Тема 13. Ефективність управління на основі прийняття гнучких оперативних рішень

Ефективність управління – це економічна категорія, що відображає внесок управлінської діяльності в кінцевий результат роботи організації. Функціональне призначення управління зводиться до забезпечення ефективності основної діяльності, тому її ефективність визначається ступенем результативності самої організаційної системи. Звідси випливає, що ефективність управління визначається ступенем реалізації цілей організації та її інтегрального показника - прибутку.

Ефективність управління являє собою відносну характеристику результативності конкретної керуючої системи, яка відображається у різних показниках як об'єкта управління, так і власне управлінської діяльності (суб'єкта управління), причому ці показники бувають як кількісними, так і якісними.

Ефективність процесу управління (менеджменту).

У ряді випадків виникає необхідність оцінки ефективності менеджменту як методів управління.

Менеджмент – діяльність економічна, будь-яке рішення, ухвалене менеджером, - це захід економічного характеру. Звідси витікає, що ефективність менеджменту визначається економічними результатами. Для вимірювання цих результатів використовують певні показники. Це показники господарської діяльності підприємства, які змінюються під впливом реалізації управлінських рішень.

1.1. Показники управлінської діяльності:

- приріст прибутку;

- збільшення обсягів реалізації продукції;

- зростання продуктивності праці;

- зниження фондомісткості;

- збільшення фондовіддачі;

- прискорення оборотності оборотних коштів;

- підвищення рентабельності виробництва;

- зменшення невиробничих витрат;

- зниження трудомісткості продукції;

- зменшення обсягів незавершеного виробництва;

- зниження собівартості продукції;

- економія заробітної плати;

- зменшення втрат робочого часу;

- підвищення рівня організаційної роботи;

- поліпшення умов праці;

- підвищення якості продукції;

- підвищення кваліфікації виробничого персоналу;

- зростання технічного рівня оснащення виробництва.

До показників, які характеризують працю менеджера, можна віднести:

- зниження трудомісткості обробки управлінської інформації;

- скорочення управлінського персоналу, термінів обробки інформації;

- скорочення втрат робочого часу управлінського персоналу поліпшенням організації праці.

1. Класифікація рішень за часом дії.

За часом дії розрізняють стратегічні й оперативні рішення. Стратегічні рішення звичайно стосуються корінних, генеральних проблем підприємства. Вони розраховані на тривалий термін, зазвичай на кілька років, і приймаються для вирішення перспективних завдань. Оперативні рішення пов'язані зі здійсненням поточних завдань на будь-якому рівні управління. На їх виконання потрібно не більше одного року.

2. Особливості оперативних рішень.

- Прийняття оперативних рішень повинно займати якомога менше часу.

- Якщо в стратегічних рішеннях найголовнішим є їх якість, то в оперативних рішеннях завжди доводиться йти на компроміс, вибираючи якесь доступне співвідношення швидкості і якості рішення. Саме тому при прийнятті оперативного вирішення людина не може дозволити собі «розкіш погоджень» і приймає його одноосібно, директивно. На противагу комплексному характеру стратегічного рішення, оперативне вирішення завжди є локальним, тобто являє собою конкретну відповідь на конкретне питання (проблему, задачу).

- Важливо, щоб прийняття оперативних рішень було пов'язано з малою залученістю.

- Прийняття рішень по відхиленнях пов'язано з ситуаціями, коли розвиток подій починає виходити з-під контролю і відрізнятися від раніше наміченого плану. При цьому якщо терміново не вжити оперативного вирішення, пов'язаного зі зміною вашого поведінки в даній ситуації, то запланована мета не буде досягнута, завдання не буде вирішена.

4. Оперативні рішення.

Оперативні рішення, які є основою тактичних стратегій щодо ціни, часу випуску продукції, диференціації й модифікації продукції, вдосконалення технології їх виготовлення, отримують все більшу увагу. Стратегічне планування тут видається в реальному масштабі часу. Розробка механізмів адаптації підприємства, заснованих на емпіричних дослідженнях вироблення успішної стратегії, замінює формальний механізм планування стратегії. Особливо актуальний цей підхід для тих підприємств, де зміни у зовнішньому середовищі вимагають швидкої реакції. Підприємства змушені одночасно уточнювати стратегію і вирішувати виникаючі нові стратегічні завдання.

Оперативні рішення повинні відповісти на питання, як діяти, і полягають у виробленні способу управління. Оперативні рішення про порядок виконання газонебезпечних робіт приймаються тільки особою, відповідальною за їх проведення.

Оперативні рішення по зміні планових обмежень вимагають, по суті справи, повторного виконання багатьох робіт, що проводяться при складанні і балансуванню планів. Додаткові труднощі оперативного коректування планів у порівнянні з труднощами їх складання пов'язані з відмінністю умов коригування та складання планів.

Достовірне та оперативне вирішення складних завдань великої розмірності стало неможливим без застосування складних математичних методів і засобів автоматизації. Правильне формулювання завдань управління і об'єднання всіх автоматичних засобів в єдину систему управління стало неможливо без застосування принципів ієрархічної побудови.

Для оперативного вирішення усіх питань та координування робіт, пов'язаних з проведенням ремонту, адміністрацією цеху призначається відповідальна особа. Прийняття оперативних рішень з управління підприємством пов'язане з визначенням оптимальних виробничих партій і незавершеного виробництва, з вирішенням питань календарного планування, з моделюванням та прогнозуванням роботи окремих підрозділів і найважливіших технологічних агрегатів. Прийняття оперативних рішень обумовлюється інформацією про роботу виробничих дільниць та агрегатів.

Дня оперативного вирішення питань в умовах держприймання на підприємствах створено постійно діючі комісії.

Для оперативного вирішення поточних питань атестації Вища атестаційна комісія формує з членів Комісії президія Вищої атестаційної комісії.

Для оперативного вирішення спірних, технічних та інших питань, що виникають у процесі провадження робіт, а також контролю за виробництвом робіт, приймання та оплати виконаних робіт Замовник призначає відповідальну особу з правом підпису обов'язкових до виконання вказівок Замовника та Актів приймання-передачі. Всі документи, підписані зазначеною особою, вважаються оформленими Замовником.

Політика оперативної діяльності визначається відділом праці, ідеї приходять із середнього рівня ієрархії, а групові рішення - норма.

При прийнятті оперативних рішень з управління фінансами доцільно використовувати в схемі зведеного бюджету підприємства проміжний варіант модифікації облікової політики, що дозволяє створити необхідну і постійно оновлювальну інформаційну базу для формування зведеного бюджету.

Період формування оперативних рішень не встановлюється. Часто він є результатом змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі. Орієнтовані на процес оперативні рішення спираються на соціальний клімат у підрозділах, створюють сприятливу основу для зародження нових ідей, пошуків, розробок. Підприємство виступає як організація яка навчається, яка гнучко змінює формальні процедури, здатна виявити результати зароджуються процесів і вигідно їх використовувати.

4.1. Процедура оперативного рішення задачі управління.

Розглянемо процедуру оперативного вирішення завдання управління станом обладнання за класичними етапами: мета управління - модель об'єкта - прийняття рішення про управління і реалізації управління.

Децентралізація дозволяє приймати оперативні рішення по зміні діяльності у великих фірмах, вибирати більш ефективні рішення за рахунок близькості керівника до розглянутої проблеми, стимулювати ініціативу керівників підрозділів, інтенсифікувати процес становлення молодих керівників.

Оперативні рішення можуть прийматися в умовах визначеності, ризику і невизначеності. Причому порівняння альтернативних, конкуруючих варіантів вирішення може вироблятися як по одному, так, частіше, і по багатьом критеріям. Під умовами визначеності розуміється жорсткий зв'язок кожного з варіантів рішення з одним конкретним результатом. При ризику кожен варіант рішення може приводити до ряду можливих результатів, що мають різні ймовірності. Якщо достовірності випадків не відомі, то рішення приймається в умовах невизначеності.