Джерелами шуму і вібрації на даному підприємстві є вентиляційні та холодильні установки, технологічне обладнання (обладнання для механічної обробки молока, для транспортування молочної сировини (насоси), пакувальні автомати).
Шум - хаотичне сполучення звуків різної частоти та інтенсивності (сили). Шкідлива дія шуму відбивається, перш за все, на органах слуху і виражається в трьох формах: втомлення слуху, шумові травми, професійна туговухість. Шум шкідливо діє на фізіологічні процеси, що викликає: по-перше, звуження капілярів, серцево-судинної діяльності; а по-друге, зниження скорочень шлунку і виділення шлукового соку і слини, що приводить до виразки і гастритів.
Допустимі рівні шуму на робочих місцях регламентується у відповідності з ГОСТ 12.1.003-83. «Шум. Загальні вимоги безпеки».
Якщо шум передусім ушкоджує слух людини, то вібрація - шкіру, вестибулярний апарат.
Вібрація - це сукупність механічних коливань, найпростішим з яких є гармонійне коливання. Взагалі вібрація є складним коливальним процесом крупних тіл, що характеризується періодичністю змін амплітуди коливань, віброшвидкості, віброприскорення та частоти коливань.
Вібрацію викликають неврівноважені силові впливи, які виникають у процесі р
оботи машин і механізмів.
Основними нормативними документами з охорони праці стосовно вібрації є ГОСТ 12.1.012-90 «ССБП: Вібраційна безпека. Загальні вимоги».
Розрізняю
ть загальну і локальну вібрацію. Загальна вібрація з частотою близькою до власної частоти коливання тіла людини або його органів найбільш небезпечна, так як може викликати механічний розлад або навіть розрив цих органів. Загальна вібрація викликається коливанням опірних поверхонь і за джерелом її виникнення поділяється на: транспортну, транспортно-технологічну та технологічну. Локальна вібрація передається безпосередньо через рухи людини і виникає при роботі з окремими інструментами, які потрібно тримати в ході технологічного процесу.
Вимірювання фактичних параметрів локальної вібрації проводяться не менше двох разів на рік, а також кожний раз після ремонту. Проведення вимірювань та обробка їх результатів проводитися в сполученні з ГОСТ 12.1.034-81 «ССБП. Вібрація. Загальні вимоги до проведення вимірювань». Для локальної вібрації - за ГОСТ 12.1.042-84 «ССБП. Вібрація локальна. Методи вимірювань».
Гігієнічну оцінку вібрації, діючої на людину в виробничих умовах, проводять одним із методів: частотним (спектральним) аналізом нормованого параметру; інтегральною оцінкою по частоті нормованого параметру; дозою вібрації.
Заходи щодо захисту від вібрації поділяють на технічні, організаційні та лікувально-профілактичні. Для запобігання впливу вібрацій на людину під час створення машин слід віддавати перевагу кінематичним і технологічним схемам, які б усували або ж зменшували до мінімуму динамічні процеси.
