Специфіка управління матеріальнимиресурсами

Для управління запасами залежного попиту найбільш прийнятною є система планування потреб у матеріалах (MRP- MaterialRequirementsPlanning).

За умов MRP-системи припущення про те, що запаси можна звести до нуля, виправдовуються рідко, оскільки:

■ замовлення можуть бути відмінені, а попит - коливатися, що викликає необхідність створення запасів;

■ технологічні процеси та постачальники можуть бути недостатньо надійними, у зв'язку з чим доцільно утримувати страхові запаси;

■ основний виробничий план розраховується по прогнозу попиту

Переваги МRР-системи:

■ підвищення якості обслуговування споживачів;

■ своєчасне реагування на запити ринку.

■ можливість вносити зміни до основного плану.

■ скорочення часу простоїв обладнання:

■ поліпшення використання обладнання та людських ресурсів. Таким чином. МRР-система покликана скоротити розміри запасів до мінімуму. Успіх роботи системи перебуває в критичній залежності від точності та повноти даних, тому необхідно своєчасно поновлювати специфікації матеріалів та дані про попит.

6.7. ОСОБЛИВОСП УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ ПРИ НЕЗАЛЕЖНОМУ ПОПИТІ

Двома головними системами управління запасами товарів із не­залежним попитом за умов ритмічності одержання замовлень є система фіксованої кількості (FQS- FixedQuantitySystem) та система фіксо­ваного часу (EPS- FixedPeriodSystem).

Системи з фіксованою кількістю е найбільш прийнятнимидля товарів із такими характеристиками:

• висока вартість товарів;

• значні витрати на зберігання матеріально-технічних запасів:

• високий рівень збитків на разі відсутності запасів;

• знижка з ціни в залежності від кількості, яка замовляється;

• відносно непередбачений або випадковий характер попиту на товар.

Отже, система управління запасами базується на розрахунку максимального рівня запасів (системи циклічних замовлень). Зокрема, в певний момент часу поточний рівень запасів вираховується з макси­мального (розрахованого емпіричним шляхом), і на отриману кількість запасів робиться замовлення.

Ця система найбільш прийнятна для запасів із такими характе­ристиками:

• малоцінні товари;

• низькі витрати на зберігання;

• незначні витрати на час вичерпання товарів;

• знижка з ціни залежить від вартості замовлення відразу на кілька предметів;

• відносно постійний рівень попиту.

Системи з фіксованою періодичністю застосовуються, наприклад, при управлінні запасами канцелярських товарів або бакалійних про­дуктів у магазині.

6.8. Характеристика системи управління «точно вчасно»

, диспетчерська система «точно вчасно» є успішним меха­нізмом адаптації операційної системи до коливань ринкового попиту та мінливості зовнішніх факторів. Її метою є безперервний операційний процес із нульовими витратами.

Сутність системи управління запасами «точно вчасно» полягає у тому, що товари подаються невеликими партіями безпосередньо до потрібної операції технологічного процесу, зазвичай обминаючи складські приміщення. Тобто ця система передбачає виробництво того, що необхідно, коли необхідно та не більше того, що необхідно. Усе, що перевищує мінімально необхідну кількість, розглядається як витрати, оскільки зусилля та матеріали витрачені на те, що не є потрібним і не може використовуватися в певний момент (є найбільш прийнятною для серійних операційних систем).

У системі «точно вчасно» потік робіт визначається попитом, а саме: остання стадія активізується лише тоді, коли є попит на готовий продукт. Тобто потреба в матеріалах на останній стадії створює попит на деталі з попередньої і т. д. до самих постачальників. Контроль цього процесу носить назву «Канбан»

). Коли на фінальній стадії збирають готовий виріб із деталей та вузлів і запас вичерпується, карточка спря­мовується на попередню стадію як запит на виробництво нової партії виробів.

Ця система потребує дотримання таких обов'язкових вихідних

умов:

■ досягнення високого ступеня надійності та якості взаємовідносин із постачальниками, які можуть забезпечити контроль продукції;

■ формування партій продукції невеликого обсягу.

■ скорочення запасів.

■ підвищення гнучкості операційної системи;

■ ліквідація непродуктивних витрат.