економіки, яка за своєю структурою, взаємозв’язками, регулюванням та іншими параметрами є досить складною системою, помітно зростає і тому відбувається розвиток загальної фінансової теорії, що є невід'ємною частиною вивчення проблеми підвищення ефективності суспільного виробництва. Економіка ХХІ століття характеризується зростанням питомої ваги сфери послуг у виробництві ВВП. Вона у багатьох країнах дедалі більше домінує у комплексі галузей національних економік та справляє вплив на процес суспільного відтворення. За дослідженням Л. Співак, у США на початку 1990-х років частка послуг у ВВП становила 19, 3% порівняно з 1970 роком зростання на 7,7%. (16, с. 47). Серед послуг значне місце посідають фінансові, на що звертає увагу Гаврилюк О.В., наводячи данні про прямі іноземні інвестиції США та Японії у 1990-х роках, які сумарно перевищили 436 млрд. дол. США (7, с. 71). Сьогодні в економіці України збільшуються не тільки обсяги надання послуг, але й розширюються їх асортимент і сфера застосування. До нової ланки сфери послуг необхідно віднести й фінансові послуги. Реалізація фінансових послуг відбувається через посередницьку діяльність на ринку фінансових послуг. Як переконує світовий і вітчизняний досвід, позитивна тенденція призупинення спаду та початку економічного зростання залежить від функціонування ринку фінансових послуг, розвитку його сегментів, стану кон’юнктури. Українські економісти звертають увагу на недостатній розвиток ринку фінансових послуг і відповідних фінансово-кредитних установ, що позбавляє виробників продукції та послуг повноцінної можливості оптимізувати свої грошові потоки та мінімізувати ризики, пов’язані з функціонуванням ринків, зокрема за рахунок використання таких звичайних для розвинених країн фінансових інстументів, як форвардні та ф’ючерсні контракти та опціони. Особливо це стосується аграрного ринку.

Дослідженню різних аспектів функціонування та побудови ринку фінансових послуг присвячені праці українських вчених А.А. Чухно, С.В. Мочерного, О.Д. Василика, Б.С. Івасіва, В.Д. Базилевича, А.О. Задої, В.Т. Ланового, В.М. Суторміної, В. Рибалкіна, Л.М. Худолій, В.П. Ходаківської, Ю.М. Воробйова, А.Ф. Гойко; економістів інших країн Ф. Мишкіна, У. Шарпа, А. Мертенса, Дж. Бейлі, Е. Брігхема, З. Боді, Р.К. Мертона, Е.Ф. Жукова, В.М.Усоскіна, В.В. Шахова. Враховуючі складність проблеми, залишаються не достатньо висвітленими питання категорійно-понятійного апарату ринку фінансових послуг та його структура, регіональний аспект розвитку тощо. Зокрема в економічній літературі зустрічаються різні визначення ринку фінансових послуг, ринку фінансового капіталу або фінансового ринку. Тому виникає потреба у дослідженні низки питань: що є ринком фінансових послуг, фінансового капіталу та фінансовим ринком, чи тотожні ці поняття тощо. Масштаби економічного розвитку і національного багатства країни залежать від тенденцій розвитку ринку фінансових послуг. Проблематика його формування, місце й роль в економічній системі, структурна побудова, вплив на регіональний розвиток не є теоретичною проблемою, а має безпосередній зв’язок з відповідною практикою господарювання. На ринку фінансових послуг мобілізується капітал з метою задоволення потреб та підприємницких інтересів його суб’єктів. Формування ринку фінансових послуг як процес та важлива складова трансформації економіки України яка не отримала належного теоретичного та економічного обгрунтування серед науковців та фахівців з фінансів і тому вважаємо публікацію з проблематики ринку фінансових послуг актуальною.

При написанні нами курсу лекцій “Фінансовий ринок” (12) з’ясувалось існування значних розбіжностей у поглядах науковців. Назва ринку охоплює категорії: ринок, фінанси. Одні економісти розглядають ринок як сукупність соціально- економічних відносин у сфері обміну, за допомагою яких здійснюється купівля-продаж товарів (послуг) і кінцеве визнання їх суспільної цінності (А. Сміт, П. Хейне, Ф. Котлер, А.А. Чухно, В.Д. Старченко). Інші (інституціоналісти) на перше місце ставлят наявність певних інститутів, які допомогають зустричі покупців та продавців (К.Р. Макконел, С.Л. Брю, Е. Долан). Ринок - інститут або механізм, де сходяться покупці і продавці окремих товарів і послуг (Економікс, с.45). Проф. В. Рибалкін характеризує ринок як економічнний інститут власності- як системну форму відносин привласнення, реалізації власності (15, с.42). Отже, ринок включає: соціально- економічні відносини, механізм, інститути, форму привласнення (поєдуючі визначення можна задовольнити всіх економістів). Значно складніша справа з фінансами, Е. Нікбахт та А.А.Гропеллі розглядали фінанси як застосування різноманітних економічних прийомів для досягнення максимального достатку фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного у справу (14, с.5). В.Д. Базилевич визначил фінанси як економічну категорію, що виражає економічні відносини щодо акумуляції та використання фондів грошових засобів (4, с. 24). З. Боді трактує фінанси як наукову дисципліну, яка вивчає питання розподілу недостатніх грошових коштів у часі та в умовах невизначеності (5, с.38).

Така плутанина у термінах - свідоцтво недостаньої теоретичної розробки питань ринку фінансових послуг в цілому, складнисть проблеми. В економічній літератури даються різні визначення категорій: “фінансовий ринок”, “ринок фінансових послуг” та “ринок фінансового капіталу”. Д. Е. Стігліц ототожнює фінансовий ринок, ринок фінансових послуг та ринок фінансового капіталу: „ Ринки фінансів пропонують кілька дуже важливих послуг. Вони накопичують капітал. Вони пропонують інституції, через які заощадження приватних осіб перетворюються в капіталовкладення фірм" (17, с. 34). К.Р. Макконел, С.Л. Брю вважають що є грошовий ринок (money market), де визначається ціна грошей (процентна ставка) завдяки попиту та пропозиції (Економікс, с.283). Ф. Мишкін надає визначення фінансові ринки через функції: “Фінансові ринки допомагають переміщати кошти від тих, хто має їх у надлишку, до тих, хто відчуває в них нестачу” (13, с. 44) і структуру ринку, яка включає: ринки облігацій, акцій, іноземні валютні ринки (13, с.48). Л.М. Алексеєнко пропонує визначення категорії ринок фінансового капіталу:”… це система (група) взаємозалежних ринків, на якому капітал у фінансовій (грошово-кредитній) формі мобілізується з метою задоволення різноманітних потреб держави, підприємницьких структур та населення.“(3, с.4) В курсі лекцій “Фінансовий ринок” ми наводили приклади визначень категорії “ фінансовий ринок”:

· сукупність кредитно - фінансових інститутів, які спрямовують потік грошових засобів від власників до позичальників і навпаки;

· механізм перерозподилу капіталу між кредиторами і позичальниками за допомогою посередників на основі попиту і пропозиції;

· ринок грошей;

· грошові відносини, які складаються в процесі купівлі - продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах (12, с.10-11 ).

Однак, якими б різноманітними не були визначення, ми погоджуємось с висновком В.П. Ходаківської та В.М. Суторміної, що всі автори визнають кругообіг фінансових ресурсів, у процесі якого в одних суб’єктів ринку нагромаджуються заощадження, а інші мають потребу в коштах для розширення їх діяльності. В різних джерелах не має суперечок стосовно суб’єктів фінансового ринку, ринку фінансових послуг та ринку фінансового капіталу (головний суб’єкт - домашні господарства).

Об’єктом купівлі– продажу виступає специфічний товар- фінансові ресурси (грошові фонди), встановлюється ціна на даний товар - процентна ставка. Особливість економічних відносин, що виникають між продавцями та покупцями ринку фінансових послуг (фінансовому ринку, ринку фінансового капіталу), виявляється у тому, що кожна операція (за економічнним змістом- надання послуги) оформляється угодою (договірний характер).

ІV Висновки:

1. Погляди економістів на категорії фінанси, послуги, ринок, фінансовий ринок, ринок фінансових послуг та ринок фінансового капіталу не співпадають.

2. Фундаментом формування ринкових відносин і ринкових структур є створення ринку фінансових послуг.

3 За такими ознаками, як договірна основа надання, ціна, об’єкт та суб’єкти ринку не існує розбіжностей серед економістів стосовно змісту категорій фінансовий ринок, ринок фінансових послуг та ринок фінансового капіталу.

4. Для з’ясування сутності категорійно- понятійного апарату, необхідно використання різних методів дослідження, зокрема діалектичного, історичного підходів, наукової абстракції, системного підходу.

5. З метою усунення всіх суперечок в період ринкових перетворень доцільно використання категоріі “ринок фінансових послуг”

Тема 2. Регулювання фінансового ринку (2 год.)

1Поняття і типи фінансової політики.

2. Характеристика сучасної фінансової політики України.

3Сутність фінансового механізму.

4Управління фінансами в умовах ринкової економіки

Література: [1, 2, 4, 7,12)