ЖИТОМИР – 2009

Укладач: ст. викл., Іванов В.М.

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри

Протокол №

від «» вересня 2009р.

Завідувач кафедри к.е.н., доц. Дорохова Л..М.

Рекомендовано Методичною радою філії

Протокол № від «» 2009р.

Модуль І.Фінансовий ринок як підсистема фінансової системи

Змістовий модуль 1. Фінансовий ринок:сутність, функції та роль в економіці. Регулювання фінансового ринку

Тема 1. Фінансовий ринок: сутність, функції та роль в економіці (2 год.)

Поняття фінансового ринку та його структура.

Суб'єкти фінансового ринку.

Характеристика об'єктів фінансового ринку

Література: [1, 2, 5, б, 15)

Лекція 1.

Поняття фінансового ринку та його структура.

Фінансовий ринок- складова фінансової системи держави. За своєю суттю це механізм перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб’єктами підприємницької діяльності, державою, і населенням, між учасниками бюджетного процесу, деякими міжнародними фінансовими інститутами. Фінансовий ринок може успішно розвиватися і функціонувати лише в ринкових умовах. Фінансовий ринок включає: валютний ринок, ринок цінних паперів, ринок фінансових послуг.

Фінансові послуги – це сукупність різноманітних форм мобілізації використання фондів фінансових ресурсів для фінансового забезпечення процесу виробництва, виконання робіт і надання послуг, які здійснюються як правило на платній основі та мають відмінні риси свого функціонування. Фінансові послуги надаються фізичним і юридичним особам відповідно до чинного законодавства під контролем держави або інших визначених законодавством органів.

За своїм економічним змістом фінансові послуги – це як правило специфічні методи прискорення обігу капіталу, своєчасного його залучення в ті сфери діяльності, де в ньому є найбільша потреба переміщення фінансових ресурсів із вільного обігу інвестиції, а в цілому – досягнення ефективнішого їх використання. Наявністю фінансових послуг зумовлені кругообігом фінансових ресурсів у процесі функціонування економічної системи, вони раціонально доповнюють мобілізацію і використання фінансових ресурсів в іних підсистемах фінансової системи держави. Надання фінансових послуг стримує інфляційні процеси в державі, сприяє стабілізації її фінансового становища, впливає на рівень матеріального добробуту населення.

Фінансові послуги за своєю структурою дуже різні, вони можуть мати риси кредитних операцій, операцій оренди та страхування, проте всім притаманні риси створення й використання фондів фінансових ресурсів для здійснення економічної діяльності. До найхарактерніших видів фінансових послуг належить лізинг. Це вид діяльності, яка спрямована на залучення і розміщення фінансових ресурсів на основі передачі у користування майна за плату.

Об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, що згідно з законодавством віднесене до основних фондів, у тому числі продукція, виготовлена підприємствами, не заборонена до вільного обігу на ринку та щодо якої немає обмежень про передачу в лізинг. Суб'ктами лізингових операцій є продавець лізингового майна, тобто його виробник; лізингодавець- організація, в тому числі банківська або небанківська фінансова установа; лізингоодержувач- підприємство, яке отримує в користування майно за договором лізингу.

Лізинг є специфічною формою фінансуваня капітальних вкладень, альтернативною традиційному банківському кредитуванню чи використанню для придбання основних фондів власних вінансових ресурсів. Він дає змогу підприємствам та організаціям отримувати необхідні виробничі фонди, без значних одноразових витратах, а також уникнути аитрат, пов’язаних із моральним старінням засобів виробництва.